про залишення позовної заяви без руху
07 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/9341/25
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій та скасування рішення,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про утримання з позивача надмірно виплаченої суми пенсії в період з 01.01.2024 по 30.11.2024 в розмірі 112200 грн.;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про утримання з позивача надмірно виплаченої суми пенсії в період з 01.01.2024 по 30.11.2024 в розмірі 112200 грн.
Судом встановлено, що зазначений позов не може бути прийнятий до провадження судом та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) з'ясовуючи чи позов подано у строк, установлений законом, суд виходить з такого.
Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 викладено правовий підхід щодо строку звернення до адміністративного суду у такій категорії спірних правовідносин.
Визначаючись щодо строку звернення до суду, у цій постанові Верховний Суд виходив з того, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії, звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
У постанові від 26 червня 2024 року по справі № 520/29247/23 Верховний Суд вказав на те, що пенсію позивач отримує щомісяця, тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).
У цій же постанові Верховний Суд зауважив на тому, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Колегія суддів Верховного Суду наголосила, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами і труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Суд враховує, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до заявлених позовних вимог предметом спору є визнання протиправним та скасування рішення про утримання з позивача надміру виплачених сум пенсії за період з 01.01.2024 по 30.11.2024, проте позивач звернувся до суду з позовом 27 березня 2025 року (отримано судом 01 квітня 2025 року), тобто, з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом в частині заявлених вимог за період з 01.01.2024 по 20.09.2024.
При цьому позивач разом із позовною заявою подав клопотання про поновлення строку, проте жодним чином не аргументує поважності причин та не надає жодних доказів на підтвердження обставин, які завадили йому звернутися до суду упродовж шести місяців після отримання пенсійної виплати за період з 01.01.2024 по 20.09.2024.
Верховний Суд послідовно у своїх рішеннях наголошує на тому, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Тож реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Окрім того, відповідно до частин 4, 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
При цьому, зі змісту позовних вимог не вбачається, чим конкретно порушені права позивача: діями Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області чи рішенням, про скасування якого позивач ставить вимогу, а також не зазначено, яким чином слід відновити порушене право позивача.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом:
- подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом в частині заявлених вимог за період з 01.01.2024 по 26.09.2024 (включно), у якій вказати підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин пропуску цього строку, або уточнити зміст заявлених позовних вимог у межах встановленого у частині другій статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду;
- уточнити позовні вимоги в частині визнання порушення прав позивача (діями чи рішеннями пенсійного органу) протиправними, обгрунтувавши їх відповідними доказами, та подати у встановлений судом строк позовну заяву в порядку статті 160 КАС України з копіями доданих до позовної заяви документів на обгрунтування цих вимог відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Г.В. Чернова