07 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/270/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства ''Торговий дім ''Золота миля'' до Кропивницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -
Приватне підприємство "Торговий дім "Золота миля" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати противоправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2024/000221/1 від 17.12.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2024/000586.
В обґрунтування вимог директор товариства зазначив, що під час митного оформлення придбаного товару для визначення його митної вартості застосовано основний метод, тобто метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) та відповідачу було подано всі необхідні документи, проте митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості. Митний орган витребував документи, що не передбачені Митним Кодексом України, відсутністю яких, обґрунтовує застосування резервного методу при визначенні митної вартості товару.
Ухвалою судді від 22.01.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Сторонам встановлений процесуальний строк на подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 31.01.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Кропивницька митниця (надалі відповідач) до суду подано відзив на позовну заяву, якою заперечуються позовні вимоги, з огляду на те, що при проведенні митного оформлення товариством не було надані усі необхідні документи на підтвердження митної вартості. Крім того, вказано зазначено, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд,-
ПП ''Торговий Дім ''Золота Миля'' укладений контракт №BO-147-301118 від 30.11.2018 року з CV. INDO PACIFIC COCONUT (Індонезія) про поставку товару відповідно до специфікацій до цього контракту (а.с.40-42).
Пунктом 4 вказаного контракту визначено, що вартість за товар визначається у доларах США. Загальна вартість Констракту визначається із суми поставок, погоджених сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Згідно пункту 5 Котракту умови поставки товару встановлюються згідно з правилами Інкотермс-2020 і визначаються як FOB (Белаван, Індонезія), якщо інші умови не визначені у специфікаціях.
Специфікацією №39 від 21.08.2024 року визначено товар - кокосова стружка низької жирності 19950 кг, ціна за кг - 1,075, загальна сума 21446,25 доларів США (а.с.62).
У пункті 5 Специфікації №39 від 21.08.2024 року вказано, що товар поставляється на умовах FOB Джакарта, Індонезія згідно правил ІНКОТЕРМС-2020.
05.07.2024 року ПП ''Торговий Дім ''Золота Миля'' було подано до Кропивницької митниці Держмитслужби електронну митну декларацію яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 24UA901020009394U7 (а.с.19) щодо пальмової олії рафінованової, вибіленої, дезодорованої, без зміни хімічного складу у твердому стані: «MEDALIA PALM FALM» 33-36 - 42000,00 кг. Олія призначена для виробництва харчових продуктів. Загальна вага нетто товару без урахування упаковки - 42000 кг.
На підтвердження заявленої митної вартості товару у митній декларації № 24UA901020009463U1 від 16.12.2024 року, у графі 22 визначена вартість товару - 2446,25 доларів США, а у графі 45 обрахована митна вартість - 1146544, грн (а.с.15).
Позивачем до митного органу разом із митною декларацією №24UA901020009463U1 були надані наступні документи: Сертифікат якості IPCBOF08102024 від 08.10.2024; Пакувальний лист б/н від 08.10.2024; Інвойс PAP/003/10/24від 08.10.2024; Коносамент 244909374 від 18.10.2024; CMR б/н від 06.12.2024; T1 MRN24PL322080NS3K31J2 від 06.12.2024; Фітосанітарний сертифікат 2024-Т1.0-3100.0-К.Т.4-000541 від 24.10.2024; Сертифікат про походження товару 0022079/JKU/2024 від 21.10.2024; Платіжне доручення про оплату за товар 799 від 19.11.2024; Транспортний рахунок 0000000753 від 06.12.2024; Транспортний рахунок 351 від 26.11.2024; Транспортний рахунок 5653428143 від 27.11.2024; Справка про транспортні витрати б/н від 16.12.2024; Платіжне доручення про оплату за транспортування 808 від 29.11.2024; Прайс лист б/н від 21.08.2024; Калькуляція б/н від 08.10.2024; Контракт BO-147-301118 від 30.11.2018; Специфікація 39 від 21.08.2024; Додаткова угода до контракту 1 від 27.07.2021; Додаткова угода до контракту 2 від 30.12.2021; Додаткова угода до контракту 3 від 09.08.2022; Додаткова угода до контракту 4 від 13.10.2024; Додаткова угода до контракту 5 від 10.01.2024; Транспортний договір UA00069121 від 20.09.2021; Транспортний договір 23-17 від 28.07.2022; Транспортний договір 28/12 СтрЗМ від 28.12.2023; Декларація про відсутність ГМО IPCBOF08102024 від 08.10.2024; Декл. виробника IPCBOF08102024 від 08.10.2024; Лист б/н від 21.05.2021; Сертифікат аналізу IPCBOF08102024 від 08.10.2024.
16.12.2024 року митницею було направлено Повідомлення до декларанту, в якому зазначено про відсутність документів по доставці; Поданий до митного оформлення прайс - лист від 21.08.2024 б/н не містить інформації щодо умов оплати за товар; Відповідно до контакту від 28.07.2023 № 23-17 пунктом 3.2 визначено, що оплата рахунків виконавця проводиться замовником в порядку та на умовах цього договору та Додатків до нього. Розділом 3 конкретний період оплати не визначено, а Додатки до договору не надавалися. Оплата за рахунком від 06.12.2024 № 0000000753 на суму 700,00 євро не надавалась.
У зв'язку із зазначеним, додатково запрошені наступні документи: бухгалтерські документи, що підтверджують вартість перевезення оцінюваних товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями/ та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У письмових поясненнях ПП ''Торговий Дім ''Золота Миля'' від 17.12.2024 року зазначено, що згідно наданих декларантом документів можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів.
Кропивницька митниця 17.12.2024 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА901000/2024/000221/2, яким митну вартість придбаного позивачем товару визначено за резервним (6) методом (надалі - спірне рішення 1, а.с.57).
Кропивницька митниця оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2024/000586, у якій повідомила позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № 24UA901020009463U1 (надалі - спірне рішення 2, а.с.37-38).
Отже, правомірність та законність винесення спірних рішень про коригування митної вартості та картки відмови є предметом спору, вирішення якого пердано до адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі - МК України).
За приписами частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст. 257 МК України).
Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).
За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).
Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Митну вартість імпортованого позивачем товару, що вказана у митній декларації № 24UA901020009463U1 від 16.12.2024, підтверджена декларантом документами, передбаченими частиною 2 статті 53 МК України.
Відповідач, приймаючи спірні рішення вказав, що згідно поданих до митного оформлення документи наявна розбіжність у митній вартості товару.
Суд відхиляє наведені доводи відповідача, як безпідставні. Як на думку суду, надані відповідачем доводи не ґрунтуються на нормах митного законодавства, з огляду на те, що подані документи у повній мірі потверджували заявлену митну вартість.
Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару суд убачає, що підставою для виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості, заявленої декларантом, стали висновки, що подана ДМВ не містить всі складових митної вартості, а саме вартість перевезення товару від місця завантаження до місця призначення, а також даних щодо оплати товару.
Стосовно ненадання експортної митної декларації, якісного посвідчення, позивач наголошував на тому, що у нього відсутні зазначені документи, оскільки такі документи не були надані Продавцем товару.
Разом із митною декларацією від 16.12.2024р. №24UA901020009463U1 позивачем наданий прайс - лист б/н від 21.08.2024, Калькуляція б/н від 08.10.2024р., в яких зазначені найменування товару, сорт, ціна товару на умовах поставки FОB Джакарта Індонезія (INCOTERMS 2020). При цьому, прайс-лист - це нормативно-виробниче практичне і (або) довідкове видання, що складається в довільній формі, містить систематизований перелік матеріалів, виробів, обладнання, виробничих операцій, послуг із зазначенням цін, а іноді коротких характеристик.
Отже, суд зазначає, що законодавством не передбачена обов'язкова наявність зазначення умов оплати у прайс-листі, а відтак доводи відповідача не ґрунтуються на нормах закону.
У Специфікації №39 від 21.08.2024 року до контракту BO-147-301118 від 30.11.2018 року визначено, що 100% до отримання копій відвантажувальних документів.
Оплата наданих послуг компанією Stream Trade за рахунками від 02.12.2024 № 0000000740 на суму 700,00 євро на даний час проведення розмитнення товарів не була здійснена, тому копії банківських платіжних документів про оплату наданих послуг до митного органу не надавались, у зв'язку з їх відсутністю.
Крім того, разом з митною декларацією від 16.12.2024 року 24UA901020009463U1 позивачем було надано транспортний рахунок 0000000753 від 06.12.2024; транспортний рахунок 351 від 26.11.2024; транспортний рахунок 5653428143 від 27.11.2024; Справка про транспортні витрати б/н від 16.12.2024; договір № 23-17 від 28.07.2023; укладеного між ПП «Торговий Дім «Золота Миля» та Stream Trade Europe Ltd; Платіжне доручення про оплату за транспортування №808 від 29.11.2024 за надання послуг згідно Договір надання транспортних послуг №UA00069121 від 20.09.2021, укладеного між позивачем та компанією Maersk A/S, Транспортний договір 28/12 СтрЗМ від 28.12.2023.
Позивач повідомляв митному органу та суду про відсутність копії декларації країни відправлення, оскільки такий документ не був наданий продавцем товару. А також про відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Суд наголошує на тому, що відсутність вказаних документів, як на переконання суду, не може бути підставою для відмови у прийнятті митної декларації 24UA901020009463U1 від 16.12.2024 року.
Вказані обставини свідчать про помилковість доводів відповідача.
Щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, позивач повідомив митний орган про відсутність у нього таких висновків.
Як на переконання суду, відсутність вказаного висновків не є підставою, яка унеможливлює обрахунок митної вартості за ціною договору.
Згідно частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини 2 коментованої статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).
Згідно частини 5 вказаної статті МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).
Натомість, відповідач фактично використав резервний метод визначення митної вартості без належного обґрунтування, що призвело до розмитнення ввезеного товару згідно інформації іншої митної декларації, за відсутності правових підстав.
Отже, застосування відповідачем 6 методу визначення митної вартості було проведено без дотримання вимог Митного законодавства.
За приписами частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Аналізуючи вказану норму, суд доходить висновку, що позивачем при проведенні розмитнення були подані усі необхідні документи, які підтверджують митну вартість, а тому у відповідача не було правових підстав для застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості.
Так, митна вартість ввезеного товару визначена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. При цьому, суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов'язковою при відповідному обчисленні митної вартості.
Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття відповідачем спірних рішень, суд дійшов висновку про те, що зазначені відповідачем обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.
Отже, спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Враховуючи викладене, з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У матеріалах справи наявна платіжна інструкція по сплаті судового збору від 25.06.2024 року на суму 4844,80 грн (а.с.73-74), а тому вказана сума має бути повернута позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Держмитслужби України.
Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов приватного підприємства ''Торговий дім ''Золота миля'' (пр. Героїв Харкова, буд.135-А, м. Харків, 61001; ЄДРПОУ 34470937) до Кропивницької митниці (вул. Лавандова, 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25030; код ЄДРПОУ 44005668) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA901000/2024/000221/2 від 17.12.2024 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Кропивницької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2024/000586.
Стягнути на користь приватного підприємства ''Торговий дім ''Золота миля'' понесені судові витрати (судовий збір) у сумі 4844,80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.
Рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК