Справа № 756/4527/25
Провадження № 1-кс/756/863/25
03 квітня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 березня 2023 року за № 52023000000000111, за підозрою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,
І. Суть клопотання
До Оболонського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Клопотання обґрунтоване тим, що СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 березня 2023 року за № 52023000000000111, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 25 березня 2025 року у справі № 756/3928/25 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави розміром 242 240 грн, втім, у визначений законом термін ОСОБА_4 не виконав покладений на нього обов'язок з внесення застави.
На переконання слідчого, у теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На думку слідчого, враховуючи невиконання процесуального обов'язку з внесення застави, застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 надав письмові заперечення проти клопотання, у яких просив відмовити у його задоволенні. Адвокат послався на абстрактний характер зазначених слідчим ризиків, пославшись на тривале виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків протягом досудового розслідування. Також захисник акцентував увагу на відомостях про особу підозрюваного, зокрема, наявність у нього міцних соціальних зв'язків, тривалу сумлінну роботу та позитивну характеристику з місця роботи, відсутність фактів притягнення до кримінальної відповідальності, підтримку ЗСУ після початку збройної агресії проти України.
Адвокат зазначив, що підозрюваний не вніс заставу у зв'язку з її непомірним розміром, адже він має невисокий рівень доходів, проживає з дружиною, яка не працює.
Також захисник послався на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів та уточнив прохальну частину клопотання, просивши визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави розміром 242 240 грн.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання з мотивів, наведених у наданих письмових запереченнях.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
Дослідивши клопотання, надані слідчим матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Щодо обґрунтованості підозри
Слідчий зазначив, що наказом заступника Голови Національної служби здоров'я України ОСОБА_7 від 06.11.2019 № 588-к ОСОБА_4 призначено на посаду начальника відділу будівництва та нерухомості господарського управління Адміністративного департаменту Національної служби здоров'я України з 07.11.2019.
Відповідно до посадової інструкції начальника відділу будівництва та нерухомості господарського управління Адміністративного департаменту Національної служби здоров'я України, начальник відділу зобов'язаний, серед іншого, організовувати будівельні та ремонтні роботи відповідно до потреб НСЗУ; забезпечувати складання та погодження кошторисної документації, брати участь у проведенні експертизи кошторисної документації; координувати та контролювати дотримання термінів та якості виконання робіт, технологічної послідовності виконання будівельних та ремонтно-будівельних робіт відповідно до проектної документації, будівельних норм та правил, технічних умов та інших нормативних документів; здійснювати приймання будівельних та ремонтно-будівельних робіт, складати акти виконаних робіт та перевіряти їх в межах компетенції відділу тощо.
Крім того, враховуючи передбачені посадовою інструкцією повноваження, ОСОБА_4 згідно з положенням ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою, яка обіймає посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Між Національною службою здоров'я України в особі т.в.о. Голови ОСОБА_8 та ТОВ «САТІ-НОВА СОЮЗ» в особі директора ОСОБА_9 укладено Договір підряду № 61 від 06.04.2020, на виконання робіт з Капітального ремонту нежитлової будівлі по проспекту Степана Бандери, 19 в Оболонському районі міста Києва.
Згідно з п. 2.1 Договору, ціна становить 116 351 879,79 грн, включаючи ПДВ (20%) у розмірі 19 391 979,97 грн.
Наказом Національної служби здоров'я України № 216 від 14.05.2021 затверджено склад Комісії з прийняття будівельно-монтажних, інженерних робіт та обладнання під час проведення капітального ремонту нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 19, до складу якої увійшов ОСОБА_4 .
Таким чином, на нього було покладено функції щодо підтвердження обсягів та якості виконаних робіт, їх відповідності умовам договору(ів) підряду, проектно-кошторисній документації та будівельним нормам, а також візування актів виконаних робіт, наданих підрядною організацією, у межах його посадових обов'язків та за відповідними напрямами діяльності.
ОСОБА_4 , діючи умисно, у складі групи осіб за попередньою змовою з ОСОБА_10 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, 15.12.2021, перебуваючи на робочому місці в приміщенні Національної служби здоров'я України за адресою: м. Київ, пр. Степана Бандери, 19, завізував акт приймання виконаних будівельних робіт № 29 за грудень 2021 року до Договору № 61 від 06.04.2020. Згідно з актом, у п. 2/2 розділу «Стіни та перегородки» зазначено позицію С111-1287 варіант 3 «Перегородка суцільна безкаркасна скляна внутрішня (в комплекті)» у кількості 89,59 м2, за ціною 4 660,07 грн за 1 м2, загальною вартістю 417 495,67 грн без ПДВ (500 994,80 грн з ПДВ 20%).
У той же час, станом на 15.12.2021, а саме на дату візування ОСОБА_4 акту № 29 за грудень 2021 року, внесення змін до Договору № 61 від 06.04.2020 щодо заміни матеріальних ресурсів в Локальному кошторисі № 2-1-3 С111-1287 варіант 2 «Скло загартоване («Тріплекс»), товщиною 12 мм або еквівалент» на С111-1287 варіант 4 «Перегородка суцільна безкаркасна скляна внутрішня (в комплекті)» - документально не підтверджувалась.
ОСОБА_4 підписано акт, що не відповідає кошторисній документації, яка є невід'ємною частиною договору. Зміни до договору внесено Додатковою угодою № 9 від 20.12.2021, тобто через п'ять днів після візування ОСОБА_4 . Акта приймання виконаних будівельних робіт № 29 за грудень 2021 року до Договору № 61 від 06.04.2020.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 Національній службі здоров'я України завдано збитків на суму 500 994,80 грн.
Таким чином, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 у розтраті чужого майна, яке перебувало у віданні особи, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, про що йому було повідомлено 17.03.2025.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
- аудиторським звітом від 04.07.2023 за результатом позапланового внутрішнього аудиту з питання використання коштів, спрямованих на здійснення будівельних робіт з капітального ремонту нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, пр. Степана Бандери, 19, за період з 01.07.2021 по 31.01.2023. За результатом аудиту встановлено прийняття робіт, які не відповідали розцінкам, зазначеним у локальних кошторисах та поданій тендерній документації, на загальну суму 824757,21 грн;
- актом № 29 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року;
- додатковою угодою до Договору підряду № 9 від 20 грудня 2021 року;
- протоколом огляду відомостей про перерахування коштів на виконання договору;
- висновком експерта від 17.10.2024 № 17-1/10-2024 за результатами судово-економічної експертизи. Згідно з висновком експерта документально підтверджено розмір збитків у сумі 500 994,80 грн;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 ;
- протоколом одночасного допиту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_4 ;
- наказом про призначення ОСОБА_4 на посаду та його посадовою інструкцією;
- іншими матеріали кримінального провадження.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Наведені стороною захисту доводи щодо необґрунтованості підозри не виключають можливості вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення та мають бути оцінені на подальших стадіях кримінального провадження.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Під час оцінки цього ризику впливу на свідків слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини обґрунтовано свідчать про наявність ризику того, що підозрюваний як самостійно, так й через інших осіб може впливати на свідків, з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань (висновків) чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.
Враховуючи, що підозрюваний продовжує обіймати керівну посаду у Національної служби здоров'я України, обґрунтованими є доводи слідчого про наявність ризику того, що останній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Щодо наявності підстав для зміни запобіжного заходу
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 25 березня 2025 року у справі № 756/3928/25 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави розміром 242 240 грн, втім, у визначений законом термін ОСОБА_4 не виконав покладений на нього обов'язок з внесення застави.
Статтею 200 КПК України передбачене прокурора, слідчого за погодженням з прокурором звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Положення ч. 2 ст. 200 КПК України свідчать, що підставою для зміни запобіжного заходу є обставини, які
1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Враховуючи, що з моменту застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу підозрюваний не виконав покладений на нього процесуальний обов'язок з внесення застави, слід констатувати, що обраний запобіжний захід у вигляді застави виявився неефективним, а отже наявні підстави для його зміни.
Слідчий суддя в контексті наявності підстав для зміни запобіжного заходу не враховує доводи сторони захисту щодо непомірності розміру застави, що, за твердженням захисника, стало підставою для невиконання ухвали суду. Розмір застави був визначений ухвалою слідчого судді з урахуванням матеріального стану підозрюваного, і до повноважень іншого слідчого судді не належить оцінка її обґрунтованості.
Крім того, сторона захисту не навела відомостей щодо матеріальних можливостей підозрюваного з внесення застави та не надала доказів виконання обов'язку з її внесення у межах цих можливостей. Отже, слідчий суддя констатує, що підозрюваний не вжив заходів, спрямованих на виконання покладеного на нього процесуального обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, вік та стан здоров'я підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, враховуючи, що застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави не забезпечив виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування ОСОБА_4 іншого більш м'якого запобіжного заходу, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу.
Щодо визначення розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 82) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Прокурор просив визначити заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя враховує доводи сторони захисту та надані відомості про матеріальний стан підозрюваного, зокрема, рівень його доходів за 2024 рік, наявність у власності його родини квартири, автомобіля.
Враховуючи наведені відомості, а також обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , на переконання слідчого судді, застава у розмірі 140000 грн не становитиме надмірного тягаря для підозрюваного та не є непомірною для нього. Зазначений розмір застави є значним та цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.
Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці ОСОБА_4 , наявні підстави для покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти.
Строк дії обов'язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці. При цьому строк дії зазначених обов'язків не може перевищувати строку досудового розслідування.
За таких обставин клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
1. Клопотання - задовольнити частково.
2. Змінити запобіжний захід, застосований ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 25 березня 2025 року у справі № 756/3928/25, та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Взяти підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду.
Визначити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 травня 2025 року включно.
3. Одночасно визначити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 140 000 грн, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м. Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача за стандартом ІВАN: UA128201720355259002001012089.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
4. У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, але у межах строку досудового розслідування.
5. В решті клопотання - відмовити.
6. Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1