Справа № 458/1204/24 Головуючий у 1 інстанції: Волинець М. З.
Провадження № 33/811/343/25 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
04 квітня 2025 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В. у режимі відео конференції з участю представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Миньо Миколи Миколайовича, розглянувши апеляційну скаргу адвоката Миньо М.М. на постанову Турківського районного суду Львівської області від 19 лютого 2025 року,
встановив:
постановою Турківського районного суду Львівської області від 19 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень та застосовано до нього адміністративне стягнення: за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) грн; за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки та без оплатного вилучення транспортного засобу. На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки та без оплатного вилучення транспортного засобу. На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Бориславського міського суду Львівської області від 30.10.2024 у справі № 438/1854/24 та остаточно застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 8 (вісім) місяців 22 (двадцять два) дні, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.,
Відповідно до постанови, 29.11.2024 о 23:14 год. в с. Ясениця Самбірського району Львівської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів. Від проходження огляду з метою встановлення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, правопорушення вчинив повторно протягом року, піддавався адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Також, 29.11.2024 о 23:14 год. в с. Ясениця Самбірського району Львівської області ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення п. 2.4. Правил дорожнього руху України, не виконав завчасно подану за допомогою проблискових маячків синьо-червоного кольору вимогу про зупинку транспортного засобу.
Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Не погоджуючись із згаданою постановою адвокат Миньо М.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Турківського районного суду Львівської області від 19 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом не було досліджено докази, наявні у матеріалах справи, таким надано неправильну та необґрунтовану оцінку.
Наголошує, що особа, якій висловлюється вимога пройти огляд на стан сп'яніння повинна бути водієм транспортного засобу, що повинно бути встановлено належними та допустимими доказами. Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 категорично заперечує, на відео такий транспортний засіб не зафіксований. Працівники поліції спілкуються з ОСОБА_1 у нього на подвір'ї. Те, що за кермом автомобіля був ОСОБА_1 - є припущенням працівників поліції.
Звертає увагу на те, що із відеозаписів вбачається, що огляді ОСОБА_1 було запропоновано пройти на підставі того, що у інший проміжок часу особа, схожа на нього, перебувала за кермом транспортного засобу,а не у зв'язку із виявленням у ОСОБА_1 ознак сп'яніння. Надалі ОСОБА_1 повідомлено про складання щодо нього протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, а не за ч.2 ст.130 КУпАП.
Зазначає, що із відеозаписів вбачається, що брат ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом. Судом першої інстанції не встановлено, чи під час складення протоколу про адміністративне правопорушення були роз'ясненні права, враховуючи те, що ОСОБА_1 повідомив, що протоколи у його присутності не складалися, з ними його не ознайомлено.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Миньо М.М. на підтримку апеляційних вимог, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч.1 ст.122-2 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Таке зокрема підтверджується сукупністю зібраних та перевірених суддею районного суду доказів, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 918635 від 29.11.2024;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який складений інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Лисик Р.М., з приводу того, що такий огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів - газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», особа стосовно якої проводився такий огляд ОСОБА_1 відмовився, про що відображено в акті огляду, причин відмови не пояснив;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного,наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції,відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився проходити такий огляд, причин відмови не пояснив;
- довідкою інспектора САП Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Г. Кузьмич від 29.11.2024 про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав 13.03.2021 посвідчення водія серії НОМЕР_2 ;
- довідкою інспектора САП Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Г. Кузьмич від 29.11.2024 про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 30.10.2024 Бориславським міським судом Львівської області до адміністративної відповідальності за скоєння 07.10.2024 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень та з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік;
- копією постанови Бориславського міського суду Львівської області від 30.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, постанова набрала законної сили 11.11.2024;
- відеозаписом події, яка мала місце 29.11.2024 за участю ОСОБА_1 , що зберігається на DVD-R - диску та міститься у матеріалах справи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП, під час фіксації адміністративного правопорушення ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, вважаю необґрунтованими з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема, відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, події відбувалися у темну пору доби, при тому відеозаписами, долученими до матеріалів зафіксовано, що за кермом вказаного автомобіля перебував саме ОСОБА_1 , також в транспортному засобі знаходились пасажири, на передньому та на задньому сидіннях. Під час розмови поліцейського з ОСОБА_1 , яка періодами переходила в агресивний конфлікт, був присутній пасажир, який їхав у цьому ж автомобілі та повідомив «що ми їхали 60 км. ми не втіками», проте водій ОСОБА_1 перегукуючи його сказав «куда ти їхав, машини стоять» (відеозапис на 3:17 хв.).
Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що за кермом транспортного засобу був його брат, оскільки, згідно фіксації правопорушення, під час розмови з поліцейським ОСОБА_1 жодного разу не вказав що за кермом їхав його брат, хоча брат теж був присутній при розмові з поліцейським. В судовому засіданні першої інстанції на запитання суду чому брат не надав пояснення, що саме він керував транспортним засобом ОСОБА_1 відповів, що брат зайнятий і не надав пояснень.
Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч.1 ст.122-2 КУпАП.
При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 не перший раз притягується до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, що свідчить про те, що останній схильний до вчинення даної категорії адміністративних правопорушень.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки накладене відповідно до санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч.1 ст.122-2 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкцій цих статей відповідно до ст.36 КУпАП та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, відсутності обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Миньо Миколи Миколайовича - залишити без задоволення.
Постанову Турківського районного суду Львівської області від 19 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, ч.2 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.МАЛІНОВСЬКА - МИКИЧ