печерський районний суд міста києва
757/38916/24-к
1-кс-33762/24
24 вересня 2024 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту з належної їй на праві власності частини будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання вказано, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.02.2016 у справі № 757/4810/16-к у межах кримінального провадження № 42014000000000374 накладено арешт на майно підозрюваної. Однак підозрювана у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є власницею цього майна. У даному випадку має місце часткове співпадіння з її анкетними даними.
ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, будучи належно повідомленою про день, час та місце розгляду клопотання. Заяв, клопотань не надходило.
Представник органу досудового розслідування в судове засідання не прибув, будучи належно повідомленим про день, час та місце розгляду скарги. Заяв, заперечень, клопотань не надходило.
З урахуванням положень п. 15 ч. 1 ст. 7, 26 КПК України слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді та вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність осіб, які не з'явились, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 2 ст. 174 КПК України)
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Дослідивши клопотання про скасування арешту майна слідчий суддя встановив, що воно не містить точного визначення розміру частки майна, з якого заявниця ОСОБА_3 просить зняти арешт. В тексті клопотання та в його резолютивній частині зазначено розмір частки як «?».
Крім того, до клопотання ОСОБА_3 додана ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.02.2016 у справі № 757/4810/16-к, які містить знеособлені дані, що унеможливлює встановити особу та майно, на яке було накладено арешт.
За таких обставин клопотання є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1