Справа № 446/566/24 Головуючий у 1 інстанції: Котормус Т.І.
Провадження № 22-ц/811/3589/24 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
04 квітня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька, -
07.03.2024 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в якому просив стягувати з відповідачів в його користь щомісячно та довічно аліменти на його утримання в розмірі по 1/6 частині від усіх видів їх заробітку.
Позов обґрунтовував тим, що він є батьком відповідачів, яких від народження та до закінчення ними навчання виховував та утримував. Він є пенсіонером за віком та основним його доходом є пенсія. Однак, на даний час він часто хворіє, оскільки має тяжкі хронічні захворювання, у зв'язку з чим йому не вистачає пенсійних виплат для необхідного та належного лікування. На даний час він проживає у родичів сестри, оскільки будинок, в якому він проживав раніше повністю згорів. Зазначені обставини щодо умов проживання та стану здоров'я свідчать про наявність у нього потреби в матеріальній допомозі. При цьому, відповідачі мають стабільний дохід, у зв'язку з чим мають змогу надавати йому матеріальну допомогу. З урахуванням того, що повнолітні діти мають обов'язок утримувати батька, який є непрацездатним і який потребує матеріальної допомоги, однак такої допомоги не надають, позов вважав підставним та просив такий задоволити.
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 щомісяця аліменти на утримання непрацездатного батька у розмірі 1/8 частини всіх видів доходу (заробітку) починаючи з 07 березня 2024 року і довічно.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 щомісяця аліменти на утримання непрацездатного батька у розмірі 1/8 частини всіх видів доходу (заробітку) починаючи з 07 березня 2024 року і довічно.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 щомісяця аліменти на утримання непрацездатного батька у розмірі 1/8 частини всіх видів доходу (заробітку) починаючи з 07 березня 2024 року і довічно.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 403,73 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 403,73 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 403,73 грн.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .
Вважає його незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з неповним з'ясуванням усіх обставин справи.
Зазначає, що постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не врахував, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що позивач потребує матеріальної допомоги. Стягуючи з відповідачів в користь позивача аліменти в розмірі 1/8 частки від їх доходу, суд першої інстанції не навів мотивів та належним чином не обґрунтував визначення такого розміру аліментів. Суд не з'ясував, в чому саме полягає потреба позивача у матеріальній допомозі та які умови проживання та стану здоров'я свідчать про це. За час розгляду справи позивач в судові засідання не з'являвся, позовні вимоги не підтримував. При цьому, в ході розгляду справи свідками та представником позивача неодноразово зазначалося про перебування ОСОБА_4 за межами України. Отже, судом не було з'ясовано обставини справи, які мають значення для вирішення спору, зокрема де саме під час розгляду справи перебуває позивач, чи утримується він за рахунок приватних осіб іноземної держави чи іноземної держави, в якій він перебуває на час розгляду справи в суді першої інстанції.
Таким чином, оскаржуване рішення, яке є немотивованим (обгрунтованим), тягне за собою ряд негативних наслідків як для учасників справи, так і для суду, який його ухвалив. Зокрема, для учасників справи постановлення немотивованого (не достатньо мотивованого) рішення означає, що доводи та аргументи, а також надані для доведення певних обставин справи докази, не були почуті та належним чином оцінені судом, що у свою чергу, призвело до прийняття неправосудного рішення. Судом покладено в основу судового рішення виключно позицію позивача, яка не підтверджена належними та допустимими доказами, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що є істотним порушенням норм процесуального права та призвело до прийняття незаконного рішення, у зв'язку з чим таке підлягає скасуванню.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних мотивів.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов'язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов'язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба у матеріальній допомозі.
Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов'язок повнолітніх дітей не пов'язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.
При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір'ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 212/1055/18-ц.
При цьому, пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що обов'язок, передбачений ч.1 ст.202 СК України, не є абсолютним.
Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи (ст.75 СК України).
Особа є такою, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання її майна, інші доходи не забезпечують їй прожиткового мінімуму, встановленого законом, про що зазначено у частині четвертій ст. 75 СК України.
Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що аліментні зобов'язання у дочки, сина на утримання батьків можуть бути призначені за наявності сукупності певних умов, а саме: мати, батько не були позбавлені батьківських прав та не ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків; непрацездатність матері, батька; потреба в матеріальній допомозі; нижчий від прожиткового рівень матеріального забезпечення батька, матері.
Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Свідченням такої потреби є отримання матір'ю чи батьком доходів, які є меншими за прожитковий мінімум для зазначеної категорії осіб, який визначається з врахуванням віку та працездатності такої особи. Згідно діючого законодавства, держава забезпечує необхідним утриманням непрацездатних осіб - пенсією за віком, пенсією з інвалідності, державною допомогою тощо. Тому при постановлені рішення слід зважати на розмір такого державного утримання і ставити його у залежність із прожитковим мінімумом.
Положеннями ст. 205 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Встановлено, що позивач ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 відповідно (а.с. 8, 12, 15).
Згідно довідки про доходи №3850 8186 3881 1879 від 28.02.2024 року, виданої Кам'янка-Бузьким об'єднаним управлінням ПФУ у Львівській області, ОСОБА_4 є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності в розмірі 4015,97 грн на місяць (а.с. 14).
Як убачається з довідки про склад сім'ї № 121 від 27.02.2024 року, ОСОБА_4 проживав за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 20).
У 2021 році зазначений вище будинок згорів, що підтверджується актом перевірки житлового будинку АДРЕСА_1 від 18.01.2024 року (а.с.33).
Згідно виписок з медичної карти стаціонарного хворого та результатів лабораторних досліджень ОСОБА_4 хворіє на гіпертонічну хворобу, псоріаз, двобічний деформуючий коксартроз, деформуючий правобічний гонартроз. Неодноразово проходив лікування в стаціонарі (а.с. 23-32).
З довідки про тимчасове проживання № 32 від 02.07.2024 року, виданої директором БО «Благодійний фонд «Добрий самарянин м. Кам'янка-Бузька», вбачається, що ОСОБА_4 з 12.04.2024 року по 28.06.2024 року на підставі договору найму житлового приміщення № 12 від 12.04.2024 року проживав по АДРЕСА_2 , де отримував стаціонарний догляд, харчування та підтримку (а.с.123).
Судом в ході розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_4 на даний час перебуває за кордоном, де проходить лікування та реабілітацію.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_4 та стягуючи з відповідачів аліменти на утримання батька у розмірі 1/8 частки з усіх видів заробітку (доходу) платників аліментів щомісячно, починаючи з 07 березня 2024 року і довічно, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач є пенсіонером, непрацездатним, за станом здоров'я потребує лікування, а тому має необхідність у матеріальній допомозі, яку відповідачі, які є його дітьми, мають обов'язок надавати. Суд першої інстанції враховував, що розмір пенсійного забезпечення ОСОБА_4 становить орієнтовно 4 000 грн на місяць, при цьому у нього відсутні будь-які інші доходи чи члени сім'ї, які можуть йому надати матеріальну чи будь-яку іншу допомогу. Наявність потреби в отриманні матеріальної допомоги від відповідачів підтверджується також відсутністю у позивача постійного місця проживання, у зв'язу з чим він перебуває під опікою благодійної організації.
Однак, районний суд не з'ясував, чи мають можливість відповідачі сплачувати аліменти на утримання батька у розмірі 1/8 частки з усіх видів їх заробітку (доходу).
Так, відповідач ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІІ групи, якому рекомендовано обмежене фізичне та психо-емоційне навантаження, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААВ № 680678 (а.с. 86).
Згідно довідки про доходи № 1830 5080 9528 8819 від 26.03.2024 року, виданої Кам'янка-Бузьким об'єднаним управлінням ПФУ у Львівській області, ОСОБА_2 отримує пенсію по інвалідності в розмірі 2725 грн на місяць (а.с. 87).
ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 , вартість якої на час укладення ним договору купівлі-продажу майнових прав № 15/3/5 від 05.10.2020 року становила 1 177 470,00 грн.
Як убачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_5 є матір'ю трьох дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , який є особою з інвалідністю І групи з дитинства та потребує постійної сторонньої допомоги, нагляду та догляду (а.с. 113-120).
Відповідно до довідки Сихівського ВСЗ УСЗ ДГП Львівської міської ради про отримання (неотримання) допомоги від 06.08.2024 року ОСОБА_5 здійснює догляд за сином ОСОБА_8 та отримує допомогу на догляд в розмірі 2920 грн на місяць (а.с. 139-140).
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у такій відсутні належні та достатні докази на підтвердження того, що отримувана позивачем ОСОБА_4 пенсія в розмірі 4015,97 грн в повній мірі не забезпечує його потреб на харчування, лікування, тощо.
З наведених мотивів, враховуючи стан здоров'я одержувача аліментів, матеріальне становище платників аліментів, інші обставини, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду слід змінити, стягувати з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 щомісяця аліменти на утримання непрацездатного батька у розмірі по 1/10 частини всіх видів доходу (заробітку) відповідачів, починаючи з 07 березня 2024 року і довічно, що, на думку колегії суддів, є достатнім, справедливим та таким, що відповідатиме інтересам сторін.
Крім того, колегія суддів при визначенні розміру аліментів, які підлягають сплаті апелянтами на утримання непрацездатного батька враховує, що обов'язок по утриманню позивача законом покладено на трьох його дітей, та що донька позивача ОСОБА_5 рішення суду не оскаржувала, що свідчить про те, що вона згідна сплачувати аліменти на утримання батька у розмірі 1/8 частки з усіх видів її заробітку (доходу).
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 04 квітня 2025 року.
Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволити частково.
Рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 жовтня 2024 року змінити.
Стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 щомісяця аліменти на утримання непрацездатного батька у розмірі 1/10 частини всіх видів доходу (заробітку), починаючи з 07 березня 2024 року і довічно.
Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 щомісяця аліменти на утримання непрацездатного батька у розмірі 1/10 частини всіх видів доходу (заробітку), починаючи з 07 березня 2024 року і довічно.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 04 квітня 2025 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра