Справа № 454/780/24 Головуючий у 1 інстанції: Веремчук О. А.
Провадження № 33/811/298/25 Доповідач: Галапац І. І.
03 квітня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 28 березня 2024 року,
з участю правопорушника - ОСОБА_1 ,
захисника правопорушника - адвоката Деманджари Я.П.
цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп.судового збору.
Згідно постанови судді, ОСОБА_1 22 лютого 2024 року в с.Бутини по вул.Травневій, керував транспортним засобом мотоциклом Musstang MT-150-8 н.з НОМЕР_1 , при цьому не мав права керувати транспортними засобами. Правопорушення вчинив повторно протягом року.
В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною. Зазначає, що суддя районного суду розглянув справу у його відсутності та захисника. Звертає увагу на те, що на час прийняття судового рішення закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, оскільки як вбачається із даної постанови така виготовлена 03 січня 2025 року.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду від 28 березня 2024 року, мотивуючи тим, що розгляд справи відбувся у його відсутності, а копію постанови отримав 01 лютого 2025 року; скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та виступ його захисника - адвоката Деманджари Я.П. про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає за можливе поновити строк апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду, та приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, об'єктивно з'ясував та дослідив всі обставини справи і докази у ній та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.
Що стосується покликань апелянта в частині незаконності оскаржуваної постанови у зв'язку із розглядом справи у його відсутності, то, на переконання апеляційного суду, такі доводи не можуть визнаватися підставою для скасування постанови, а порушені його права поновлені шляхом подачі апеляційної скарги та забезпечення участі в апеляційному розгляді.
Щодо доводів правопорушника ОСОБА_1 про те, що на момент прийняття рішення судом першої інстанції, спливли строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП, то такі апеляційний суд вважає безпідставними.
Як вбачається з матеріалів справи зазначене правопорушення ОСОБА_1 вчинено 22 лютого 2024 року, а рішення по справі про накладення на нього стягнення прийнято районним судом 28 березня 2024 року, тобто в межах строку, визначеного ч.6 ст.38 КУпАП.
При цьому, апеляційний суд вважає необгрунтованими твердження адвоката Деманджари Я.В. в суді апеляційної інстанції про те, що оскаржувана постанову прийнята поза судовим порядком, та відхиляє їх, оскільки такі, не підтверджуються матеріалами справи.
Отже, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що в даному випадку відсутні законні підстави для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Твердження апелянта про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу, накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
поновити правопорушнику ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Сокальського районного суду Львівської області від 28 березня 2024 року.
Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 28 березня 2024 року стосовно останнього - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.І.Галапац