ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" квітня 2025 р. справа № 300/8369/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (далі - відповідач) в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Івано- Франківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2022 року по 2024 рік;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік у кількості 14 днів, за 2023 рік у кількості 14 днів та за 2024 рік у кількості 14 днів, виходячи з повного грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення норм Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не здійснено нарахування та виплату позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік у кількості 14 днів, за 2023 рік у кількості 14 днів та за 2024 рік у кількості 14 днів при його звільненні зі служби в поліції 16.07.2024.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позову заперечує та вказує, що додаткова відпустка учасникам АТО не належить до виду щорічних відпусток, а тому відповідно до статті 11 Закону України від 05.11.1996 №504/96-ВР "Про відпустки" (далі - Закон № 504/96-ВР) не може бути перенесена на інший період, не підлягає поділу, не продовжується на святкові та неробочі дні. На таку відпустку не поширюються норми частини першої статті 24 Закону № 504/96-ВР. Відповідно, компенсація при звільненні за невикористану додаткову відпустку працівникові як учасникові АТО не виплачується. Відповідач вказує, що позивач відпустку як учасник бойових дій, яка передбачена пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-XII за 2022, 2023 та 2024 роки не використовував, так як не звертався із рапортом до керівництва про її надання. Як наслідок, на думку представника відповідача, підстав для виплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій немає, а тому, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив, не скористався.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено таке.
Наказом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за №157 о/с від 24.04.2024 звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 (за станом здоров'я (через хворобу) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника 1-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління «Корпус оперативно-раптової дії», з 24.04.2024, установивши щомісячну премію за квітень 2024 року в розмірі 211,126 відсотків, з виплатою грошової компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову відпустку за фактично відпрацьований час: у 2022 календарному році - у кількості 45 діб; у 2023 календарному році - у кількості 45 діб; у 2024 календарному році - у кількості 11 діб (а.с.10).
Відповідно до довідки ГУНП в Івано-Франківській області від 02.10.2024 позивач за час проходження служби додаткову відпустку як учасник бойових дій за 2022 рік у кількості 14 діб, за 2023 рік у кількості 14 діб та за 2024 рік у кількості 14 діб, не використовував (а.с.11).
На звернення позивача від 25.10.2024, ГУНП в Івано-Франківській області листом від 30.10.2024 повідомило позивача про відсутність підстав виплати грошової компенсації за невикористані додаткові відпустки як учасника бойових дій (а.с.12-13).
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За приписами частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон №3551-ХІІ, який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Згідно з пунктом 12 статті 12 Закону України № 3551-XII від 22.10.1993 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі Закон № 3551-ХІІ) учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Відповідно до статті 4 Закон № 504/96-ВР передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР визначено, що учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групі (частина перша статті 24 Закону № 504/96-ВР).
Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).
Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частини 1, 3 статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконанні покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Частинами 1, 2 статті 92 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Частинами 1-4 статті 93 Закону № 580-VIII передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.
Відповідно до частин 8-11 статті 93 Закону № 580-VIII поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку. Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону. Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
Згідно з частинами 1, 2 статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпеченні визначає Міністр внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 за № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції ті курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі Порядок № 260).
Так, приписами пункту 8 розділу III Порядку № 260 визначено, що поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустки із збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється і розмірі, встановленому за основною (а не тимчасовою) штатною посадою на день вибутті у відпустку.
Водночас положеннями абзаців 7, 8 пункту 8 розділу III Порядку № 260 за невикористану і році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошові компенсація відповідно до чинного законодавства.
Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отриманні якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом діленні розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплаті грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
З огляду на зміст пункту 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-XII державою гарантується надання учасникам бойових дій пільг, зокрема додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік. Тобто вказані норми фактично встановлюють право особи, яка є учасником бойових дій, на отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів кожного року.
Верховний Суд у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.01.2021 у справі № 160/10875/19 зазначив наступне.
Право працюючої особи на відпочинок у формі відпустки закріплено Конституцією України. Особу не може бути позбавлено такого права. Види відпусток, які можуть надаватися поліцейським, визначені у статті 92 Закону № 580-VIII. Її аналіз дозволяє зробити висновок, що поліцейським можуть бути надані такі відпустки: щорічні чергові оплачувані відпустки, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, про що свідчать положення частин 8, 11 статті 93 Закону № 580-VIII, а саме до яких: поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Відкликання поліцейського з чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно черговою відпусткою наступного року.
Отже, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та ні можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд й щодо грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової соціальної відпустки як учаснику бойових дій, що знайшло своє відображення у постановах від 14.04.2021 у справі № 620/1487/20, від 29.04.2021 у справі № 200/602/20-а, від 11.11.2021 у справі № 360/1874/20, від 11.11.2021 у справі № 200/1175/20-а.
Так, Верховний Суд зазначив, що у випадку звільнення поліцейського - учасника бойових дій, йому виплачується компенсація за всі невикористані ним дні відпустки, у тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статті 16-2 Закону № 504/96-ВР та статті12 Закону № 3551-ХІІ.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про наявність у позивача права на отримання грошової компенсації за невикористані додаткові відпустки як учаснику бойових дій за 2022, 2023 та 2024 роки.
При цьому, суд зазначає, що посилання відповідача на правову позицію висловлену у постанові Касаційного цивільного суду Верховного суду від 31.10.2022 у справі №241/2229/20, є необґрунтованими, оскільки, зазначене судове рішення прийнято в порядку цивільного провадження за інших фактичних обставин справи та суб'єктного складу учасників відносин. Так, у справі №241/2229/20, позивач обіймав посаду завідуючого хірургічного відділення в КНП "Мангушська центральна районна лікарня" та продовжував перебувати у трудових стосунках із відповідачем на момент виникнення спору про право отримати компенсацію за невикористану додаткову відпустку, в той час як у справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли у відмінних правовідносинах - звільнення особи з публічної служби, які врегульовані зазначеними вище спеціальними нормативними актами, розгляд яких передбачений за правилами адміністративного судочинства.
Також, долучене відповідачем до відзиву на позов рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 у справі №300/6899/23 скасоване постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024.
Зважаючи на викладене, суд зазначає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022, 2023 та 2024 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби 16.07.2024.
Як наслідок, слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу, грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік у кількості 14 діб, за 2023 рік у кількості 14 діб та за 2024 рік у кількості 14 діб, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Івано- Франківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2022 року по 2024 рік.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік у кількості 14 днів, за 2023 рік у кількості 14 днів та за 2024 рік у кількості 14 днів, виходячи з повного грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач - Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40108798), адреса: вул. Академіка Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.