про відмову в задоволенні клопотання
07 квітня 2025 рокум. Ужгород№ 260/688/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача -3 про повернення позовної заяви в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, Державного підприємства "Документ" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, Державного підприємства "Документ", в якому просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства "Документ" та його відокремленого підрозділу - філії в Польщі, щодо відмови ОСОБА_1 у передачі, доставці та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон серія паспорту НОМЕР_1 дата видачі 19.04.2024 року, дійсний до 19.04.2034 року, орган що видав 2110, запис УНЗР 19890815-01574 та ID картки номер паспорта НОМЕР_2 , дата видачі 19.04.2024 року, дійсний до 19.04.2034 року, орган що видав 2110, запис УНЗР 19890815-01574 протиправною; 2) Зобов'язати Державну міграційну службу України вжити заходів із забезпечення доставки оформленого на ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон серія паспорт НОМЕР_1 дата видачі 19.04.2024 року, дійсний до 19.04.2034 року, орган що видав 2110, запис УНЗР 19890815-01574 та ID картки: номер паспорта НОМЕР_2 , дата видачі 19.04.2024 року, дійсний до 19.04.2034 року, орган що видав 2110, запис УНЗР 19890815-01574, дата видачі - 04.03.2024, чинний до 04.03.34, орган, що видав - 2110 та від Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області; 3) Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області передати оформлений на ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія паспорта НОМЕР_1 дата видачі 19.04.2024 року, дійсний до 19.04.2034 року, орган що видав 2110, запис УНЗР 19890815-01574 та ID картки: номер паспорта НОМЕР_2 , дата видачі 19.04.2024 року, дійсний до 19.04.2034 року, орган що видав 2110. Запис УНЗР 19890815-01574, дата видачі - 04.03.2024, чинний до 04.03.34, орган, що видав -2110, дата видачі - 04.03.2024, чинний до - 04.03.34, орган, що видав - 2110, разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до Державного підприємства "Документ"; 4) Зобов'язати Державне підприємство "Документ" здійснити доставку оформленого на ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон серія паспорт НОМЕР_1 дата видачі 19.04.2024 року, дійсний до 19.04.2034 року, орган що видав 2110. Запис УНЗР 19890815-01574 та ID картку: номер паспорта НОМЕР_2 , дата видачі 19.04.2024 року, дійсний до 19.04.2034 року, орган що видав 2110, запис УНЗР 19890815-01574, дата видачі - 04.03.2024, чинний до 04.03.34, орган, що видав - 2110, дата видачі - 04.03.2024, чинний до 04.03.34, орган, що видав - 2110, разом з копіями заяви, заяви- анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до його відокремленого підрозділу - філії в Польщі; 5) Зобов'язати Державне підприємство "Документ" в особі відокремленого підрозділу - філії в Польщі видати ОСОБА_1 , оформлений паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія паспорт НОМЕР_1 дата видачі 19.04.2024 року, дійсний до 19.04.2034 року, орган що видав 2110, запис УНЗР 19890815-01574 та ID картка : Номер паспорта НОМЕР_2 , дата видачі 19.04.2024 року, дійсний до 19.04.2034 року, орган що видав 2110. Запис УНЗР 19890815-01574 , дата видачі - 04.03.2024, чинний до 04.03.34, орган, що видав - 2110, в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення - 08.04.2024 рік.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
04 березня 2025 року до суду від відповідача -3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить повернути позивачу позовну заяву на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Клопотання про повернення позовної заяви обґрунтоване тим, що на переконання представника відповідача -3, позовна заява підписана не позивачем, а іншою особою, яка не має права її підписувати, оскільки в матеріалах справи відсутні докази пересилання засобами поштового зв'язку з Республіки Польщі до України оригіналу підписаної позивачем позовної заяви, а також відсутні відповідні документи(довіреність, ордер), що уповноважували б представника позивача на підписання та подання такої позовної заяви до суду від його імені.
Розглянувши клопотання відповідача -3 про повернення позовної заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3. ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
При цьому, суд зазначає, що положення ст.169 КАС України застосовується, до позовних заяв до відкриття провадження в адміністративній справі.
Однак, оскільки провадження у вказаній справі відкрито, підстави для застосування положень ст. 169 КАС України відсутні, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача -3 про повернення позовної заяви необхідно відмовити.
При цьому, суд зазначає, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Надмірний формалізм це, здебільшого, негативне оціночне поняття, яке означає безумовну вимогу дотримуватися процедур, визначених аконодавством, у ситуації, за якої негативні наслідки поступаються принципу розумності (доцільності, раціональності).
Так, у рішенні від 4 грудня 1995 року у справі «Bellet v. France» («Беллет проти Франції», Серії A № 333B, пункт 36) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 25 січня 2000 року у справі «Miragall Escolano and Othersv. Spain» («Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», заяви № 38366/97, № 38688/97, № 40777/98, № 40843/98, № 41015/98, № 41400/98, № 41446/98, № 41484/98, № 41487/98, № 41509/98) і у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Pеrez de Rada Cavaniles v. Spain» («Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії», заява № 3256-57) Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 звернув увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, в задоволенні клопотання представника відповідача - 3 про повернення позовної заяви необхідно відмовити.
Керуючись статтями 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
В задоволенні клопотання представника відповідача -3 про повернення позовної заяви - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяН.Д. Маєцька