Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/326/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
ЄРДР № Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
про залишення апеляційної скарги без руху
04.04.2025 року м.Кропивницький
Суддя Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_2 перевіривши матеріали об'єднаних кримінальних проваджень №1202312106 1697 від 24.10.2023 та №120241210060001516 від 09.09.2024 за апеляційною скаргою прокурора Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 на вирок Олександрійськогоо міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.02.2025 року щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.162 КК України
Даним вироком суду ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, за ч. 1 ст. 162 КК України - 1 рік обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
На вказаний вирок прокурором подана апеляційна скарга, в якій знаходиться прохання щодо зміни судового рішення через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Виключити зі вступної частини вироку стосовно ОСОБА_4 посилання суду на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.01.2014, судимість за яким, в силу ст. 89 КК України погашено. Виключити із резолютивної частин вироку речення: «Перекваліфікувати дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023121060001697 від 24.10.2023 за епізодом від 23.10.2023 із ч.4 ст.185 КК України на ч.1 ст.162 КК України». Доповнити резолютивну частину вироку реченням: «Початок строку покарання обчислювати з моменту проголошення вироку».
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам кримінального процесуального кодексу, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, згідно ч. 2 ст. 396 КПК України в апеляційній скарзі підлягають зазначенню зокрема вимоги особи, що подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність або необґрунтованість судового рішення.
Вимоги особи, що подає апеляційну скаргу, мають відповідати повноваженням апеляційного суду, визначеним ст. 407 КПК України.
Згідно ч.1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок або ухвалу без змін; змінити вирок або ухвалу; скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок; скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу; скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження; скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Частиною 1 ст. 409 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: 1)неповнота судового розгляду (ст.410 КПК України); 2)невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження (ст.411 КПК України); 3)істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст.412 КПК України); 4)неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст.413 КПК України). Згідно ч.2 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого (ст. 414 КПК України).
Прокурором подана апеляційна скарга, в якій в мотивувальній її частині зазначено про зміну ухвали суду першої інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
При цьому, за приписами статті 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Зокрема, відповідно до частини другої вказаної норми судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо: за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито; судове рішення ухвалено незаконним складом суду;судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого (крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 цього Кодексу) або прокурора (крім випадків, коли його участь не є обов'язковою);судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою;судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;порушено правила підсудності;у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
Отже, за приписами статті 412 КПК України істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування рішення суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що резолютивна частина апеляційної скарги не узгоджується із її мотивувальною частиною та є суперечливою.
Крім того, згідно з ч.2 ст.396 КПК України в апеляційній скарзі, крім іншого, зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, які мають бути чітко сформульовані та відповідати положенням ст.407 КПК України, якою передбачено, яке рішення має право ухвалити суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду, та узгоджуватися з іншими вимогами кримінального процесуального закону.
Вказані вимоги закону прокурором не виконано, оскільки в апеляційні скарзі в мотивувальній її частині останнім перераховано норму закону та містить лише формальне посилання на незаконність вироку суду, однак взагалі, відсутнє будь-яке обґрунтування на спростування доводів суду першої інстанції зазначених в рішенні.
Крім того, відсутнє обґрунтування того, в чому ж полягає незаконність судового рішення в частині характеризуючих даних обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме, зазначенні судом у вступній частині вироку стосовно ОСОБА_4 посилання суду на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.01.2014, оскільки за даним вироком судимість погашена, тобто мотивувальна частина апеляції прокурора взагалі не містить аналізу матеріалів чи посилання на матеріли кримінального провадження, які свідчили б про обґрунтованість його апеляційних вимог.
При цьому, відповідно до обвинувального акту, прокурор в анкетних відомостях обвинуваченого зазначає про те, що останній раніше судимий вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.01.2014.
Крім того, прокурор просить доповнити резолютивну частину вироку реченням: «Початок строку покарання обчислювати з моменту проголошення вироку».
У статті 374 КПК України вказано, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до статей 75-79, 104 Кримінального кодексу України у резолютивній частині вироку зазначаються тривалість іспитового строку, обов'язки, покладені на засудженого, особа, на яку за її згодою або на її прохання, суд покладає обов'язок щодо нагляду за засудженим і проведення з ним виховної роботи.
Крім того, у резолютивній частині вироку зазначаються: початок строку відбування покарання.
В той же час, як убачається з вироку суду обвинувачений звільнений від відбування покарання на підставі ст.75 КК України.
Також, прокурор просить виключити із резолютивної частин вироку речення: «Перекваліфікувати дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023121060001697 від 24.10.2023 за епізодом від 23.10.2023 із ч.4 ст.185 КК України на ч.1 ст.162 КК України», проте не зазначає, яким чином дане речення впливає на кваліфікацію, вину чи призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_4 .
Отже, таке формулювання вимог прокурора не може вважатися визначеними вимогами у відповідності приписів зазначеної вище норми закону, а тому така апеляція не є такою, що відповідає вимогам ст. 396 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.399 КПК України суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст.396 КПК України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. 396, 399 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 на вирок Олександрійськогоо міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.02.2025 року щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.162 КК України залишити без руху та встановити десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення вищезазначених недоліків апеляційної скарги.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: