печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55124/24-к
пр. 1-кс-3227/25
16 січня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у не поверненні тимчасово вилученого майна,
Короткий виклад вимог та доводів поданої скарги
18.11.2024 до слідчого судді, у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про зобов'язання заступника керівника відділу ГСУ ДБР ОСОБА_5 повернути ОСОБА_4 тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон марки IPhone15 та Lenovo Yoga500, яке було вилучене під час проведення обшуку, 04.10.2024, у квартирі ОСОБА_4 . За адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування скарги вказано, що обшук було проведено без ухвали слідчого судді, однак слідчі будь-яких пояснень щодо невідкладності не надали. Крім того, оперуповноважений ОСОБА_6 шляхом обману заволодів телефоном та ноутбуком ОСОБА_4 , за допомогою яких синхронізував усі месенджери. Вилучені мобільний телефон та ноутбук не мають жодного відношення до кримінального провадження, а усю необхідну інформацію слідчий мав можливість скопіювати. Крім того, після тимчасового вилучення майна воно не було арештоване, а тому підлягає поверненню володільцю.
Явка сторін
Представник скаржника у судове засідання не прибув, будучи належно повідомленим про день, час та місце розгляду скарги.
Від слідчої ГСУ ДБР ОСОБА_7 надійшли письмові заперечення, з яких слідує, що майно в силу ч. 7 ст. 236 КПК України не є тимчасово вилученим. Розгляд скарги просила проводити без її участі.
Частиною 3 ст. 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Згідно з нормами ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Обставини, встановлені слідчим суддею
Головним слідим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62024000000000489 від 07.06.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 від 14.10.2024 у справі №757/46487/24-к було надано дозвіл на проведення у порядку, визначеному ч. 3 ст. 233 КПК України, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_9 з можливістю відшукання та вилучення мобільного телефону марки IPhone15 та Lenovo Yoga500 s/n НОМЕР_1 .
Постановою заступника керівника відділу ГСУ ДБР ОСОБА_5 від 04.10.2024 телефон та ноутбук визнані речовим доказом.
Постановою заступника керівника відділу ГСУ ДБР ОСОБА_5 від 14.10.2024 відмовлено адвокату ОСОБА_3 у задоволенні клопотання від 10.10.2024 про повернення майна ОСОБА_4 .
Норми права, якими керується слідчий суддя при розгляді скарги
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом
Відповідно до положень ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Згідно із ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170 174 цього Кодексу.
Стаття 167 КПК України встановлює, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
За правилами п. 1 ч.1 ст. 303 КПК України заявник має право оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 КПК України).
Мотиви слідчого судді
За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.
Виходячи з матеріалів скарги, встановлено, що майно, а саме: мобільний телефон та ноутбук, на поверненні якого наполягає володілець, підпадає під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 від 14.10.2024 у справі № 757/46487/24-к, якою легалізовано проведену працівниками органу досудового розслідування слідчу дію - обшук.
Враховуючи, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.10.2024 (справа №757/46487/24-к) було прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення перелічених у скарзі речей та документів, слідчий суддя критично сприймає доводи скаржника та доходить висновку, що згадане у скарзі майно не є тимчасово вилученим майном в розумінні положення ст. 167 КПК України, а тому у слідчого відсутній обов'язок щодо його повернення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноваженого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
Також слідчий судді звертає увагу, що особі, що звертається із скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються певні обов'язки.
Відтак, скаржник, будучи належно повідомленим про розгляд поданої ним скарги, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив суд, клопотання або заяви не надходили.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Аналізуючи викладене вище вбачається, що на час розгляду скарги вимоги, заявлені у скарзі, скаржником не підтримуються.
За сукупності встановлених у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. 169-170, 234, 236, 303, 305-307, 309 КПК України слідчий суддя
Скаргу - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_10