Справа № 466/8090/24 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.
Провадження № 33/811/482/25 Доповідач: Партика І. В.
03 квітня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 27 серпня 2024 року щодо ОСОБА_1 ,
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього стягнення у виді штрафу, в розмірі 850 грн.
Не погоджуючись з постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 27 серпня 2024 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та поновлення строку на апеляційне оскарження.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Отже, законом чітко визначено строки звернення з апеляційною скаргою, будь-яких застережень з цього приводу КУпАП не містить.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, приймав участь в розгляді справи, що підтверджується його заявою про визнання вини, яка була подана 27 серпня 2024 року (а.с.6), окрім того 27 серпня 2024 року він сплатив штраф в розмірі 850 грн, що підтверджується квитанцією (а.с. 11), а копію оскаржуваної постанови він отримав 9 вересня 2024 року (а.с. 9), даний факт підтвердив своїм підписом.
Отже, вищенаведені обставини вказують на те, що ОСОБА_1 приймав участь в розгляді справи та йому було відомо про результат розгляду справи.
Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїх рішеннях Верховний Суд.
Зокрема у Постанові Першої судової палати ККС ВС від 30 жовтня 2018 року (справа № 299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне : «Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року).
При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк. Суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення».
Окрім того, при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Отже, наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду не можна визнати поважними, а тому ОСОБА_1 слід відмовити в поновленні такого строку, та на підставі ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційну скаргу повернути.
Керуючись ч. 2 ст. 294 КУпАП, -
в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 27 серпня 2024 року - відмовити.
Апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.