про залишення позовної заяви без руху
07 квітня 2025 року м. Київ № 320/15469/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву Державної інспекції архітектури та містобудування України до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася Державна інспекція архітектури та містобудування України (адреса Україна, 01133, місто Київ, б.Лесі Українки, будинок 26, ЄДРПОУ 44245840) з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області (адреса 01001, м. Київ, Печерський район, провулок Музейний, будинок 2-Д, ЄДРПОУ 43315602), у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 19.03.2025 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць І.М. про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 по справі № 160/764/22.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлена одна вимога немайнового характеру.
Таким чином, при зверненні до суду із цим адміністративним позовом, позивачеві необхідно було сплатити 2422,40 грн судового збору (з урахуванням звернення через «Електронний суд»).
Проте, позивач судовий збір не сплатив, натомість заявив клопотання про відстрочення оплати судового збору.
В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначив, що у зв'язку з надходженням до Головного управління Казначейства заяви ВПВР УЗПВР у м. Києві та Київській області ЦМУ МЮ (м. Київ) від 19.03.2025 № 6061/3.1-32, постанови від 19.03.2025 ВП № НОМЕР_2 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн та витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій у розмірі 300,00 грн, станом на дату подання заяви Головне управління Казначейства зупинило ДІАМ операції з бюджетними коштами за всіма рахунками, кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету, крім платежів, визначених пунктом 25 Порядку, що унеможливлює сплату судового збору, що підтверджується листом ГУ ДКСУ у м. Києві від 28.03.2025 року №07-08.2-06/3460.
Проте, суд критично оцінює відповідний аргумент позивача з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.
Пунктом 25 зазначеного Порядку визначено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника:
за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України;
із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору;
поштових послуг під час здійснення переказу коштів із соціальних виплат, передбачених державним бюджетом на відповідний рік (у тому числі пенсій всіх видів та поштових послуг з доставки та виплати сум компенсаційних виплат);
за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
з рахунків із спеціальним режимом використання;
за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами;
у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.
У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.
Отже, доводи позивача про неможливість оплати судового збору, під час здійснення процедури безспірного списання коштів з рахунка боржника казначейством, не відповідають дійсності.
Відповідно, клопотання позивача про відстрочення оплати судового збору задоволенню не підлягає.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- оригіналу документа про сплату 2 422,40 грн судового збору.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Позовну заяву Державної інспекції архітектури та містобудування України до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.
2. Встановити позивачеві п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою шляхом завантаження відповідних матеріалів в електронному вигляді до Електронного суду до цієї справи.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.