Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/4528/25
02 квітня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
дізнавача ОСОБА_3 ,
власника майна - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025105120000090, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,
Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майно .
Клопотання обґрунтоване тим, що відділом дізнання управління поліції в метрополітені ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025105120000090 від 31.03.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.03.2025 приблизно
о 14 год 30 хв. на станції метро «Деміївська» КП «Київський метрополітен» затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого в ході особистого обшуку згідно ст. 298-2 КПК України виявлено та в подальшому вилучено:
- поліетиленовий пакет із вмістом фольги, в котрій знаходиться порошкоподібна речовина білого кольору, яку було поміщено до спеціального пакета «Національна поліція України» WAR1211873;
- 11 сім карт мобільного оператора «Київстар» та 3 сім картки мобільного оператора «Vodafone», які поміщено до спеціального пакета Національна поліція України головне слідче управління INZ2015378;
- мобільний телефон марки «ZTE», темно синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , телефон на момент обшуку не був заблокований, у подальшому його було вилучено та поміщено до спеціального пакета «Національна поліція України» EXP0257569;
- мобільний телефон «SAMSUNG», зеленого кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , в рожевому чохлі, телефон на момент обшуку не був заблокований, у подальшому його було вилучено та поміщено до спеціального пакета «Національна поліція України» EXP0257571.
31.03.2025 в рамках кримінального провадження № 12025105120000090 від 31.03.2025, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, мобільні телефони та сім картки могли використовуватись, як знаряддя придбання наркотичних речовин, а саме: мобільний телефон «SAMSUNG» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , мобільний ZTE» ІМЕІ: НОМЕР_1 , які на момент обшуку не були заблоковані, та 11 сім карток мобільного оператора «Київстар» і 3 сім картки мобільного оператора «Vodafone» були тимчасово вилучені та визнані речовими доказами.
Для унеможливлення здійснення дій, пов'язаних із здійсненням переховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження зазначених речей є необхідним накладення арешту на таке майно.
У судовому засіданні дізнавач ОСОБА_3 клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи та на долучені до матеріалів клопотання документи, у зв'язку із чим просив задовольнити його у повному обсязі.
Власник майна ОСОБА_4 , не заперечував щодо накладення арешту на майно. Пояснив, що добровільно надавав речі для огляду.
Заслухавши доводи дізнавача та власника майна, дослідивши матеріали клопотання та всі долучені до нього документи, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 298-2 КПК уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, здійснює особистий обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
В ході судового розгляду встановлено, що 31.03.2025 під час затримання згідно ст. 298-2 КПК України протоколом затримання особи ОСОБА_4 на ст. метро «Деміївська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, виявлено та вилучено: поліетиленовий пакет із вмістом фольги в котрій знаходиться порошкоподібна речовина білого кольору, яку було поміщено до спеціального пакета «Національна поліція України» WAR1211873; 11 сім карт мобільного оператора «Київстар» та 3 сім картки мобільного оператора «Vodafone», поміщено до спеціального пакета Національна поліція України головне слідче управління INZ2015378; мобільний телефон марки «ZTE», темно синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , телефон на момент обшуку не був заблокований, у подальшому його було вилучено та поміщено до спеціального пакета «Національна поліція України» EXP0257569; мобільний телефон «SAMSUNG», зеленого кольору
ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , в рожевому чохлі, телефон на момент обшуку не був заблокований, у подальшому його було вилучено та поміщено до спеціального пакета «Національна поліція України» EXP0257571.
Слідча суддя зауважує, що клопотання слідчого про арешт тимчасового вилученого в ході обшуку майна подано у строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктами 1-2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України відповідно.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено слідчою суддею, постановою дізнавача відділу дізнання УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 від 31.03.2025 року майно виявлене та вилучене в ході проведення обшуку затриманого ОСОБА_4 , а саме: телефон «SAMSUNG» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , мобільний ZTE» ІМЕІ: НОМЕР_1 , та 11 сім карток мобільного оператора «Київстар», 3 сім картки мобільного оператора «Vodafone» визнано речовими доказами, оскільки таке майно могло використовуватись як знаряддя придбання наркотичних речовин, а відтак має значення для забезпечення встановлення істини у зазначеному кримінальному проваджені.
Із урахуванням наведеного, слідча суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що зазначене майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування кримінального провадження, а отже вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту на таке майно, є можливість його приховування, пошкодження, псування чи знищення. Відповідно накладення арешту позбавляє власника майна можливості розпоряджатися та користуватися цим майном. Отже, може бути виконане завдання арешту майна - збереження речового доказу у кримінальному провадженні.
На думку слідчої судді, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника ОСОБА_4 , крім того воно є пропорційним, оскільки підлягає оскарженню відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК України, а тому слідча суддя дійшла висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 170, 171, 173, 175, 236, 298-2, 309, 370 КПК України, слідча суддя
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025105120000090, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене 31.03.2025 року під час затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 298-2 КПК України на станції метро «Деміївська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, з метою збереження речового доказу, а саме на:
- мобільний телефон марки «SAMSUNG» IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 зеленого кольору в рожевому чохлі;
- мобільний телефон марки «ZTE» IMEI 1: НОМЕР_1 темно-синього кольору;
- 11 сім-карток мобільного оператора «Київстар»;
- 3 сім-картки мобільного оператора «Vodafone».
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не зупиняє її виконання.
Слідча суддя ОСОБА_1