04 квітня 2025 року Справа № 280/559/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ»
до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області
про визнання протиправною та скасування постанови,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» (далі - позивач, ТОВ «Місто для людей») до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі - відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про накладення стягнення, передбаченого статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 3 від 25 вересня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач здійснює діяльність з надання послуг з управління багатоквартирними будинками у місті Запоріжжі. На підставі звернення громадянина ОСОБА_1 02.07.2024 фахівцями Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області був здійснений вихід з метою проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання позивачем законодавства про захист прав споживачів. Разом з тим, позивачу було відмовлено відповідачу в допущенні осіб для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у зв'язку з відсутністю в цей день на робочому місці начальника юридичного відділу по причині перебування в щорічній відпустці, а без начальника юридичного відділу такий захід неможливо провести, оскільки інші працівники не володіли компетенцією для перевірки повноважень перевіряючих осіб та надання документів і пояснень з питань, які пов'язані з предметом перевірки. При цьому позивач запропонував перевіряючим особам здійснити проведення позапланового заходу в інший день, коли буде присутній начальний юридичного відділу позивача. Разом з тим, 25.09.2024 відповідач склав постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 3 від 25.09.2024, про яку позивачу стало відомо лише за фактом відкриття виконавчого провадження та стягнення грошових коштів з банківських рахунків позивача. Позивач вважає, що оскаржувана постанова складена з чисельними порушеннями, зокрема, питання про накладення штрафу розглядалося без участі представника позивача, назва постанови не відповідає встановленій формі, постанова підписана неуповноваженою особою, відсутня відмітка про надсилання / вручення постанови позивачу. Також зауважує, що розмір штрафу є безпідставно завищеним без дотримання принципу порушення і покарання, оскільки звернення ОСОБА_1 стосувалось лише дотримання законодавства про захист прав споживачів під час надання послуг з управління конкретним багатоквартирним будинком, в якому він мешкає (26784,63 грн), тоді як відповідач врахував інформацію щодо обсягу постачання (нарахування) по усім багатоквартирним будинкам, тобто господарської діяльності Товариства в цілому (9202799 грн). За таких підстав вважає постанову незаконною та протиправною.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
17.02.2025 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що на адресу Головного управління надійшло від Держпродспоживслужби погодження від 25.06.2024 № 15.1.2-6/13226 про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині додержання ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» законодавства про захист прав споживачів за адресою: м. Запоріжжя, вул. Покровська, 24, за зверненням фізичної особи, що, зокрема, стало підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Однак, 02.07.2024 уповноваженою особою позивача (директором) створено перешкоди службовим особам шляхом відмови в отриманні направлення на проведення заходу державного нагляду та надання можливості розпочати позапланову перевірку. 02.07.2024 на директора був складений протокол про адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 188-2 КУпАП, 09.07.2024 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення та накладено на вказану особу штраф, який був сплачений. 13.09.2024 Головним управлінням повідомлено позивача про розгляд матеріалів позапланової перевірки та 25.09.2024 відбулось слухання справи, на яке уповноважена особа ТОВ «Місто для людей Запоріжжя». За результатами розгляду матеріалів перевірки, з урахуванням вчинення позивачем аналогічних порушень протягом 2024 року та враховуючи інформацію Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо загального обсягу постачання послуг, відповідач прийняв постанову про застосування штрафу у сумі 460139,95 грн, що складає 5% вартості наданих послуг за червень 2024 року. Відповідач заперечує проти наведених у позові доводів позивача, вказує про наявність достатніх правових підстав для призначення та проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) з питань дотримання ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» законодавства у сфері житлово-комунальних послуг за зверненням фізичної особи за наявності загрози, що має негативний вплив на її права та законні інтереси. Зазначає про хибність доводів позивача про необхідність попередження ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» про проведення позапланової заходи, оскільки Закон № 877-V не містить таких вимог. Щодо законності відмови в допуску до проведення перевірки, то Законом № 877-V не передбачено зазначеної позивачем підстави (відсутність начальника юридичного відділу), тоді як присутній на то час директор має повне право представляти інтереси Товариства. Зауважує про належне дотримання процедури повідомлення позивача про винесення оскаржуваної постанови, яку він отримав 30.09.2024. Зазначені позивачем розбіжності у формі постанови не є суттєвими та не впливають на правомірність постанови. Вказує про дискреційність повноважень Головного управління щодо визначення розміру штрафу, якщо санкція статті передбачає мінімальні та максимальні розміри. При цьому санкція п.8 ч.4 ст.23 Закону № 877-V передбачає визначення штрафу, виходячи з вартості всієї реалізованої продукції суб'єктом господарювання за попередній календарний місяць, а не реалізованої продукції по одному багатоквартирному будинку за попередній календарний місяць, на чому наполягає позивач. Відповідач наголошує, що відповідні дії позивача призвели до порушення законних прав споживача та можливості їх відновлення. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
25.02.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначає про нерелевантність зазначеної у відзиві судової практики Верховного Суду, оскільки така була прийнята до набуття чинності Законом України «Про адміністративну процедуру». Водночас за обставин справи оскаржувана постанова є нікчемною (протиправною) з моменту її винесення, оскільки вона не відповідає формі, затвердженій наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.01.2012 № 24 «Про затвердження форм актів, постанов та рішень» (у редакції наказу Міністерства економіки України від 27.09.2023 № 14351). Вказує, звернення ОСОБА_1 стосувались лише питань управління багатоквартирним будинком 45 по вул. Зелена в м. Запоріжжя, де проживає заявниця, та відповідач мав можливість звернутися до позивача із запитом щодо вартості реалізованої продукції суб'єкта господарювання за попередній календарний місяць по даному будинку, а не брати у Головного управління ДПС в Запорізькій області. Наполягає на задоволенні позовних вимог.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 27.01.2025 суд залишив позовну заяву без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 2493,68 грн.
Ухвалою від 04.02.2025 суд відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; зобов'язав Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області надати до суду у строк подання відзиву на позовну заяву належним чином засвідчені докази (матеріали перевірки), на підставі яких було прийнято оскаржувану постанову.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» зареєстроване юридичною особою - 12.04.2017, основним видом діяльності за КВЕД є 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.
18.06.2024 до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області надійшло звернення ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 обслуговує ТОВ «Місто для людей Запоріжжя», яке щомісячно виставляє рахунки на оплату послуг утримання будинку, але фактично такі послуги не надає, що є порушенням статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Впродовж 2023-2024 років вона та мешканці інших квартир зверталися до ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» із проханням ремонту бічних швів, оскільки після дощів стіни в квартирах мокрі. У 2024 році було звернення з проханням надати послуги ремонту бічних швів та тріщини фундаменту, проте ремонтні роботи не проводилися. У 2024 році також зверталися з проблемою затоплення водою підвалів у другому та третьому під'їздах у будинку 45, проте проблему вирішено не було, співробітники ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» не приїжджали. Просила, щоб ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» надало послуги з утримання будинку в повному обсязі, або згідно ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» було зроблено перерахунок вартості послуг, оскільки вона має право на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості, відшкодування збитків завданих майну внаслідок неналежного постачання послуг.
Отримавши вказане звернення ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області спрямувало до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів заяву про надання згоди на проведення позапланової перевірки додержання ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» законодавства про захист прав споживачів за вказаним вище випадком. У відповідь на яку Державна служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів листом від 25.06.2024 № 15.1.2-6/13226 надала відповідачу погодження на проведення позапланової перевірки додержання ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до вимог абз.5 ч.1 ст. 6, інших норм та вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п.4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303, наказу Держпродспоживслужби від 01.04.2024 № 191 «Про рішення що здійснення протягом періоду воєнного стану позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері надання житлово-комунальних послуг», на підставі звернення фізичної особи ОСОБА_1 від 18.06.2024 № К-249 та погодження Держпродспоживслужби від 25.06.2024 № 15.1.2-6/13226 начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області наказано здійснити позаплановий захід з державного нагляду (контролю) на предмет додержання законодавства у сфері захисту прав споживачів ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» за адресою: вул. Покровська, буд.24, м. Запоріжжя, Запорізька область в термін з 02.07.2024 по 15.07.2024 (наказ від 27.06.2024 № 58 «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю)»).
Відповідно до акту Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 02.07.2024 №59/05, контролюючим органом встановлено порушення ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів», абз.2 ч.1 ст.8, абз.2, 3, ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що полягає в тому, що уповноваженою особою ТОВ «Місто для людей Запоріжжя», директором технічним Зобовим Євгеном Олександровичем, створено перешкоди службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів у проведенні позапланової перевірки якості продукції (послуг з управління багатоквартирним будинком відповідно до договору та відповідності якості надання таких послуг) на підставі звернення гр. ОСОБА_1 від 18.06.2024 № К-249 та погодження Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 25.06.2024 № 15.1.2-6/13226 шляхом відмови 02.07.2024 в отриманні направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 27.06.2024 № 59 та надання можливості розпочати позапланову перевірку. Позаплановий захід державного нагляду (контролю) здійснювався в режимі обов'язкової відеофіскації на відеореєстратор.
Листом Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 08.07.2024 № Вих.5.2-08.1-10/2471 у Головного управління ДПС в Запорізькій області було запитано інформацію щодо вартості реалізованої ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» продукції (наданих послуг) за червень 2024 року без урахування ПДВ, що міститься у звітності.
Постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 09.07.2024 № 4 на гр. ОСОБА_2 , технічного директора ТОВ «Місто для людей Запоріжжя», за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-2 КУпАП (невиконання посадовими особами, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про проведення перевірки діяльності по продажу товарів, виконанню робіт, наданню послуг громадянам-споживачам або про надання необхідних для цього матеріалів), накладений штраф у розмірі 85,0 грн. Штраф сплачений відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 4 від 17.07.2024.
Листом Головного управління ДПС в Запорізькій області від 23.07.2024 № 31956/6/08-01-04-07 повідомлено відповідача, що згідно з податковою декларації ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» з ПДВ за червень 2024 року обсяг постачання без ПДВ складає 9 202 799,00 грн.
На підставі акту від 02.07.2024 №59/05 за створення перешкоди службовим особам управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області у проведенні перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів під час надання послуг з управління багатоквартирним будинком відповідно до договору, за які п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачена відповідальність, в.о. заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області Андрієм Феленком винесено постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», від 25.09.2024 №3, якою до ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» застосовано штраф у розмірі 460 139,95 грн.
Не погоджуючись з такою постановою відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі також - Закон №877-V).
Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно з абзацом п'ятим частини першої статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Частиною четвертою статті 6 Закону №877-V передбачено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
У відповідності до частин першої, другої, п'ятої статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею
Частиною першою статті 10 Закону № 877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:
державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;
посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
суб'єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;
посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб'єкта господарювання);
тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п'ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;
орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);
органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;
у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини дев'ятої статті 4 Закону № 877-V невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, а також механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів визначає Закон України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII).
Відповідно до вимог пунктів 1, 2, 12, 13 частини першої статті 26 Закону № 1023-XII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб'єктів; накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з вимогами пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667 (далі за текстом - Положення № 667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику, зокрема, у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.
Відповідно до вимог підпункту 6 пункту 4 Положення № 667 Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг; проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону; накладає на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів; передає матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування.
Згідно з вимогами пункту 7 Положення № 667 Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Пунктом 8 частини першої статті 23 Закону № 1023-XII передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За обставинами справи підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» стало звернення фізичної особи ОСОБА_1 від 18.06.2024 № К-249 про невчинення жодних дій на численні звернення щодо необхідності ремонтних робіт у будинку.
За умовами договору № 06/09/17-207 від 06.09.2017 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного між співвласниками багатоквартирного будинку (замовник), розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Зелена, 45, та ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» (управитель), управитель зобов'язується надавати замовникові послуги з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях, для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості, а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов'язані з управлінням об'єктом, у разі коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника.
Згідно з пунктом 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Суд враховує, що звернення ОСОБА_1 стосувалось забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом ремонту майна багатоквартирного будинку, що у силу вимог договору № 06/09/17-207 від 06.09.2017 має здійснювати ТОВ «Місто для людей Запоріжжя». При цьому неналежні житлові умови, на які звернула увагу заявниця (зокрема, тріщини фундаменту, затоплення водою підвалів) э достатньо істотними для висновку про наявність загрози, що має негативний вплив на права та інтереси мешканців будинку, тому суд не приймає доводи позивача щодо безпідставності проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «Місто для людей Запоріжжя».
З акту Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 02.07.2024 №59/05 встановлено, що уповноваженою особою ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» створено перешкоди службовим особам у проведенні позапланової перевірки якості послуг з управління багатоквартирним будинком відповідно до договору та відповідності якості надання таких послуг на підставі звернення гр. ОСОБА_1 від 18.06.2024 № К-249 та погодження Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 25.06.2024 № 15.1.2-6/13226 шляхом відмови 02.07.2024 в отриманні направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 27.06.2024 № 59 та надання можливості розпочати позапланову перевірку.
З долученого до матеріалів справи відеозапису перевірки «080028_000000_20240702114429_0003_ N» видно, як уповноважену особу ТОВ «Місто для людей Запоріжжя», яку надалі було ідентифіковано як технічний директор Зобов Євген Олександрович, було ознайомлено зі змістом звернення ОСОБА_1 , надано документи на підтвердження повноважень перевіряючих, наказ про проведення перевірки, направлення. З відеозапису перевірки «080028_000000_20240702114429_0004_ N» можна побачити, як Зобов Є.О. зазначив, що не допускає службових осіб до проведення перевірки, після чого службові особи повідомили про складання акту про створення перешкод в проведенні позапланової перевірки, про застосування адміністративного штрафу та складання на нього протоколу.
При цьому суд не приймає доводи позивача про законність відмови в допуску до проведення перевірки у зв'язку з відсутністю начальника юридичного відділу, який перебував у відпустці, оскільки така підстава для недопуску посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не передбачена.
Водночас суд зазначає, що довіреністю від 02.01.2024 № б/н генеральний директор та фінансовий директор ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» уповноважили директора технічного Зобова Євгена Олександровича представляти інтереси Товариства, а тому його присутність як уповноваженої особи позивача була достатньою для проведення позапланової перевірки.
Щодо доводів позивача про розгляд питання накладення штрафу без участі позивача, то суд вказує наступне. Відповідно до пункту 4 Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1177 (далі - Порядок № 1177), рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарювання та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Порядку, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономіки. Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарювання. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарювання про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як встановлено судом з матеріалів перевірки, 13.09.2024 Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області листом від 12.09.2024 № Вих-5.2-08.1-10/3413 «Щодо розгляду матеріалів перевірки» повідомило ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» про розгляд матеріалів позапланової перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, що відбудеться 25.09.2024 о 14:00. Зазначене підтверджується вхідним штемпелем ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» від 13.09.2024 за вх. № 563/24 на вказаному листі, у зв'язку з чим обов'язок повідомлення суб'єкта господарювання про розгляд справи відповідачем виконано.
Стосовно аргументів позивача про складення постанови не за затвердженою формою, то суд зазначає, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.01.2012 № 24 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 27.09.2023 № 14351) затверджено форму Постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів. При дослідженні постанови від 25.09.2024 №3 судом дійсно встановлено розбіжності з встановленою наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.01.2012 № 24 формою.
Разом з тим, Верховний Суд у постановах від 29.11.2019 у справі №359/7194/16-а, від 24.10.2019 у справі №806/1243/17, від 11.02.2020 у справі №210/3268/15-а та від 23.04.2020 у справі №813/1790/18, від 20.12.2019 у справі №820/3914/17, від 29.04.2020 у справі №826/15358/17, від 15.12.2021 у справі №1840/2970/18, від 22.05.2022 у справі №825/2328/16, а також від 04.08.2023 у справі №320/9672/21 неодноразово висловлював правову позицію про те, що дефекти адміністративного акта можуть не стосуватися його змісту, а бути пов'язаними з процедурою прийняття. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.
Суд зазначає, що наведені позивачем недоліки, як-от найменування постанови, інше формулювання певних пунктів, не є істотними та суттєвими порушеннями процедури розгляду справи про накладення штрафу, а тому на правомірність оскаржуваної постанови не впливають.
Крім того, щодо відсутності відмітки про надсилання її позивачу або вручення під розписку, то суд зазначає, що постанова від 25.09.2024 №3 була надіслана 26.09.2024 листом Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 25.09.2024 № Вих-5.2-08.1-10/3573, що підтверджується поштовим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Також відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 1177 на суб'єктів господарювання накладається стягнення у вигляді штрафу відповідно до статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів». Накладати на суб'єктів господарювання штрафи, передбачені пунктом 2 цього Порядку, мають право Голова Держпродспоживслужби, його заступники, начальники територіальних органів Держпродспоживслужби та їх заступники у межах їх компетенції.
Постанову від 25.09.2024 №3 підписано виконуючим обов'язки заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області Андрієм Феленком, який перебуває на цій посаді з 13.08.2024 відповідно до наказу в.о. голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, тому має право накладати на суб'єктів господарювання штрафи відповідно до статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів», у зв'язку з чим доводи позивача у цій частині також є безпідставними.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб'єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.
У силу вимог пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачена санкція у розмірі у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З матеріалів справи встановлено, що до ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» застосовано штраф у розмірі 460 139,95 грн, що відповідає 5% від 9 202 799,00 грн - обсягу постачання продукції / послуг (без ПДВ), відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» за червень 2024 року.
Відповідачем разом з матеріалами перевірки надано також постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», від 21.05.2024 № 1, яким до ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» за створення перешкоди службовим особам шляхом відмови в отриманні направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 09.04.2024 № 28, надання необхідних документів для проведення перевірки та надання можливості розпочати позапланову перевірку (пункт 8 частини першої статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів») застосовано штраф у розмірі 170 грн. Крім того, надано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», від 21.05.2024 № 2, яким до ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» за створення перешкоди службовим особам шляхом відмови в отриманні направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 17.04.2024 № 31, надання необхідних документів для проведення перевірки та надання можливості розпочати позапланову перевірку (пункт 8 частини першої статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів») застосовано штраф у розмірі 170 грн.
Суд звертає увагу на те, що частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Принцип обґрунтованості рішення або дії вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Принцип пропорційності (адекватності) важливий при прийняті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи.
Тобто, визначаючи вид стягнення орган контролю повинен враховувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність / відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірному рішенні про застосування заходу стягнення. Незазначення цього свідчить про те, що рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства.
Суд також враховує, що відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини правомірність рішення суб'єкта владних повноважень треба оцінювати відповідно до трьох критеріїв на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Згідно з принципом пропорційності, якщо адміністративний акт може призвести до негативних наслідків для особи, такі наслідки повинні бути мінімальними. Принцип пропорційності стосується не лише прийняття адміністративних актів, а й усіх процедурних рішень та дій. Також елементом цього принципу є обов'язок адміністративного органу використовувати свої повноваження лише з метою, з якою такі повноваження надані.
Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи, зокрема Рекомендація № R(80)2, окреслюють, що адміністративні органи повинні уникати переслідування інших цілей, окрім тих, для яких їм були надані дискреційні повноваження. Також важливо враховувати можливі негативні наслідки для прав, свобод та законних інтересів осіб, та співвідносити їх з цілями органу.
Дійсно, згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць.
Отже відповідач наділений дискрецією під час визначення розміру застосованого стягнення. За вчинення порушення позивачем законодавства про захист прав споживачів до ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» застосовано штраф у розмірі 460139,95 грн.
Виходячи з відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо видів діяльності ТОВ «Місто для людей Запоріжжя», а також умов договору № 06/09/17-207 від 06.09.2017, суд зазначає, що метою діяльності Товариства є надання послуг з управління будинком для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреб власників (співвласників, наймачів, орендарів окремих приміщень) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості, які оплачуються за їх рахунок як споживачів.
Таким чином, накладання непропорційно великого стягнення може призвести до негативних наслідків та покладення надмірного тягаря на підприємство, яке надає житлово-комунальні послуги, які оплачуються за рахунок їх споживачів.
При цьому оскаржувана постанова, як і акт від 02.07.2024 №59/05 не містять жодного обґрунтування, на підставі чого та з яких саме підстав та критеріїв до позивача було застосовано штраф у визначеному відповідачем розмірі, що є порушенням принципу доведеності вини порушника, індивідуалізації та обґрунтованості покарання, внаслідок чого міра застосованої юридичної відповідальності не узгоджується з характером, змістом та наслідками діяння особи, що свідчить про протиправність такої постанови.
Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).
Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість та непропорційність застосування до позивача штрафу у визначеному відповідачем розмірі, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Платіжними інструкціями від 12.12.2024 № 1267927410 та від 28.01.2025 №1267927815 підтверджується сплата позивачем судового збору на суму 5521,68 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб'єкта владних повноважень, яким прийнято оскаржуване рішення.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про накладення стягнення, передбаченого статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», від 25.09.2024 №3, якою до ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» застосовано штраф у розмірі 460 139,95 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5521,68 грн (п'ять тисяч п'ятсот двадцять одна гривня 68 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ», місцезнаходження: вул. Перемоги, буд.131-В, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 41279924.
Відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Маяковського, буд.20-А, м.Запоріжжя, 69036; код ЄДРПОУ 40311343.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 04.04.2025.
Суддя К.В.Мінаєва