Справа № 509/1389/25
про залишення позову без руху
25 березня 2025 року смт. Овідіополь
Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Спічак Вадим Олексійович, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «КЕКС» про визнання договорів недійсними та стягнення грошових коштів,-
Позивачка звернулась до Овідіопольського районного суду Одеської області з вищезазначеним позовом.
Перевіривши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 ЗУ “Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ст. 3 ЗУ “Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Разом з позовом позивачка заявила клопотання, відповідно якого просить звільнити її від сплати судового збору через скрутний матеріальний стан та проблеми зі здоров'ям, у якому зазначає, що страждає на захворювання хребта, яке позбавляє її можливості працювати та отримувати дохід, та надала відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 10.01.2025 рік.
Відповідно до наданих позивачкою Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 10.01.2025 рік, вбачається, що ОСОБА_1 не мала доходу з 4 кварталу 2023 року по 3 квартал 2024 року.
Відповідно до статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. На цій же підставі суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
У свою чергу, у наданих позивачкою Відомостях не міститься інформація про розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (2024), а саме відсутні відомості про отриманий дохід у 4 кварталі 2024 року.
Для встановлення розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що є необхідною умовою для вирішення питання про звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до ЗУ «Про судовий збір», позивачці необхідно надати суду відомості про розмір отриманого доходу у 4 кварталі 2024 року, або сплатити судовий збір у встановленому ст. 4 ЗУ “Про судовий збір» розмірі.
Так, позивачкою заявлено 2 вимоги немайнового характеру: 1) визнання недійсним персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу від 20 травня 2021 року; 2) визнання недійсним персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу від 18 серпня 2022 року, та 1 вимога майнового характеру - про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 764283,37 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи, що за кожну вимогу немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо, позивач має сплатити за заявлені вимоги немайнового характеру по 1211 гривень 20 копійок за кожну вимогу, та за вимогу майнового характеру 7642.83 грн., що загалом становить 10063 грн. 23 коп., або надати відомості, з яких вбачається розмір отриманого доходу за 2024 рік для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору.
Крім того, суд роз'яснює позивачці, що зазначені відомості можна отримати за посиланням https://diia.gov.ua/services/dovidka-pro-dohodi, подавши безкоштовний запит на отримання довідки з Державного реєстру фізичних осіб про виплачені доходи та утримані з них податки, в кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису або BankID.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви та документів, що додаються до неї встановлені ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (п. 9); підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п. 10)
Всупереч вимогам п. 8,9,10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, повинна, зокрема, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати 5-ти денний строк з дня вручення ухвали суду.
Також, слід роз'яснити позивачці, що у разі невиконання вимог по усуненню недоліків поданого позову (заяви), що були підставою для залишення позову без руху він буде вважатись неподаним та повернутий позивачці.
Керуючись ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «КЕКС», про визнання договорів недійсними, про стягнення грошових коштів - залишити без руху для усунення недоліків.
Встановити для усунення недоліків позовної заяви п'ятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Направити позивачу копію ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Спічак В.О.