Справа № 758/18257/21
Категорія 38
31 березня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
в складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» про стягнення відсотків за договором та 3% річних,-
У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа, розгляд якої здійснюється за правилами загального позовного провадження.
31.03.2025, перед початком судового засідання від представників сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.
При цьому у поданій заяві представник позивача також просить вирішити питання щодо прийняття до розгляду його заяви про збільшення позовних вимог, яка була залишена без руху ухвалою суду від 24.10.2024, а також закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.
У поданій до суду заяві від 31.03.2025 представник відповідача також просить залишити без руху позовну заяву у даній справі з підстав несплати позивачем судового збору.
Із урахуванням вказаних вище заяв, поданих представниками сторін, суд ухвалив проводити судове засідання за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, суд дійшов наступних висновків.
Вирішуючи заяву представника позивача про прийняття до розгляду його заяви про збільшення позовних вимог, що надійшла до суду 15.10.2024, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Отже, реалізація права особи на судовий захист здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого
у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц).
Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного способу захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
У свою чергу, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
При поданні заяви про збільшення позовних вимог, зміну предмета або підстав позову, позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Одночасна зміна підстав і предмета позову не допускається. Зміна підстав або предмета позову здійснюється шляхом подання суду відповідної письмової заяви. Зміна підстав або предмета позову можлива лише до початку розгляду судом справи по суті, тобто до того моменту, коли суд почне проголошувати позовну заяву. Ця норма спрямована на усунення зловживання процесуальним правом на зміну підстав або предмета позову. Заява, подана після початку розгляду справи по суті, залишається без розгляду і повертається позивачеві.
Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23.11.2022 у справі №352/1331/20, від 25.05.2022 у справі №753/1908/15-ц, від 10.05.2023 у справі №723/1233/17.
Якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою відповідно до ЦПК України.
Як встановлено судом, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №270755674327215 по депозиту «Вклад з щомісячною виплатою відсотків» в іноземній валюті, яка складається із заборгованості по відсотках від суми вкладу, а також 3% річних від суми заборгованості.
У заяві про збільшення позовних вимог, яка подана представником позивача ОСОБА_2 до суду 15.10.2024, стороною позивача фактично збільшено розмір заборгованості, пред'явленої до стягнення з відповідача, із урахуванням часу, протягом якого дана справа перебуває у провадженні суду.
Ухвалою суду від 24.10.2024 вказану заяву представника позивача було залишено без руху з підстав несплати позивачем судового збору у відповідності до ціни позову, яка збільшилася у зв'язку з поданням такої заяви.
Водночас, як встановлено судом із матеріалів справи, при вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі суд виходив із того, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання даної позовної заяви на підставі положень Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідні доводи позивача щодо наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору зазначені безпосередньо у позовній заяві та були прийняті до уваги судом.
Так, відповідно до змісту ухвали суду від 10.01.2022, якою позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, суд, вирішуючи такі питання, виходив із того, що позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст. 175, 176, 177 ЦПК України, підстав, передбачених ст. 185 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, її повернення, а також для відмови у відкритті провадження у справі згідно ст.186 ЦПК України, не вбачалося.
Крім того, судом приймається до уваги, що в судовому засіданні 28.09.2023 представником позивача було подано заяву про збільшення позовних вимог і така заява була прийнята судом до розгляду.
При цьому, питання щодо необхідності сплати судового збору за подання такої заяви судом не піднімалося.
Аналізуючи вищевказане, з огляду на зміст поданої заяви про збільшення позовних вимог та із урахуванням практики Верховного Суду, суд вважає, що доводи представника позивача, наведені в обґрунтування поданої заяви про збільшення позовних вимог, є обґрунтованими, тоді як заперечення представника відповідача у цій частині, як і клопотання представника відповідача про залишення без руху позовної заяви у даній справі, не заслуговують на увагу суду.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне прийняти заяву про збільшення позовних вимог, подану до суду 15.10.2024 представником позивача Касьяненком Д.Л., та здійснювати подальший розгляд справи із урахуванням такої заяви, а у задоволенні клопотання представника відповідача Онищенко М.В. про залишення без руху позовної заяви у даній справи - відмовити.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що на стадії підготовчого провадження проведено усі дії, передбачені ст. 197 ЦПК України, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті протягом розумного строку.
Зокрема, судом враховується, що в ході проведення підготовчого провадження у справі судом було постановлено ухвалу про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 копій матеріалів спадкової справи, заведеної до майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Незважаючи на неодноразово вжиті судом заходи з метою виконання вказаної ухвали, у тому числі шляхом постановлення 24.10.2024 окремої ухвали відносно приватного нотаріуса ОСОБА_4, матеріали витребуваної спадкової справи до суду не надано.
Разом із цим, суд вважає, що така обставина не перешкоджає закриттю підготовчого провадження у справі та призначення її до судового розгляду по суті, оскільки судом здійснено усі можливі дії з метою витребування вказаного доказу та проведено інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
При цьому суд також бере до уваги, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Із урахуванням наведеного, суд вважає, що підготовче провадження у справі підлягає закриттю, а справа - призначенню до судового розгляду по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 49, 189, 197, 200, 258-261, 353 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання представника відповідача Онищенко Марини Вікторівни про залишення без руху позовної заяви у даній справи відмовити.
Прийняти заяву про збільшення позовних вимог, подану до суду 15.10.2024 представником позивача ОСОБА_2 , та здійснювати подальший розгляд справи із урахуванням такої заяви.
Закрити підготовче провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» про стягнення відсотків за договором та 3% річних.
Призначити справу до судового розгляду по суті на 05.06.2025 о 12 год. 00 хв., який відбудеться в приміщенні Подільського районного суду міста Києва, за адресою м. Київ,
вул. Хорива, 21, каб. 209.
Про дату, час та місце розгляду справи повідомити учасників справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяО. О. Ковбасюк