04 квітня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 670/826/24
Провадження № 22-ц/820/539/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 19 грудня 2024 року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2024 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
АТ «Універсал Банк» зазначило, що в порядку реалізації проекту «Monobank» 25 жовтня 2019 року сторони уклали договір про надання банківських послуг, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі 70 000 грн, а той, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами. ОСОБА_1 не виконав свої обов'язки за договором, у зв'язку з чим, станом на 25 серпня 2024 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) склав 90 152 грн 83 коп.
За таких обставин АТ «Універсал Банк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 90 152 грн 83 коп. заборгованості за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 25 жовтня 2019 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 19 грудня 2024 року в позові відмовлено.
Суд керувався тим, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів узгодженої сторонами та отриманої ОСОБА_1 суми кредиту, узгоджених сторонами тарифів і зазначених ними в анкеті-заяві додатків. Розрахунок заборгованості не є таким доказом і достатньою підставою для стягнення цієї заборгованості. Крім того, наявні у справі Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, паспорт споживчого кредиту та тарифи картки «Чорна картка monobank» набули чинності 27 листопада 2021 року, тобто пізніше за дату укладення сторонами договору (25 жовтня 2019 року). Відтак позивачем не доведено розміру отриманого відповідачем кредиту, умов користування кредитними коштами та руху цих коштів по рахунку відповідача.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 звернувся до позивача з анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг, тобто відповідач приєднався до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені у стандартній формі. Сторони визначили, що ця анкета-заява, Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банку, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту становлять укладений між ними договір про надання банківських послуг. Названі документи містять усі істотні умови кредитного договору, при цьому відповідач своїм підписом підтвердив, що він ознайомився та погодився із запропонованими позивачем умовами кредитування. АТ «Універсал Банк» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору та уклали цей договір. На виконання зобов'язання за договором банк надав відповідачу кредит, однак, останній не виконав обов'язок із повернення кредитних коштів. Суд першої інстанції не з'ясував усі обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_1 не подав відзив на апеляційну скаргу.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Частиною першою статті 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
25 жовтня 2019 року ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» підписали анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, за змістом якої відповідач визнав, що ця анкета-заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Водночас ОСОБА_1 засвідчив, що він ознайомився з умовами цього договору та зобов'язується виконувати їх.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 638 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як передбачено частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Із положень частини першої статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом частини першої статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Із положень статті 610 ЦК України слідує, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.
Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Зібрані докази вказують на те, що між АТ «Універсал Банк» і ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг, у рамках якого банк надав відповідачу кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку.
Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг від 25 жовтня 2019 року (а.с. 12) підписана працівницею банку ОСОБА_2 і відповідачем ОСОБА_1 , що свідчить про укладення сторонами договору у письмовій формі. Ця анкета-заява не містить умов щодо розміру кредитного ліміту, а також інших істотних умов кредитного договору.
Надані позивачем Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank (а.с. 13-25), тарифи «Чорна картка monobank» (а.с. 26-27) і паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с. 28-30), визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, строк кредитування, порядок повернення кредиту, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.
Натомість, указані документи не підписані ОСОБА_1 , у тому числі за допомогою електронного підпису, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.
Отже, за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг, відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про розмір кредитного ліміту, порядок і строки його повернення, розмір і порядок нарахування процентів, надані банком документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.
У зв'язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила частини першої статті 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
Із розрахунку заборгованості за договором від 25 жовтня 2019 року (а.с. 8-11) слідує, що ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в АТ «Універсал Банк» та повертав їх банку (станом на 25 серпня 2024 року - повернув 89 027 грн 80 коп.).
Водночас матеріали справи не містять належні та допустимі докази щодо суми отриманого та повернутого ОСОБА_1 кредиту, а також інших істотних умов кредитного договору.
Розрахунок заборгованості, сам по собі, достатньо та достовірно не свідчить про факт невиконання ОСОБА_1 грошового зобов'язання за договором і розмір невиконання відповідачем цього зобов'язання. Вказаний розрахунок не відповідає обставинам справи, не є вмотивованим і не відображає дійсного стану карткового рахунку відповідача за договором. У зв'язку з цим суд першої інстанції правомірно не взяв його до уваги та розцінив як неналежний доказ.
Інші докази у справі об'єктивно не підтверджують прострочення ОСОБА_1 виконання зобов'язання за кредитним договором.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позов АТ «Універсал Банк» є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.
Посилання АТ «Універсал Банк» на неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи.
Суд першої інстанції з'ясував усі обставини справи та зробив правильні висновки з цих обставин. Також суд правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права є необґрунтованими.
Висновки суду першої інстанції не суперечать наведеним в апеляційній скарзі правовим позиціям Верховного Суду щодо порядку укладення, форми та виконання кредитного договору, оскільки в справах, у яких судом касаційної інстанції викладені правові висновки, та у справі, яка переглядається апеляційним судом, встановлені різні обставини. Зокрема, у справі, яка переглядається апеляційним судом, не встановлено порушення (прострочення) боржником зобов'язання за кредитним договором.
3.Висновки суду апеляційної інстанції
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.
Заочне рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 19 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Мусієнко М.Б.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 27