ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" квітня 2025 р. справа № 300/612/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
Адвокат Романків Ігор Михайлович, діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), у якому просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії, оформлену листом від 28.01.2025 за № 0900-0202-8/5378 про відмову у перерахунку пенсії;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з 14.01.2025, зарахувавши до стажу період його роботи з 01.01.2004 по 25.11.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії з проханням зарахувати до стажу період його роботи з 01.01.2004 по 25.11.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно статті 60 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області було відмовлено у проведенні такого перерахунку. ОСОБА_1 вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки за правилами статті 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи у психіатричному закладі охорони здоров'я до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі. Внаслідок чого, звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.36).
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 24.02.2025, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що з 01.01.2004 набрав чинності ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до абзацу 9 частини 3 статті 24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно з абзацами 1, 2 пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з січня 2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що оскільки ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності 01.01.2004, то в подвійному розмірі на підставі статті 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» підлягають зарахуванню періоди роботи до 01.01.2004. Внаслідок чого, просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с.39-41).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
14.01.2025 позивач через портал електронних послуг подав заяву про перерахунок пенсії з проханням зарахувати до стажу період його роботи з 01.01.2004 по 25.11.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.25-26).
23.01.2025 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із адвокатським запитом із проханням надати належним чином завірену відповідь на звернення ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 14.01.2025 до територіальних органів Пенсійного фонду України через портал електронних послуг (а.с.28).
Листом від 28.01.2025 за № 0900-0202-8/5378 Головним управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надано завірені належним чином копії запитуваних документів за пенсійною справою ОСОБА_1 (а.с.29).
Водночас, з наданих матеріалів справи, стороною позивача встановлено, що пенсійним органом не зараховано період роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 25.11.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»
Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до його Преамбули цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
За правилами частини 4 статті 24 цього Закону (тут і далі в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Окрім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення", в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за перерахунком пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 судом встановлено, що в період з 01.01.2004 по 25.11.2024 позивач працював на посадах водія обласної психічної лікарні № 2, водія автотранспортних засобів віддаленого структурного підрозділу № 2 (з 01.09.2023 - Комунального некомерційного підприємства «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради») (а.с.14-16).
Вказане також підтверджується довідкою Комунального некомерційного підприємства «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» від 25.11.2024 № 20447, відповідно до змісту якої судом встановлено, що ОСОБА_1 працює в Комунальному некомерційному підприємстві «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» з 01.02.1980 по 07.04.1980, з 05.04.1989 по теперішній час. Зазначено, що робота за цей період дає право на подвоєння стажу згідно Закону України «Про внесення змін до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1110-ІУ від 10 липня 2003 року (а.с.27).
Однак, аналізуючи зміст Форми РС-право судом встановлено, що період роботи ОСОБА_1 в Комунальному некомерційному підприємстві «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» з 01.01.2004 по 31.01.2024 зараховані без урахування статті 60 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" (а.с.31).
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що за правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи у психіатричному закладі охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, які викладені у постанові від 20.04.2022 у справі № 214/3705/17.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, суд дійшов до переконання, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно не зараховано до стажу період роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 25.11.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно статті 60 ЗУ "Про пенсійне забезпечення".
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії з 01.09.2023, зарахувавши до стажу період роботи з 01.01.2004 по 25.11.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно статті 60 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", суд зазначає таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Частина 5 статті 45 Закону № 1058-IV передбачає, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійною фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, які регулюють пенсійні правовідносини, суд дійшов висновку, що передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті органами Пенсійного фонду за результатами розгляду заяви про призначення (переведення, перерахунку) пенсії: про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, в не залежності від того, яким способом подана заява заявником. Тобто, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок, переведення) пенсії, останній зобов'язаний розглянути подану заяву та прийняти відповідне рішення.
Однак, у даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області всупереч вищенаведених норм законодавства не прийняло жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача від 14.01.2025 про перерахунок пенсії в подвійному розмірі згідно статті 60 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", внаслідок чого, у даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не вчиняло дій щодо перерахунку пенсії, чим допустив протиправну бездіяльність через не прийняття жодного з рішень, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви позивача від 14.01.2025 про перерахунок пенсії в подвійному розмірі згідно статті 60 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням висновків суду.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів в повному об'ємі правомірності своїх дій.
За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд висновує, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить до часткового задоволення.
Згідно частини 1, частини 3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до частково задоволення, позивач, згідно із квитанцією від 29.01.2025 підтвердив сплату судового збору на суму 968,96 грн., за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області частину сплаченого судового збору в розмірі 484,48 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задоволити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування до стажу період роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 25.11.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно статті 60 ЗУ "Про пенсійне забезпечення".
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.01.2025 про перерахунок пенсії в подвійному розмірі згідно статті 60 ЗУ "Про пенсійне забезпечення".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) від 14.01.2025 про перерахунок пенсії в подвійному розмірі згідно статті 60 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" та прийняти рішення по суті, з урахуванням правової оцінки суду, наданої у цьому рішенні.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) частину сплаченого судового збору в розмірі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач:
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя /підпис/ Панікар І.В.