Справа № 447/151/25 Головуючий у 1 інстанції: Друзюк М. М.
Провадження № 33/811/385/25 Доповідач: Гончарук Л. Я.
01 квітня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної ОСОБА_1 адвоката Мельничука Ігоря Андрійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної ОСОБА_1 адвоката Мельничука Ігоря Андрійовича на постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 27 лютого 2025 року,
встановив:
цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці.
На підставі ст. 36 КУпАП, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 130, ч. 4 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 , 11.01.2025 о 11 год 40 хв в с. Тростянець на вул. Зелена керував транспортним засобом марки «Renault Master» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширеність зіниць очей, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в КНП ЛОР ЛОМЦП та ТУ відмовися, висновок 000094, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Окрім цього, ОСОБА_1 , 11.01.2025 об 11 год. 40 хв. у с. Тростянець на вул. Зелена, 1, керував транспортним засобом марки «Renault Master» д.н.з. НОМЕР_1 , що був переобладнаний без відповідного дозволу поліції. А саме було зняте спальне місце, чим порушив п. 31.3.а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП.
На вказану постанову захисник адвокат Мельничук І.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Викликати в судове засідання представника медичного закладу КНП ЛОР ЛОМЦП та ТУ ОСОБА_2 .
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що з оскаржуваною постановою категорично не згодний, відтак така підлягає скасуванню в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказує, що під час з'ясування обставин проходження тестів у медичному закладі, суд не дослідив достатню кількість відеофайлів, а саме-момент, коли ОСОБА_1 хотів здати сечу, але, нажаль, випустив з рук зразок з сечею після чого, не зважаючи на вживання води, біологічного бажання, отримати сечу ОСОБА_1 не зміг представити (відсутність позивів до сечовипускання).
Наголошує, що неможливість здачі біологічних зразків (сечі) для встановлення стану наркотичного сп'яніння з об'єктивних причин не свідчить про наявність прямого умислу і, відповідно, не створює складу адміністративного правопорушення, предбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, зазначає, що як досліджено з відеозаписів, ОСОБА_1 жодним чином не відмовлявся від пропозиції поїхати в медзаклад, старався здати сечу, та біоматеріалу виявилось недостатньо, пропонував брати інші біоматеріали (слюну, кров) але йому було категорично відмовлено.
Апеляційна скарга подана в частині оскарження постанови судді про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 за КУпАП, в частині що стосується притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП постанова судді Миколаївського районного суду Львівської області від 27 лютого 2025 року не оскаржується.
У судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення апеляційного розгляду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Натомість захисник адвокат Мельничук І.А. не заперечив проти розгляду апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши виступ захисника адвоката Мельничука І.А. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення.
Порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 218258 від 11.01.2025 (а.с.1); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000094 від 11.01.2025 (а.с.2); відеозаписом події (а.с.6), та іншими матеріалами адміністративної справи у їх сукупності.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.
Суддя, відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП, повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
Твердження апелянта про те, що неможливість здачі біологічних зразків (сечі) для встановлення стану наркотичного сп'яніння з об'єктивних причин не свідчить про наявність прямого умислу і, відповідно, не створює складу адміністративного правопорушення, предбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з наступних підстав.
Як вбачається з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 було доставлено в медичний заклад для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, однак останній ствердно відмовився від такого, вказавши: “пишемо відмову».
При цьому, лікарем-наркологом та працівником поліції було забезпечено реальну об'єктивну можливість ОСОБА_1 пройти огляд в умовах медичного закладу у повному об'ємі, а також в законному порядку йому було надано можливість реалізації його обов'язків, встановлених Правилами дорожнього руху, однак останній їх не використав.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до п. 10, 12 розділу Інструкції зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Разом з тим, у даній Інструкції не передбачено, що особа, доставлена для проходження огляду на стан сп'яніння, має право вибирати, зразки якого біологічного середовища слід надати для дослідження. Відтак, такий вибір здійснює лікар, що проводить огляд. При цьому враховується, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у даному закладі охорони здоров'я, а також швидкість проведення дослідження.
Крім того, відповідно до вимог п. 13 розділу ІІІ зазначеної Інструкції для дослідження біологічного середовища кров використовується лише у тих випадках, коли в особи неможливо взяти інші зразки біологічного середовища, зокрема, якщо водій внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 було відмовлено здати інші біологічні зразки, зокрема слину, кров, тощо, суд апеляційної інстанції, враховуючи відсутність об'єктивних обставин, які б перешкоджали останньому в умовах медичного закладу здати біологічний зразок у вигляді сечі, розцінює як форму захисту з метою ухилення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі є вірним.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Інші посилання апеляційної скарги не спростовують висновків суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки підтверджуються матеріалами справи, які були досліджені в ході апеляційного розгляду.
Доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд погоджується з висновком судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.
Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Апеляційний суд вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, накладене на ОСОБА_1 у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, та з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, та є безальтернативним.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
постановив:
апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності адміністративної ОСОБА_1 адвоката Мельничука Ігоря Андрійовича залишити без задоволення, а постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 27 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук