04 квітня 2025 року Справа № 280/614/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - третя особа), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком № 1 періоду роботи з 25.05.2000 по 13.03.2001.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 період його роботи з 25.05.2000 по 13.03.2001, у зв'язку із чим перерахувати йому пенсію з 16.09.2024.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення відповідача є такими, що суперечить чинному законодавству, та не відповідає критеріям правомірності дій і рішення суб'єкта владних повноважень, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому є протиправним та у судовому порядку підлягає скасуванню, з наступних підстав. При обчисленні пенсії до пільгового стажу позивача за Списком № 1 не зараховано період роботи з 25.05.2000 по 13.03.2001. Позиція пенсійного органу щодо незарахування до пільгового стажу періодів роботи через наявну перерву між 5-річною дією наказів про результати атестації робочих місць не відповідає чинному законодавству та суперечить релевантним правовим висновкам Верховного Суду. Позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 03 лютого 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
11 лютого 2025 року до суду надійшли пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заперечує проти задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав. Пенсія призначена 16.09.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області. До пільгового стажу згідно наданої довідки від 17.10.2024 №751 не зараховано період з 25.05.2000 по 13.03.2001, оскільки відсутня інформація про атестацію робочих місць за цей період. Атестацію проведено 25.05.1995 та 06.04.2001, тобто наявна перерва в атестації робочих місць. Також не зазначені причини відсутності такої атестації. Отже, у відповідача відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу періоду з 25.05.1995 та 06.04.2001. Третя особа просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач 14 лютого 2025 року надав до суду відзив на позовну заяву. Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області заперечує та вважає його таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. До пільгового стажу позивача не зараховано відповідачем згідно довідки від 17 жовтня 2024 року № 751, виданої ПАТ Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» за період роботи по з 25 травня 2000 року по 13 березня 2001 року, оскільки відсутня інформація про атестацію робочих місць за цей період (атестацію робочих місць проведено 25 травня 1995 року та 06 квітня 1996 року, тобто наявна перерва в атестації робочих місць). Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області правомірно не зараховано до стажу на пільгових умовах період роботи позивача з 25 травня 2000 року по 13 березня 2001 року, оскільки відсутня інформація про атестацію робочих місць за цей період. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області позивачу з 16.09.2024 призначено пенсію.
До пільгового стажу згідно наданої довідки від 17.10.2024 №751 не зараховано період з 25.05.2000 по 13.03.2001, оскільки відсутня інформація про атестацію робочих місць за цей період. Атестацію проведено 25.05.1995 та 06.04.2001, тобто наявна перерва в атестації робочих місць.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Згідно з п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 р. за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, тобто до Списку №1 в цьому випадку, зайнятість на таких роботах протягом повного робочого дня, та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця за умовами праці після 21.08.1992 р., а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах та страхового стажу, і досягнення відповідного віку, встановленого законом.
Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем при зверненні до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах подано трудову книжку серії НОМЕР_1 від 09.12.1977, відповідно до якої позивач працював у спірному періоді з 15.09.1997 по 13.03.2001 на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування мартенівського цеху ПАТ Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь».
Крім того, позивачем надані до суду довідки ПАТ Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній №643 від 16.09.2024 та №751 від 17.10.2024 у яких вказаний спірний період роботи позивача з 15.09.1997 по 13.03.2001 за професією електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування мартенівського цеху, робоче місце 03257 в ПАТ Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь».
Відмовляючи в зарахування вказаного періоду до пільгового стажу позивачу відповідач зазначав, що наявна перерва в атестації робочих місць.
Суд зазначає, що відповідно до поданих позивачем документів для оформлення пенсії робоче місце позивача атестоване згідно із наказом про атестацію робочих місць від 25.05.1995 № 73, від 06.04.2001 № 160.
Суд вважає за необхідне зазначити, що порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок №442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року №41 (далі - Методичні рекомендації №41), відповідно до яких основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у сфері реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком на пільгових умовах за списками № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Як вже зазначалось, робоче місце позивача атестоване згідно із наказом про атестацію робочих місць від 25.05.1995 № 73, від 06.04.2001 № 160.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі №520/15025/16-а, зазначила, не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника.
При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
В силу положень статті 64 Закону № 1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсійні виплати.
В той же час пункт 43 Порядку гарантує, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що період зайнятості позивача з 25.05.2000 по 13.03.2001 на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, оскільки обов'язок проведення атестації покладається на керівника підприємства, а умови праці позивача залишалися незмінними значний проміжок часу, не проведення чергової атестації робочого місця за умовами праці, при наявності наступної атестації робочого місця і незмінності умов праці, не можуть обмежувати гарантії працівника на зарахування пільгового стажу його роботи і отримання пенсії на пільгових умовах.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, рішення в оскаржуваній частині прийняте без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих позивачем документів, є протиправним, а отже підлягає скасуванню, а позовні вимоги до задоволення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений судовий збір у сумі 968,96 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 262 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в частині відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком № 1 періоду роботи з 25.05.2000 по 13.03.2001.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 період його роботи з 25.05.2000 по 13.03.2001, у зв'язку із чим перерахувати йому пенсію з 16.09.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вул.Кравчука, буд. 22В, м. Луцьк, 43026; код ЄДРПОУ 13358826),
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд.158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012).
Повне судове рішення складено 04.04.2025.
Суддя Б.В. Богатинський