Справа № 686/9176/25
Провадження № 1-кс/686/3359/25
07 квітня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дем'янов Ю.М., за участі секретаря судового засідання Ткаченко Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Хмельницької окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Хмельницької окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У поданій скарзі просить зобов'язати уповноважених осіб Хмельницької окружної прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, відповідно до заяви про вчинення злочину від 20.03.2025.
Скаргу обґрунтовує тим, що 20.03.2025 він звернувся до Хмельницької окружної прокуратури із заявою про вчинення злочину, відповідальність за який передбачена ст. 367 КПК України, проте відомості до ЄРДР за його заявою станом на дату звернення до суду внесено не було.
Скаржник зазначає, що 26.12.2024 приблизно о 09 год. 35 хв., під час перебування у приміщенні ВнП №4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, він намагався поспілкуватись із заступником керівника указаного відділення поліції Осадчуком Вадимом. Однак, під час спілкування, всупереч вимогам щодо поведінки поліцейського під час виконання службових об'вqqqязків, ОСОБА_2 не поводився стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати, а поводив себе агресивно та неадекватно, застосовував до скаржника психологічний тиск, відмовився прийняти усне звернення від ОСОБА_1 .
У зв'язку із такими подіями, скаржник вважає, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 367 КК України.
Відомостей на підставі заяви про злочин, яка була подана ОСОБА_1 , до ЄРДР внесено не було, з чим скаржник не погоджується.
Скаржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Разом з тим, у поданій на адресу суду скарзі, просив розгляд скарги здійснити за його відсутності.
Прокурор будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду скарги, у судове засідання не з'явився, у відповідності до ст. 306 ч.3 КПК України це не є перешкодою для розгляду скарги. Разом з тим, на адресу суду скерував повідомлення про те, що зазначена заява про вчинення злочину, яка була поштовим зв'язком направлена ОСОБА_1 , зареєстрована в окружній прокуратурі 21.03.2025 за № 2178-25 та, в подальшому, скерована за належністю до Територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому. При цьому заявнику повідомлено про те, що відомості до ЄРДР за його заявою не вносились, у зв'язку із відсутністю у ній об'єктивних даних, які б свідчили про ознаки будь-якого кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
Із матеріалів скарги ОСОБА_1 слідує, що останній 20.03.2025 звернувся із заявою про вчинення злочину заступником керівника ВнП №4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, відповідальність за який передбачена ст. 367 КК України, до Хмельницької окружної прокуратури.
Однак у подальшому відомості за заявою до ЄРДР внесені не були.
Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
На думку слідчого судді, заява ОСОБА_1 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення заступником керівника ВнП №4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, яке полягає у неналежній поведінці поліцейського під час виконання службових обов'язків, а саме щодо недотримання норм етики під час спілкування із відвідувачем поліцейського відділення, не містить конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, що дають підстави для кваліфікації дій працівника поліції за відповідною статтею Кримінального кодексу України, оскільки не містить обставин, які б указували на те, коли та за яких обставин було вчинено указаний злочин, які саме протиправні дії було вчинено службовою особою по відношенню до скаржника.
З огляду на викладене, з урахуванням відсутності належних та допустимих доказів того, що посадовими особами Хмельницької окружної прокуратури було вчинено відносно скаржника кримінальне правопорушення, уповноваженою особою Хмельницької окружної прокуратури обґрунтовано не внесено відповідні відомості щодо вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, а отже у задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити.
Незгода скаржника із поведінкою працівника поліції, недотримання норм етичного поводження із відвідувачем відділення поліції з боку службової особи, передбачає інший порядок оскарження, аніж той, який обраний ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, приходжу до висновку про те, що скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 306, 307, 372 КПК України, -
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Хмельницької окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення повного тексту рішення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено 07.04.2025.
Слідчий суддя