Справа № 758/3449/25
3/758/2231/25
Категорія 136
Київ
07 квітня 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1
17 лютого 2025 року о 15 годині 40 хвилин у м. Києві, по вул. Верхній Вал, 28, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Ataman», моделі «А-093Н6», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 , який використовується для перевезення пасажирів сполученням Вишневе-Київ №302 та в комплектації були відсутні противідкотні упори та на вітрове скло встановлено додаткові предмети, які обмежують оглядовість з місця водія. Дане правопорушення було вчинено повторно протягом року(постанова ЕНА 3571086 за ч. 2 ст. 121 КУпАП) та вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що противідкотні упори має, а трафарет, на лобовому склі, у правому нижньому куті встановлений у відповідності до п. 27 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту. Зазначив, що будь-яких інших додаткових предметів, які обмежують оглядовість з місця водія на вітровому склі були відсутні. Просив звільнити його від адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі.
Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.
Диспозиція ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачає керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації
Диспозиція ч. 4 наведеної статті Кодексу передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, зокрема, за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до вимог п. 31.4.7 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:
в) встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість;
є) відсутні: медична аптечка з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі, мікроавтобусі, тролейбусі, автомобілі, що перевозить небезпечний вантаж; знак аварійної зупинки (миготливий червоний ліхтар), який відповідає вимогам стандарту, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі; на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 т - противідкотні упори (щонайменше два).
Так, у відповідності до п. 27 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, залежно від виду сполучення на автобусах розміщується така інформація: у разі здійснення міських та приміських перевезень на передньому трафареті - номер маршруту і найменування початкового та кінцевого пунктів; на боковому трафареті - найменування основних, де здійснюються проміжні зупинки; на задньому трафареті - номер маршруту; у разі здійснення перевезень в експресному режимі руху та в режимі маршрутного таксі на передньому і боковому трафаретах над номером маршруту та найменуванням пунктів, де здійснюються зупинки, - напис відповідно червоною фарбою "Експрес", чорною - "Маршрутне таксі"; біля дверей - позначення входу і виходу.
Постановою про накладення адміністративного стягання по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3571086 від 29 листопада 2024 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП, а саме: керування автобусом, який використовується для перевезення пасажирів за маршрутом 302 технічний стан і обладнання якого, не відповідає вимогам стандартів, відсутні два місця для сидіння, передбачені конструкцією транспортного засобу.
Згідно відеозапису з нагрудних бодікамер працівників патрульної поліції вбачається, що наявність противідкотних упор належним чином не зафіксована, транспортний засіб не оглянутий, а показання ОСОБА_1 стосовно наявності чи відсутності противідкотних упор на відеозаписі відсутні. На 08 хвилині відеозапису працівники патрульної поліції фіксують вказане правопорушення у протоколі.
Жодних інших достатніх, належних та беззаперечних доказів (фото, відеофіксації правопорушення, пояснення свідків), які б підтверджували факт наявності чи відсутності на транспортному засобі, яким керував ОСОБА_1 17 лютого 2025 року противідкотних упорів до матеріалів справи не долучено.
Щодо наявності додаткових предметів на склі, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість варто зазначає наступне.
До матеріалів справи, ОСОБА_1 долучено фото транспортного засобу, яким останній керував 17 лютого 2025 року та станом на сьогоднішній день здійснює перевезення пасажирів за визначеним автобусним маршрутом загального користування, який працює в режимі маршрутного таксі № 302.
З фото, яке долучено до матеріалів справи вбачається, що трафарет, який містить інформацію маршруту перевезення пасажирів та який встановлений на лобовому склі, у правому нижньому куті (не з боку водія), не обмежує оглядовість з боку водія, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Однак, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, з таких підстав.
Згідно ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Таким чином, суду не надано беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ч. 4 ст. 121 КУпАП, що виключає подальшу кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп / 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Так, згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Отже, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП,-
Керуючись ст. ст., ч. 4 ст.121, 247, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. О. Денисов