СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/1862/25
ун. № 759/6714/25
04 квітня 2025 року м.Київ
слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 на дії та бездіяльність Святошинського УП ГУНП у м.Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
01.04.2025 року до суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 на дії та бездіяльність Святошинського УП ГУНП у м.Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування скарги вказує, що 04.03.2025 року у зв'язку з тим, що використовуючи своє службове становище співробітники ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснили перешкоджання до здійснення правомірної діяльності захисника (представника) по наданню правової допомоги ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також у зв'язку з тим, що, невідомі особи в додатку «Неlsi» пройшли за ОСОБА_4 обстеження на ВЛК, без його участі, він звернувся з заявою до начальника Святошинського УП ГУНП у м. Києві. Вказану заяву було зареєстровано в ЖЄО № 22123, однак, жодної відповіді, витягу з ЄРДР заявник так і не отримав. У зв'язку з цим, для з'ясування всіх обставин справи, він звернувся 11.03.2025 року з адвокатським запитом до Святошинського УП ГУНП у м. Києві, щодо надання інформації та документів по заяві. 18.03.2025 року він виявив на електронні пошті супровідний лист з відповіддю про розгляд звернення та довідку про проведення перевірки по зверненню, однак рішення суб'єкта владних повноважень по заяві прийнято так і не було, у зв'язку з чим звернувся з вказаною скаргою до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
У судове засідання скаржник не з'явився та подав до суду клопотання про розгляд скарги без його участі.
Святошинське УП ГУНП у м. Києві у судове засідання свого представника не направили, повідомлені належним чином.
Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги
Вивчивши подану скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя прийшов до насутпних висновків.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Частиною першою статті 304 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні заявником може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог частини 1 статті 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом цієї норми, обов'язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кримінальні правопорушення покладено на слідчого, прокурора та інших службових осіб, що уповноважені на їх прийняття.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Такий висновок узгоджується з положеннями, закріпленими у ст. 2 КПК України, в якій зазначається про те, що завданнями кримінального провадження є не лише захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а й забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як зазначено у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.05.2019 по справі №761/20985/18 (провадження № 51-8007км18) положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення.
Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
За таких обставин, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення до суб'єкта, який наділений повноваженнями вносити відомості до ЄРДР; наявність в такій заяві короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведеного заявником; невнесення відомостей за заявою, яка надійшла уповноваженому суб'єкту і містить короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, впродовж 24 годин.
Водночас, як встановлено з заяви адвоката ОСОБА_3 від 04.03.2025 року останній просить прийняти міри та здійснити перевірку по заяві, з повідомленням перевірки. Однак, не вбачається вимога щодо внесення відомостей за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
14.03.2025 року Святошинським УП ГУНП у м. Києві розглянуто звернення адвоката ОСОБА_3 від 04.03.2025 року.
Також, в розумінні ст. 11 КПК України, вказана заява не містить викладу обставин про вчинення кримінального правопорушення, які б могли об'єктивно свідчити, що подане заявником повідомлення про кримінальне правопорушення містить достатні відомості про реальність конкретної події кримінального правопорушення та є суспільно небезпечним.
Вказане дозволяє зробити висновок про відсутність правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії за такою заявою щодо початку досудового розслідування кримінального провадження відповідно до положень ст. 214 КПК України.
Слід зазначити, що кримінальний процесуальний закон дійсно не вимагає від заявника зазначення в заяві усіх складових злочину. Однак, це не означає, що будь-яка заява про вчинене кримінальне правопорушення виключно з огляду на її назву набуває статусу цього документа і її подання тягне за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР.
Згідно з п. 18) ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З урахуванням викладеного, дотримуючись принципів змагальності сторін та принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, вважаю за необхідне у задоволенні скарги відмовити.
Керуючись ст.ст. 3, 7, 9, 22, 26, 303, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на дії та бездіяльність Святошинського УП ГУНП у м.Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1