Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позову без розгляду
07 квітня 2025 року Справа №640/8424/22
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: Україна, 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (місцезнаходження: Україна, 01601, м.Київ, вул.Терещенківська, 11-А, код ЄДРПОУ 37993783) про
визнання протиправними дій щодо неформування до управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення надміру сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 21878 грн.;
зобов'язання сформувати подання про повернення надміру сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 21878 грн.,-
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2022 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої здійснюватиметься суддею Костенком Д.А. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; залучено Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Адміністративна справа №640/8424/22 надійшла до Донецького окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу від 25.03.2025 автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/8424/22 передано для розгляду судді Аканову О.О.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу №640/8424/22; позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем на виконання вимог ухвали суду надано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Позивач вказує на те, що, як вбачається з листа № 2600-0603-8/57807 від 30.05.2022 відповідач обґрунтовує відмову саме неможливістю перевірки та збору інформації про факт придбання житла вперше, посилаючись на Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування окремих видів господарських операцій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 у редакцій від 04.04.2018, що діяла на час укладання договору купівлі-продажу.
Позивач звернула увагу, що посилання фактично на добровільну сплату спірного збору, є безпідставними, оскільки на час укладання договору купівлі - продажу відповідно до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 нотаріуси не могли вчиняти нотаріальні дії з договорами купівлі-продажу без доказів сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування, однак Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» звільняв осіб від сплати такого збору.
Також, як на підставу пропуску строку звернення до суду послалась на введення воєнного стану на території України в зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Надаючи правову оцінку вказаній заяві, суддя зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, чинним процесуальним законодавством визначено, що реалізувати своє право на звернення до суду за захистом порушених прав можливо лише в межах визначеного законом строку.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами.
Частинами першою, другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Варто звернути увагу на те, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк може і має бути поновленим судом, але лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Разом з тим, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує відповідне рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс та інші проти Великобританії», справа “Девеер проти Бельгії»).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа “Мельник проти України») погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Щодо посилання позивача в клопотанні про поновлення строку звернення до суду на лист №2600-0603-8/57807 від 30.05.2022 відповідача, який обґрунтовує відмову саме неможливістю перевірки та збору інформації про факт придбання житла вперше, посилаючись на Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування окремих видів господарських операцій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 у редакцій від 04.04.2018, що діяла на час укладання договору купівлі-продажу, суд зазначає, що Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» від 3 листопада 1998 р. № 1740 не передбачено обов'язкового досудового врегулювання спору.
А тому, така причина не є поважною для пропуску строку звернення до суду.
Стосовно посилань позивача на введення в Україні воєнного стану, суд зазначає таке.
За змістом статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені, зокрема, статтею 55 цієї Конституції, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України від 12.05.2015 №389-VIII “Про правовий режим воєнного стану», згідно з статтею 10 якого у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Діяльність судів, органів та установ системи правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано статтею 12-2 вищевказаного Закону, за приписами якої в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
За правилами статті 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Тобто, у період дії правового режиму воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України.
Суд зазначає, що в матеріалах позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду відсутні посилання на підтверджені доказами конкретні обставини, які б свідчили про те що введення воєнного стану в Україні дійсно не давало можливості у встановлений процесуальним законом строк звернутися до суду з цим позовом у будь-який зручний для нього спосіб, у тому числі засобами дистанційного зв'язку.
Узагальнюючи усе вищевикладене, суд констатує, що після введення в Україні військового стану у зв'язку зі збройною агресією російської федерації суд не припиняв своєї роботи, продовжував отримувати та опрацьовувати вхідні документи, у тому числі позовні заяви, і забезпечував реальну можливість практичної реалізації права кожного на звернення до суду, як шляхом безпосереднього подання процесуальних документів, так і з використанням засобів поштового, електронного зв'язку, інших засобів дистанційної комунікації.
Отже, сам собою факт введення воєнного стану не позбавили позивача можливості звернутись з позовом до адміністративного суду у встановлений законодавством строк.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем сплачено збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна 19.06.2019 згідно платіжного доручення №669726, а до суду звернулась 08.06.2022 тобто зі спливом двох років і 11 місяців.
Суд не вважає зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини поважними та достатніми для поновлення строку звернення до суду з позовом.
Зі змісту заяви про поновлення строку не вбачається, що позивач не мала реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо отримання допомоги у належному розмірі у встановлений законом строк або звернутися до суду за захистом своїх прав у встановлений кодексом строк.
Суд звертає увагу, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
Вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені статтею 122 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі № 340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 140/721/19 та в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі №360/2008/21.
Інших причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено, доказів, які б свідчили про поважність причин такого пропуску, не надано.
Таким чином, вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду судом визнаються неповажними, а тому заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так частиною першої зазначеної статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248, 256, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: Україна, 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (місцезнаходження: Україна, 01601, м.Київ, вул.Терещенківська, 11-А, код ЄДРПОУ 37993783) про визнання протиправними дій щодо неформування до управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення надміру сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 21878 грн. та зобов'язання сформувати подання про повернення надміру сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 21878 грн.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляду справи було здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.О. Аканов