Справа № 333/2251/24
Провадження № 1-кс/333/1250/25
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
04 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, в режимі відеоконференції, клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_5 , погоджене прокурором Василівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62023080010000058 від 26.07.2023 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Данілівка, Дергачівського району, Харківської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
04.04.2025 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого першого СВ (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_5 , яке погоджено із прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 за відсутності підозрюваного, у зв'язку з перебуванням останнього у розшуку та на тимчасово окупованій території України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за наступних обставин.
Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області № 18 о/с від 12.01.2021 року старшого сержанта поліції ОСОБА_6 призначено на посаду поліцейського відділу реагування патрульної поліції Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області № 420 о/с від 23.05.2022 року на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» старшого сержанта поліції ОСОБА_6 звільнено зі служби в поліції.
Таким чином, ОСОБА_6 до 23.05.2022 року являвся службовою особою - працівником правоохоронного органу.
Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Відповідно до ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_6 присягнув на вірність Українському народові та зобов'язався, усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Водночас, ОСОБА_6 складеної ним присяги не дотримався та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 17 Конституції України, ст. ст. 2, 64 Закону України «Про Національну поліцію», зрадив українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.
Згідно з указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово було продовжено.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Після початку агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців збройних сил російської федерації було тимчасово взято під контроль м. Мелітополь та частину інших населених пунктів на території Запорізької області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об'єктами, які на даний час контролюються та утримуються російськими військами, є тимчасово окупованими територіями Запорізької області.
З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади на тимчасово окупованих територіях населених пунктів Запорізької області, які на даний час контролюються та утримуються російськими військами, представниками російської федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Запорізької області були сформовані незаконні підрозділи силового блоку, які виконують функції правоохоронних органів, тим самим вчиняють діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
У свою чергу, ОСОБА_6 , будучи громадянином України, перебуваючи на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання російською федерацією території м. Мелітополя та інших населених пунктів Запорізької області, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, силових, правоохоронних та інших органів державної влади російської федерації, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації російської федерації та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на тимчасово окупованій території Запорізької області та, зокрема, на тимчасово окупованій території м. Мелітополя, системи органів державної влади російської федерації, у тому числі силової, у вигляді незаконних правоохоронних органів, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, починаючи з початку квітня 2022 року, але не пізніше 23.05.2022 року (більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), в період проведення військових дій на території Запорізької області, використовуючи теоретичні знання і практичні навики, отримані в Україні, перейшов на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою російської федерації.
Зокрема, ОСОБА_6 , з власної ініціативи добровільно розпочав «службу» в підпорядкуванні окупаційної влади російської федерації, а саме у незаконному правоохоронному органі - «УВД по городу Мелитополю и Мелитопольскому району» (мова оригіналу), створеному на тимчасово окупованій території м. Мелітополя Запорізької області, а також, виконуючи вказівки і розпорядження окупаційної влади російської федерації, здійснював чергування та патрулювання у складі цього незаконно створеного правоохоронного органу на тимчасово окупованій території м. Мелітополь та Мелітопольського району, а також схиляв до державної зради інших співробітників підрозділів ГУНП в Запорізькій області - проводив їх агітацію щодо співпраці з окупаційною владою, усвідомлюючи, що в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, останній завдає шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Вказані дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 111 КК України, як державна зрада, а саме діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
Посилаючись на те, що ОСОБА_6 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, умисно переховується від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території Запорізької області з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, добровільно вчинив злочин проти основ національної безпеки України, використовуючи знайомство та різноманітну залежність від нього свідків по даному провадженню, перебування значної частини свідків на окупованій російською федерацією частині території України, може здійснювати на них вплив, у тому числі й у способи, небезпечні для життя і здоров'я, з метою зміни, спотворення їх показань чи відмови від дачі показань, перебуваючи на волі, в умовах збройної агресії російської федерації проти України та ведення бойових дій, фактично продовжує проходити службу в підпорядкуванні окупаційної адміністрації російської федерації, виконує їх вказівки і розпорядження, а відтак вчиняє інші злочину на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просить про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор доводи клопотання слідчого підтримав, просив задовольнити з викладених у ньому підстав.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 клопотання слідчого просив вирішити на розсуд суду.
Зважаючи на доведеність прокурором обставин, передбачених ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 за його відсутності.
Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
27.06.2023 року ОСОБА_6 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України в порядку ст. 135 та ч. 1 ст. 278 КПК України.
Фактичне перебування ОСОБА_6 на тимчасово окупованій території України позбавило орган досудового розслідування можливості вручити письмове повідомлення про підозру, у зв'язку із чим, таке повідомлення із дотриманням положень ст. 111, ч. 8 ст. 135, ст. 278 КПК України опубліковано в засобах масової інформації у відповідному розділі газети «Урядовий кур'єр» та на веб-сайті Офісу Генерального прокурора, що підтверджено прокурором у судовому засіданні.
Підозрюваний ОСОБА_6 , будучи викликаним до органу досудового розслідування шляхом публікацій в засобах масової інформації - газеті «Урядовий кур'єр» та на веб-сайті Офісу Генерального прокурора повістки про виклик на 01,03,04 липня 2023 року до слідчого не з'явився, не повідомивши про причини неявки, що в тому числі свідчить про переховування від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
У зв'язку з неприбуттям підозрюваного ОСОБА_6 на неодноразові виклики до органу досудового розслідування, переховуванням з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також у зв'язку з не встановленням його точного місця перебування постановою слідчого від 10.07.2023 року ОСОБА_6 оголошений у розшук.
26.07.2023 року прокурором ОСОБА_7 кримінальне правопорушення за підозрою ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 111 КК України виділено з кримінального провадження № 62022080010000013 у окреме кримінальне провадження № 62023080010000058.
26.07.2023 року слідчим ОСОБА_8 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023080010000058 зупинено у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується та його оголошено у розшук.
Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2024 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 12.09.2024 року включно.
В ході проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території Запорізької області, Мелітопольського району, у с. Семенівка та продовжує вчиняти злочини проти основ національної безпеки України.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 26.07.2023 року за № 62023080010000058 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, триває.
Згідно з ч. 7 ст. 42 КПК України, підозрюваний зобов'язаний в тому числі прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
За правилами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1-5 ч. 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою ст. 183 КПК України, визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених п.п. 6,7 ст. 176 КПК України.
Статтею 193 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
В частині першій ст. 135 КПК України передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Відповідно до ч. 2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
У судовому засіданні встановлено, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 особисто вручено не було, оскільки останній перебуває на даний час на непідконтрольній території України у зв'язку з вторгненням російською федерацією на територію України збройних сил російської федерації.
На виклики слідчого підозрюваний не з'являється, не повідомляючи про причини неявки, що свідчить про його ухилення від кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні прокурором доведено, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, оскільки органом досудового розслідування вжито всіх можливих заходів для вручення йому повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, підтверджується даними:
- повідомленнями ДВКР УСБУ про можливе вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 ;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;
- матеріалами проведених (слідчих) розшукових дій;
- іншими матеріалами кримінального правопорушення у своїй сукупності.
Досліджені у судовому засіданні дані є достатньо вагомими у своїй сукупності для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Матеріали кримінального провадження також містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.
Так, підозрюваний ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна. При цьому підозрюваний ОСОБА_6 на теперішній час перебуває на території, яка тимчасово контролюється та утримується російськими військами та не підконтрольна органам державної влади України, оголошений у розшук, що дає обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, продовження вчинення злочинів, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, які на даний час судом не допитані, враховуючи обставини, характер та спосіб ймовірно вчиненого ним суспільно небезпечного злочину проти основ національної безпеки України, з приводу якого йому оголошено про підозру.
З урахуванням наведеного, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, тяжкість покарання, що може бути призначене підозрюваному в разі притягнення до кримінальної відповідальності, особу підозрюваного, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні найбільш суспільно небезпечного, особливо тяжкого злочину, характеру та спосіб ймовірно вчиненого кримінального правопорушення проти держави Україна, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, є обґрунтованою.
Застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Також, відповідно до положень ст. ст. 183, 193, 194 КПК України, згідно з якими при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається та у разі наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу вирішуватиметься остаточно вже після його затримання та доставки до суду, тому строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком, встановленим ч.1 ст. 197 КПК України, підозрюваному ОСОБА_6 , відносно якого необхідно обрати запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу, розмір застави слідчим суддею не визначається.
Обставини, визначені ч. 2 ст. 183 КПК України, які б унеможливлювали застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , відсутні.
З урахуванням наведеного, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Обрати підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу та розміру застави.
Після затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1