Справа № 686/6429/25
Провадження № 2/686/3296/25
(про повернення позовної заяви)
07 квітня 2025 р. м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Продан Б.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі представника ГУ ДКСУ в Хмельницькій області
про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за прострочене зобов'язання в порядку ст. 625 ЦК України,
встановив:
До Хмельницького міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до в особі представника ГУ ДКСУ в Хмельницькій області про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за прострочене зобов'язання в порядку ст. 625 ЦК України.
Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18.03.2025 року позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом семи днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки даної заяви, зокрема, сплатити судовий збір або зазначити належні підстави для звільнення від його сплати.
Згідно ст. 185 ч.3 ЦПК України, позов повертається позивачу, якщо позивач у встановлений строк не виконає вимоги, зазначені в ст.ст. 175 і 177 ЦПК України.
Позивач отримав копію ухвали 22.03.2025 року та у встановлені судом строки (24.03.2025 року) подав заяву на усунення недоліків, в якій просить звільнити його від сплати судового збору на підставі ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» з урахуванням відсутності у нього будь-яких доходів.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до спати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Виходячи зі змісту ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити, розстрочити, зменшити розмір судового збору або звільнити від сплати судового збору у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік, позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов'язок щодо відсторочення сплати судового збору, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
У п. 29 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року зазначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Правова позиція щодо необхідності підтвердження незадовільного майнового стану була викладена в постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 у справі №904/9117/17, в якій Верховний Суд вказав на те, що єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Вивчивши заявлене клопотання суд звертає увагу, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що його фінансове становище унеможливлює сплату судового збору.
Так, надані позивачем відомості з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 19.03.2025 за період з січня 2024 по грудень 2024 року, не є належними та достатніми доказами, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, оскільки вони не підтверджують дійсне фінансове становище заявника, а тому суд оцінює їх критично.
Виходячи з вищенаведеного, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору слід відмовити.
Будь-яких інших клопотань до закінчення визначеного судом строку на усунення недоліків, позивач не подавав, а тому за таких обставин, суд приходить до висновку, що всупереч вказівкам суду, ОСОБА_1 вимоги ухвали не виконав та зазначені в ній недоліки не виправив, а тому позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст. 185 ч. 3 ЦПК України,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі представника ГУ ДКСУ в Хмельницькій області про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за прострочене зобов'язання в порядку ст. 625 ЦК України, - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позову не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя