Справа № 758/3668/24
Категорія 45
07 квітня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С.,
за участю секретаря судового засідання - Омельченко К. С.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про стягнення страхового відшкодування,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (далі - ПрАТ «Страхова компанія «АРКС») про стягнення страхового відшкодування.
Зазначала, що 14.06.2016 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , перебуваючи за кермом автомобіля «Volkswagen Touareg», рухаючись заднім ходом, здійснила на неї наїзд, чим порушила ПДР та завдала їй тілесних ушкоджень.
Відповідно до висновку СМЕ № 08-315/19/пп від 22.06.2020 у неї встановлено закриту травму грудної клітини у вигляді перелому правої лопатки в ділянці її нижнього краю, що є ушкодженням середньої тяжкості за ознаками відсутності небезпеки для життя і тривалого розладу здоров'я та інші тілесні ушкодження, які експертною комісією кваліфіковано, як легкі тілесні ушкодження.
В діях ОСОБА_2 наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за вчинення ДТП, що призвело до завдання їй середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження.
Відповідно до ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 10.06.2021 у справі № 554/11618/20 закрито кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності, пов'язаного з закінченням строків давності.
Цивільний позов в рамках кримінального судочинства залишений без розгляду.
Вона дізналася про наявність страхового полісу лише під час розгляду справи в цивільному порядку, тому змушена лише зараз звертатися до належного відповідача, а саме до ПрАТ «Страхова компанія «АРКС», попередня назва АТ «СК «АХА Страхування».
На лікування, обстеження та відновлення стану свого здоров'я нею витрачено наступні кошти:
14.06.2016 проведено КТ головного мозку вартість 530 грн.;
16.08.2016 санаторно-лікувальні заходи вартістю 23 136 грн.;
05.09.2016 придбання імплантів вартістю 25 500 грн.;
02.11.2017 розрахунок за комплексне лікування, щодо встановлення та видалення імпланту вартістю 120 000 грн.;
07.06.2018 проведено МРТ головного мозку вартістю 749, 81 грн.
Загальна вартість лікування, обстеження та відновлення здоров'я становить 169 915 грн. 81 коп.
Посилаючись на зазначені обставини, просила стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» на її користь страхове відшкодування у розмірі 169 951 грн. 81 коп.
Крім того, просила стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Відповідно до ухвали судді Подільського районного суду м. Києва від 15.04.2024 було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» про стягнення страхового відшкодування та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзиві на позов представник відповідача заперечуючи проти задоволення позову, вказав наступне.
08.04.2016 між АТ «СК «АХА Страхування» (поточна назва - АТ «СК «АРКС») та ОСОБА_3 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № АЕ8143615, у відповідності до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_1 .
Порядок та умови здійснення страхового відшкодування при настанні страхових випадків за договорами (полісами) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Для прийняття рішення про виплату/відмову у виплаті страхового відшкодування потерпілим має бути повідомлено страховика про дорожньо-транспортну пригоду, надано заяву про страхове відшкодування та необхідні документи.
Протягом майже восьми років ОСОБА_1 не зверталася до страхової компанії з приводу дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 14.06.2016 за участі автомобіля «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та не заявляла жодних майнових вимог, в тому числі, шляхом ініціювання залучення АТ «СК «АРКС», як цивільного відповідача в рамках кримінальної справи, яка розглядалася Октябрським районним судом м. Полтави відносно ОСОБА_2 та/або не залучала співвідповідачем по справі, яка перебувала на розгляді Полтавського районного суду Полтавської області за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої ДТП.
Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про поважність причин пропуску трирічного строку, через те, що вона не володіла інформацією про наявність у водія автомобіля «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_1 , договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Інформація про чинний, на момент ДТП, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14.06.2016 у водія автомобіля «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_1 , про Страховика, яким була застрахована цивільно-правова відповідальність була та є відкритою і безкоштовною. Будь-яка особа мала та має можливість скористатися Єдиною централізованою базою даних МТСБУ та отримати інформацію щодо страховика та полісу того чи іншого транспортного засобу.
У свою чергу ОСОБА_1 не доведено та не надано належних та обґрунтованих доказів того, що вона була позбавлена можливості скористатися Єдиною централізованою базою даних МТСБУ, отримати інформацію про страховика, яким станом на 14.06.2016 була застрахована цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_1 , та у зв'язку з цим звернутися з відповідною заявою та документами у межах строків, визначених законом та строком позовної давності.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не було подано до страховика заяву про страхове відшкодування з відповідними документами впродовж трьох років з моменту скоєння ДТП від 14.06.2016, а причини пропуску цього строку є необґрунтованими та безпідставними, в АТ «СК «АРКС» відсутні правові підстави для здійснення виплати страхового відшкодування.
Вказав, що розрахунок витрат на лікування, наданий ОСОБА_1 , є необґрунтованим та не підтверджений відповідними доказами.
Крім того, вказав на те, що ОСОБА_1 , звернулася до Подільського районного суду м. Києва з позовом до АТ «СК «АРКС» про стягнення страхового відшкодування, в зв'язку з ДТП, що сталася 14.06.2016 - 20.03.2024, причини пропуску строку, які вона наводить є необґрунтованими та неповажними, а тому строк звернення до суду з даними позовом не підлягає поновленню.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не було подано до АТ «СК «АРКС» заяву про страхове відшкодування з відповідними документами впродовж трьох років з моменту скоєння ДТП (14.06.2016), а причини пропуску строку для звернення до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування є необґрунтованими та безпідставними, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач вказала, що подавала позов до винуватця дорожньо-транспортної пригоди, лише після надання останньою полісу страхування, їй стало відомо про існування страхової компанії, з якою винуватцем дорожньо-транспортної пригоди був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача підтримав свою правову позицію, викладену у відзиві на позов, та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Установлено, що 14.06.2016 близько 14.40 год. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Volkswagen Taureg, н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись по вул. Шевченка від вул. Європейська до вул. Стрітенська в м. Полтаві, навпроти центрального входу на територію КНП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфасовського» по вул. Шевченка, 23 в м. Полтаві, зупинилася та перед початком руху заднім ходом, не переконавшись у відсутності пішоходів або перешкод та не скориставшись для забезпечення безпеки руху допомогою інших осіб, порушуючи вимоги пунктів 10.1 та 10.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_1 , яка перетинала проїзну частину зліва направо відносно напрямку руху автомобіля.
У результаті вказаної ДТП потерпіла ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи за матеріалами справи № 08-315/19/пп від 22.06.2020, відносяться до середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 10.06.2021 закрито кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, у зв'язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності, заявлений по матеріалах кримінального провадження цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до обвинуваченої ОСОБА_2 залишено без розгляду, процесуальні витрати по матеріалах кримінального провадження віднесено на рахунок держави.
Вказані обставини встановлені постановою Полтавського апеляційного суду від 06.12.2023 у справі № 545/2056/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (а.с. 18-28).
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди - 14.06.2016, між ОСОБА_3 та ПАТ «АХА Страхування» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом № 0143615 від 08.04.2016.
Відповідно до зазначеного договору строк його дії встановлено до 07.04.2017 включно; ліміт відповідальності страховика на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю встановлено 200 000 грн., франшиза - нуль; забезпеченим транспортним засобом є - автомобіль Volkswagen Taureg, н.з. НОМЕР_1 (а.с. 8).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент виникнення спірних правовідносин - 14.06.2016, регулювалися Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV, у редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1961-IV).
Статтею 23 Закону № 1961-IV, передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування (пункт 9.4 статті 9 Закону № 1961-IV).
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV).
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (абзац перший пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV).
Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою (абзац перший пункту 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четвертої статті 263 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні у межах ліміту відповідальності страховика (страхової суми) є страховик завдавача шкоди (постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (пункт 35), від 3 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к, від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (пункт 96)).
Закон № 1961-IV встановлює як підстави відшкодування шкоди і відмови страховика у такому відшкодуванні, так і процедури, за якими така шкода відшкодовується.
Абзацом першим пункту 35.1. статті 35 Закону № 1961-IV передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування з документами, перелік яких визначений у пункті 35.2. статті 35 Закону № 1961-IV.
Підпунктом 37.1.4. пункту 37.1. ст. 37 Закону № 1961-IV передбачено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Як установлено судом, ОСОБА_1 з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування в позасудовому порядку до ПрАТ «Страхова компанія «АРКС», яке є правонаступником ПАТ «АХ Страхування», упродовж трьох років з моменту дорожньо-транспортної пригоди не зверталася, а звернулася одразу до суду з позовом до страховика поза межами трирічного строку, встановленого Законом № 1961-IV.
Відповідно до статті 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Відтак зазначена норма визначає, що саме законом встановлюється випадки, коли право особи припиняється внаслідок його нездійснення.
Відповідно до зазначеного Закону та статті 13 ЦК України сторони повинні діяти добросовісно, не порушуючи права інших осіб - учасників цих правовідносин.
За змістом зазначених норм права встановлюється, як добросовісність поведінки особи, чиї права порушено, так і передбачається, що припинення права може бути лише у випадках, передбачених законом.
Зміст суб'єктивного цивільного права становлять такі юридичні правомочності, як реалізація особою права на дії; можливість вимагати певної поведінки від інших; можливість захисту порушеного права в юрисдикційному порядку (зокрема, у досудовому та судовому порядку).
Під здійсненням цивільного права слід розуміти реалізацію тих можливостей, які становлять зміст суб'єктивного цивільного права. Здійснення цивільного права відбувається шляхом вчинення фактичних та юридичних дій, що свідчить по свободу поведінки учасників цивільних правовідносин при реалізації своїх прав та обов'язків на власний розсуд.
Цивільне законодавство встановлює правило, згідно з яким нездійснення особою своїх майнових прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом (частина друга статті 12 ЦК України).
У постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, провадження № 14-95цс20 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що припинення права на відновлення або захист порушеного права, право на відшкодування шкоди за рахунок певної особи не позбавляє особу взагалі цивільного права, але має наслідком неможливість отримання відновлення порушеного права або відшкодування шкоди тощо за рахунок певної особи (припинення поруки, пропуск позовної давності до одного з боржників). При цьому особа не позбавлена права на отримання захисту або відновлення порушеного права від іншого боржника за його наявності.
Припинення цивільного права має бути передбачено законом, на відміну від чого припинення права на отримання відшкодування від певної особи не позбавляє особу цивільного права, а лише позбавляє її можливості отримати відшкодування від цієї особи.
Аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин (стаття 13 ЦПК України) та принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що з огляду на відсутність норми закону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням із загального права особи на захист права в суді (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред'явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, крім зазначених вище випадків, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).
Відтак, аналізуючи зазначене законодавство в сукупності з загальними принципами цивільного права, як то добросовісність поведінки та спрямованість на відновлення порушеного права, слід дійти висновку, що потерпіла особа при відмові страховика (страхової компанії) у виплаті регламентних платежів у зв'язку з пропуском річного строку, має право на пред'явлення вимоги до страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи про відшкодування шкоди в межах страхової суми протягом строку позовної давності.
У випадку, якщо потерпіла особа звернеться до страховика (страхової компанії) за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого підпунктом 37.1.4. пункту 37.1. ст. 37 Закону № 1961-IV строку, однак доведе, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії)винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі у судовому порядку.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Звертаючись до суду, позивач вказувала на необізнаність в наявності у винної особи договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Разом з тим, у позові ОСОБА_1 не посилається на те, що незвернення до страховика (страхової компанії) було обумовлене обставинами, які не залежали від її дій, та нею було здійснено розумних, необхідних та достатніх заходів щодо отримання страхового відшкодування.
Доказів на підтвердження наявності обставин, які не залежали від дій позивача та унеможливлювали її звернення до страховика у строки, встановлені Законом № 1961-IV позивачкою не надано, як і не надано доказів того, що нею було здійснено розумних, необхідних та достатніх заходів щодо отримання страхового відшкодування.
Представник ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» просив застосувати строк позовної давності, оскільки дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було заподіяно шкоду здоров'ю позивачці сталася 14.06.016, а з позовом до суду позивачка звернулася 20.03.2024.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Згідно з частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Верховний Суд України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 роз'яснив, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Оскільки, ОСОБА_1 не доведено: що нею було здійснено розумних заходів для отримання страхового відшкодування за рахунок страховика; що строк, встановлений підпунктом 37.1.4. пункту 37.1. ст. 37 Закону № 1961-IV пропущено нею через незалежні від неї причини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову саме з цих підстав.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 133, 134, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) про стягнення страхового відшкодування - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07.04.2025.
Суддя С. С. Захарчук