печерський районний суд міста києва
757/61622/24-к
1-кс-4600/25
07 квітня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
представника скаржників - адвокат ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
1.Короткий виклад вимог та доводів поданої скарги
26.12.2024, адвокат ОСОБА_4 , діючи в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні, відповідно до вимог ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі по тексту - ЄРДР) його заяви від 10.12.2024, поданої в інтересах вказаних осіб, про вчинення, на думку заявника, судовими експертами ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, а саме: експерти скали та подали органу досудового розслідування завідомо неправдивий висновок № 10599010600/23-71/17270-17282/23-71 від 25.05.2023 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи, що призвело до безпідставного притягнення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності та їх подальше обвинувачення в особливо тяжких злочинах.
Також захисник просив поновити пропущений строк на звернення до суду зі скаргою, оскільки відмова органу досудового розслідування отримана 18.12.2024.
2. Явка сторін
У судовому адвокат ОСОБА_3 вимоги скарги підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.
Слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у судове засіданні не прибув. У поданих запереченнях вказував на відстутінсть правових підстав для внесення відомостей в ЄРДР.
Частиною 3 ст. 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
3. Норми процесуального права, якими керується слідчий суддя при розгляді скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 КПК України).
4. Обставини, встановлені слідчим суддею
12.12.2024 Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідуваньотримана заява адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про вчинення кримінального правопорушення.
Листом від 16.12.2024 за № 4154зкп/10-3-01-16327/24 орган досудового розслідування повідомив адвоката ОСОБА_4 про відсутність правових підстав для внесення відомостей в ЄРДР.
Лист отриманий адвокатом 18.12.2024.
Скарга подана до суду 26.12.2024.
5. Мотиви слідчого судді
Статтею 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться, зокрема відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Спрощена процедура внесення відомостей в ЄРДР, яка передбачена ч. 1 ст. 214 КПК України, не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
У постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду вказав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КК України підставою для притягнення до кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Статтею 11 КК України встановлено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Отже, аналіз положень ст. 214 КПК України, ст. 2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Тому, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення /час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення/. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року, у п. 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».
Крім того, у своїй постанові від 16 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК України визначено, що кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 (п. 33-36) дійшла висновку, що в межах процедури оскарження бездіяльності слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 818/15/18.
Дослідивши зміст долученої до скарги заяви від 10.12.2024 про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що вона не містить конкретних обставин, які б могли свідчити, що було вчинено суспільно-небезпечне діяння, що у свою чергу було б підставою для внесення органом досудового розслідування відповідних відомостей до ЄРДР та потребувало б перевірки органом досудового розслідування лише за допомогою засобів кримінального процесу.
Наведені обставини в заяві від 10.12.2024 зводяться по суті до незгоди обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 із висновком комісійної судово-економічної експертизи № 10599010600/23-71/17270-17282/23-71 від 25.05.2023, що є предметом дослідження в ході розгляду кримінальної справи.
Посилання скаржника на норму ст. 214 КПК України, яка, на його думку, встановлює не право, а обов'язок слідчого або прокурора внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування, оцінюється слідчим суддею критично, оскільки дана норма свідчить лише про те, що правова оцінка заяви про кримінальне правопорушення не може бути надто детальною (щодо кожної з ознак складу кримінального правопорушення) з урахуванням початкового етапу дослідження події імовірного кримінального правопорушення та обмеженістю правових можливостей щодо не тільки пізнання тих чи інших обставин, але й можливості детального обґрунтування наявності повного складу кримінального правопорушення, що характерно для підсумкових рішень у кримінальному провадженні (винесення вироку чи закриття кримінального провадження).
Отже, враховуючи, що положеннями ч. 5 ст. 214 КПК України встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення відповідного кримінального правопорушення, яких адвокатом ОСОБА_4 у заяві від 10.12.2024 наведено не було, а відтак, на переконання слідчого судді, і бездіяльність уповноваженої особи Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відсутня.
За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає доводи адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 необґрунтованими, а тому підстав для задоволення скарги не вбачає.
Клопотання про поновлення процесуального строку є мотивованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 303, 309 КПК України, слідчий суддя
Поновити пропущений процесуальний строк на оскарження бездіяльності слідчого.
Скаргу - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1