07 квітня 2025 року Справа № 826/5773/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (далі - відповідач), у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність щодо не надання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 08.02.2018 та не проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового забезпечення судді у відставці згідно довідки Київського ААС №83/2 від 05.02.2018;
- зобов'язати провести перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового забезпечення судді у відставці з 01.01.2018 згідно довідки Київського ААС №83/2 від 05.02.2018 і відшкодувати різницю в розмірах грошового забезпечення.
В обґрунтування позову позивач вказує що він є суддею у відставці Київського ААС з 8 липня 2013 року.
Оскільки змінився розмір складових суддівської винагороди, позивач отримав довідку Київського ААС від 05.02.2018 №83/2.
07.02.2018 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою в якій вказав про зняття з нього обмежень встановлених п. 25 Прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402 під час отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеного Законом. Та, до даної заяви долучив довідку Київського ААС від 05.02.2018 №83/2.
Позивач вказує на протиправність дій відповідача щодо не надання відповіді на його звернення відповідно до ст. ст. 7, 19 Закону України «Про звернення громадян» та не проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового забезпечення судді у відставці згідно довідки Київського ААС № 83\2 від 05.02.2018 р. та необхідності проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового забезпечення судді у відставці з 01.01.2018 згідно довідки Київського ААС № 83\2 від 05.02.2018, застосовуючи положення ч. 4 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 25 Перехідних положень Закону.
Додав, що він у відставці з липня 2013 року у зв'язку з досягненням 65-річного віку, який є граничним для перебування на посаді судді. Вказана обставина позбавляє його права здійснювати правосуддя, що у свою чергу позбавляє можливості призначення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання з метою підтвердження відповідності посаді судді. Позбавлення за таких умов права на проходження кваліфікаційного оцінювання, в сенсі вимог п.25 Перехідних положень Закону, обмежує його право на отримання щомісячного грошового забезпечення судді у відставці у розмірі, визначеним ст. 142 Закону. У свою чергу застосування щодо нього положень п.25 позбавляє позивача на необмежений час в майбутньому можливості подальшого перерахунку розміру довічного грошового утримання. Вказане не відповідає змісту ст.142 Закону, яка не встановлює будь-яких обмежень щодо такого перерахунку у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який перебуває на відповідній посаді.
Просить відповідно зобов'язати пенсійний орган провести перерахунок його довічного грошового утримання за довідкою та відшкодувати різницю в розмірах грошового забезпечення.
24.04.2018, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, справу ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
17.05.2018, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задоволено, допущено у справі заміну відповідача його правонаступником, а саме: Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368).
14.06.2018 відповідачем подано відзив.
У відзиві відповідач вказав, що позивачу було надано відповідь на його звернення, відповідно до якої останнього повідомлено, що пенсійна справа знаходиться на відпрацюванні, та після її повернення, буде надано відповідь на заяву позивача про проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового забезпечення судді у відставці згідно довідки Київського ААС № 83\2 від 05.02.2018 р. А тому, на думку відповідача, права позивача є непорушеними, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову. Також відповідач зауважив, що в даній справі належним способом звернення до суду є оскарження рішення про відмову у перерахунку довічного грошового утримання згідно зазначеної позивачем довідки та відмітив що листом від 03.03.2018 за вих. №12394/07 позивача було повідомлено про те що рішення про перерахунок його довічного грошового утримання не було прийнято.
02.07.2018 позивачем надано відповідь на відзив у справі, в якому зазначено, що заяву на його звернення не розглянуто, а тому позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
12.11.2018, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва згідно ст.ст. 72, 77, 80 КАС України, витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 , та у разі неможливості, надати письмові пояснення з обґрунтуванням причин поважності такого ненадання. Зобов'язано також Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві надати до суду витребувані документи у п'ятиденний термін з моменту отримання даної ухвали суду.
12.11.2018, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва зауважено, що в справі № 826/5775/18, так як і в зразковій №0640/3835/18, позивачем є суддя у відставці, який звернувся з позовом про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання здійснити перерахунок та виплачувати вказане довічне грошове утримання судді у відставці у певному розмірі, на підставі довідки з останнього місця роботи в суді, відповідно походження спірних правовідносин є ідентичним, а підстави виникнення такого спору - схожими, та застосовуючи п.9 ч.2 ст.236 КАС України судом зупинено провадження по даній справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №0640/3835/18.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
18.04.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 18.04.2023 справа розподілена судді Войтович І.І.
Ухвалою суду від 27.04.2023 прийнято до провадження дану адміністративну справу № 826/5773/18 та поновлено провадження у справі № 826/5773/18 із визначенням розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Також, ухвалою суду запропоновано сторонам по справі надати до суду викладені в письмовому вигляді додаткові пояснення та докази з наявності таких протягом десяти днів з моменту отримання ухвали суду.
Ухвала суду надіслана сторонам по справі належним чином.
Додаткових пояснень, доказів від сторін по справі до суду не надійшло.
За ч. 5 та ч. 8 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Таким чином, суд вирішує справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі правових позицій сторін та доказів поданих сторонами.
Судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є суддею у відставці Київського ААС з 8 липня 2013 року, стаж роботи на посаді судді 37 років 2 місці і 27 днів.
При виході у відставку ОСОБА_1 було призначено довічне грошове утримання в розмірі 90% заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.
У зв'язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання, позивач отримав довідку Київського ААС 05.02.2018 №83/2 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018, в якій зазначено заробітну плату у розмірі 125 542,50 грн.
07.02.2018 (вх. №09.02.2018 №7152/04) позивач звернувся до пенсійного органу із заявою в якій вказав про зняття з нього обмежень встановлених п. 25 Прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402 під час отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеного Законом.
До даної заяви долучив довідку Київського ААС від 05.02.2018 №83/2.
Листом управління пенсійного органу (Печерським відділом з питань призначення та перерахунку пенсій) від 03.03.2018 року вих. № 12394/07 було повідомлено, що пенсійна справа знаходиться на відпрацюванні та що після повернення даної пенсійної справи, заяву буде розглянуто і винесено відповідне рішення.
Як зазначає позивач, не отримання ним відповіді від пенсійного органу стало підставою для звернення до суду із даним позовом, в якому також наполягає на зобов'язанні пенсійного органу здійснити перерахунок його довічного грошового утримання за довідкою Київського ААС 05.02.2018 №83/2.
Суд враховує та зазначає, що пенсійним органом надано відповідь на заяву за вх. № 7152/04 від 09.02.2018, а саме листом управління пенсійного органу (Печерським відділом з питань призначення та перерахунку пенсій) від 03.03.2018 року вих. № 12394/07 було повідомлено, що пенсійна справа знаходиться на відпрацюванні та що після повернення даної пенсійної справи, заяву буде розглянуто і винесено відповідне рішення, що спростовує твердження позивача на не отримання відповіді на його заяву. Та за матеріалами пенсійної справи вбачається перевірка пенсійної справи, пенсійного органу під час розгляду отриманих довідок про заробітну плату для перерахунку спірного утримання позивача, які видавались Київським ААС із допущеними помилками в частині визначення заробітної плати.
Виходячи із встановлених обставин у справі, вбачається, що спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок не проведення відповідачем перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі поданої 07.02.2018 заяви та довідки Київського ААС 05.02.2018 №83/2.
В даній справі підлягають врахуванню обставини, які не заперечується учасниками справи щодо того, що позивач не проходив кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), був звільнений з посади судді апеляційного суду Київської області у липні 2013 року у зв'язку з виходом у відставку, та з липня 2013 року позивач отримував щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у розмірі 90% суддівської винагороди, перебуває на обліку у відповідача.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), який набрав чинності 30.09.2016, в редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону № 1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
В Розділі XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII зазначено:
"2. Визнати таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу."
Відповідно до п. 22 розділу ХІІ Закону №1402 право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).
Згідно п. 25 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Аналіз вказаних пунктів Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII дає підстави вважати, що суддя, який не проходив кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) не має права на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, і, відповідно, у разі виходу у відставку, не має права на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом; такий суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) і після виходу у відставку має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі від 80 до 90 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).
Тобто, враховуючи, що позивачу щомісячне довічне грошове утримання визначалось, виходячи із суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), то він має право на перерахунок, згідно ч. 4 ст. 142 Закону № 1402-VIII, раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання лише у разі зміни розміру складових суддівської винагороди, визначеної відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).
Без проходження кваліфікаційного оцінювання, а також без дотримання інших обов'язкових умов, передбачених Законом № 1402-VIII, навіть за наявності підстав для виходу у відставку, суддя не може отримувати довічне утримання у розмірі, визначеному в статті 142 цього Закону.
Різниця у правах суддів, які вийшли у відставку не проходячи кваліфікаційне оцінювання, і суддів, які вийдуть у відставку, відпрацювавши в нових умовах після проходження кваліфікаційного оцінювання, має конституційну основу та випливає з різних вимог, за яких особа набуває (підтверджує) статус судді та у яких здійснюється правосуддя.
Якщо проходження і результат кваліфікаційного оцінювання має значення для визначення розміру суддівської винагороди працюючих суддів, а також для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, то ця ж сама обставина повинна братися до уваги і під час перерахунку пенсії.
Виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі суддівської винагороди суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, і працюють у тому самому суді, не містить ознак зменшення змісту або обсягу прав особи, оскільки відповідає оцінці допустимого рівня забезпечення суддів у відставці на підставі Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016 та не зумовлює зменшення рівня розміру гарантій забезпечення у порівнянні з чинною на момент здійснення ними професійних повноважень.
Таким чином суд вважає, що позивач станом на лютий 2018 року не мав права на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку із зміною складових суддівської винагороди судді, яка змінилась після підтвердження таким суддею відповідності займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Окремо суд вказує й на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 16 (який набрав чинності з 01 січня 2020 року) пункту 1 розділу I Закону № 193-IX пункти 22, 23 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" із Закону №1402-VIII виключені.
18 лютого 2020 року Конституційний Суд України Рішенням № 2-р/2020 визнав неконституційними положення пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII. При цьому, Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення зазначив, що положення Закону № 1402-VIII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та відмови відповідача у вказаному перерахунку (лютий 2018 року), положення пунктів 22, 23 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII були чинними.
Відтак, із урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відповідач діяв відповідно до законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, а саме Законів № 1402-VIII і № 2453-VІ, а отже відсутні підстави зобов'язувати перераховувати щомісячне грошове утримання.
При вирішенні справи судом враховані правові висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №0640/3835/18, викладені у постанові від 13.05.2020 (ч. 3 ст. 291 КАС України).
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.
Розподіл судових витрат у справі судом не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 241-246, 255, 257-262, 291-293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.