печерський районний суд міста києва
757/44779/24-к
1-кс-38607/24
18 листопада 2024 року
м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 62024100120000100 від 07.02.2024,
ОСОБА_3 , у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва про зобов'язання уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, повернути йому майно, вилучене 11.04.2024 під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , а саме: висновок експерта № 29633/18-41 від 21.05.2019 на 9 арк.; висновок експерта № 27654/19-41/33659/19-41 на 9 арк.; супровідний лист № 29633/18-41 від 21.05.2019 на 1 арк.; супровідний лист від 02.01.2020 на 3 арк.; супровідний лист № 27654/19-41/33655/19-41 на 1 арк.; акт здачі-приймання висновку № 29633/18-41 на 1 арк. та акт здачі-приймання висновку № 27654/19-41/336551/19-41 на 1 арк., всього на 25 арк. у кримінальному провадженні № 42018061340000128.
У судове засідання скаржник ОСОБА_3 не прибув, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належно. Заяв, клопотань від скаржника не надходило.
Представник органу досудового розслідування в судове засідання також не прибув, про місце і час розгляду скарги був повідомлений належно.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для постановлення відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Зокрема, предметом такого оскарження є бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Отже, норми КПК України не містять вказівки щодо дій слідчого судді у разі неявки особи, яка звернулась зі скаргою, на судове засідання з розгляду такої скарги.
Розділом 7 Узагальнення ВССУ "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування" визначено наступне: " …у разі неявки скаржника слідчі судді постановляють ухвали про залишення відповідних скарг без розгляду. Такий підхід суду відповідає вимогам ч. 3 ст. 306 КПК, згідно із якою розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Отже, у контексті вирішення питання про дії суду в разі відсутності скаржника, який заявив клопотання про розгляд скарги без його участі, а також належним чином повідомленого скаржника, який не з'явився на такий розгляд, слід зважати на те, що слідчим суддям доцільно у таких випадках залишати скаргу без розгляду. У випадку залишення скарги без розгляду скаржник буде мати право повторно звернутися з такою скаргою в суд ".
Слідчий суддя вважає за можливе взяти до уваги положення вказаного узагальнення, виходячи із наступного.
Враховуючи положення ст. 7 КПК України, справедливий судовий розгляд має ґрунтуватися на принципі рівності сторін, який передбачає надання розумної можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в істотно менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Оскільки законом створені найбільш сприятливі умови для швидкого захисту порушених прав під час досудового розслідування, строк проведення якого чітко обмежений, як і обмежений строк розгляду скарг, скаржник, звертаючись до слідчого судді повинен добросовісно користуватися такою процесуальною можливістю та з'явитися в судове засідання для надання особистих пояснень. Неявка належно повідомленого скаржника дає суду право залишити його скаргу без розгляду, що, однак, не позбавляє скаржника права повторно звернутися до суду в межах строку на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора.
Отже, за умов добросовісного користування своїми процесуальними правами скаржником, вони порушені не будуть та доступ до суду не буде обмежений.
Зважаючи на те, що ОСОБА_3 не прибув у судове засідання для розгляду скарги, слідчий суддя, враховуючи вимоги КПК України щодо обов'язкової участі скаржника у розгляді скарги та положення ч. 6 ст. 9 КПК України, дійшов висновку про можливість залишення скарги без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 22, 26, 303, 307-309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1