Справа №333/10019/24
Провадження №2/333/1107/25
26 березня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді Круглікової А.В.,
за участю секретаря судового засідання Майсак А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом
за позовом: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2
до відповідача: Мелітопольської міської ради Запорізької області, пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце мешкання: АДРЕСА_3
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Рівненська державна нотаріальна контора Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ: 35840539, майдан Незалежності, буд.7, м. Рівне, 33028
про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - Мелітопольська МР) про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.12.2022 на тимчасово окупованій території України в м. Мелітополі її батько - ОСОБА_3 , після якого відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме: 1/3 частки квартири АДРЕСА_4 , а також на нараховану, але не виплачену пенсію в розмірі 23 293,69 грн та грошові вклади в загальній сумі 1 958,64 грн. Як вказує позивач, вона є спадкоємцем за законом після померлого батька. Також, ОСОБА_4 за життя склав заповіт на ім'я ОСОБА_1 , однак примірник вказаного заповіту залишився у м. Мелітополі. 29.05.2023 позивач звернулась до Рівненської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про спадщину за заповітом. Постановою від 14.11.2023 № 1299/02-31 державним нотаріусом Рівненської державної нотаріальної контори відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину за заповітом, оскільки неможливо встановити зміст заповіту та особу, на користь якої складено заповіт. З огляду на викладене, позивач просить суд позов задовольнити та визнати за ОСОБА_1 права власності на майно в порядку спадкування за законом
В судові засідання позивач не з'явилась, на адресу суду електронною поштою надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позові, просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача до зали судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву до матеріалів справи не надав.
Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 в судові засідання не з'явилась, на адресу суду електронною поштою надійшла заява за підписом останньої відповідно до якої ОСОБА_2 не заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 .
Представник третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судові засідання не з'явився, на адресу суду надійшли заяви від 21.01.2025 та від 20.02.2025 за підписом завідувача Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області про розгляд справи без участі представника третьої особи 2. Крім того, на запит суду Рівненською державною нотаріальною конторою Рівненської області надано до матеріалів цивільної справи копію спадкової справи, після померлого ОСОБА_3 .
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого повторно від 03.05.2023 серії НОМЕР_3 .
Згідно з свідоцтвом про шлюб від 23.01.2009 серії НОМЕР_4 , ОСОБА_5 у зв'язку з реєстрацією шлюбу змінила своє прізвище на ОСОБА_6 .
Відповідно до довідки від 22.07.2024 № 5612-5003373211 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_5 .
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22.05.2023 у справі № 569/8296/23 встановлено факт смерті громадянина України ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Мелітополі, Запорізької області, України.
25.05.2023 Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_5 .
Заявою від 29.05.2023 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 .
Відповідно до Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 29.05.2023 № 72633471, сформованої Рівненською державною нотаріальною конторою Рівненської області, у спадковому реєстрі знайдено заповіт з № 51032907, складений ОСОБА_3 та посвідчений 15.04.2011 приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області Левченко В.В.
Згідно з заяви-згоди від 31.05.2023, ОСОБА_2 відмовилась від прийняття спадщини, що лишилась після померлого батька ОСОБА_3 та не заперечує, щоб її сестра - ОСОБА_1 прийняла спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_4 .
Як свідчить довідка ГУ ПФУ в Запорізькій області про наявність недоотриманої пенсії, залишок нарахованої ОСОБА_3 , але не виплаченої пенсії за віком за період з 01.06.2022 по 31.12.2022 становить 23 293,69 грн.
Також, з довідки АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що на ім'я померлого ОСОБА_4 відкриті рахунки в АТ КБ «Приватбанк» із загальною сумою коштів в розмірі 1 452,62 грн.
Крім того, встановлено, що в АТ «Державний ощадний банк України» в установі філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» у померлого ОСОБА_4 відкритий рахунок, на якому зберігається залишок коштів в сумі 506,02 грн.
14.11.2023 ОСОБА_1 звернулась до Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області із заявою № 726 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме на:
- 1/3 частки квартири АДРЕСА_4 ;
- суми нарахованої, але не виплаченої пенсії у розмірі 23 293,69 грн.;
- грошові вклади, що знаходяться на зберіганні в АТ КБ «Приватбанк» в розмірі 1 452,62 грн.;
- грошовий вклад, що знаходиться на зберіганні в АТ «Державний ощадний банк України» в розмірі 506,02 грн.
Постановою державного нотаріуса Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області від 14.11.2023 № 1299/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим 15.04.2011 приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області Левченко В.В. Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом є відсутність вказаного заповіту в Запорізькому державному нотаріальному архіві та його не надання ОСОБА_1 .
В силу положень статті 1216 ЦК України спадкування - це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини п'ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з положень пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, в установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності. Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268-1270 ЦК України.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за законом щодо майна свого батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Водночас, враховуючи знаходження заповіту, складеного померлим ОСОБА_3 в м. Мелітополі Запорізької області, який станом на час розгляду цієї справи є тимчасово окупованим, існують реальні перешкоди для оформлення ОСОБА_1 своїх спадкових прав у нотаріальному порядку.
Виходячи з викладеного, суд вважає доведеним наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Мелітопольської МР про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) право власності на 1/3 частки квартири АДРЕСА_4 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 ).
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) право власності на суму нарахованої, але не виплаченої пенсії у розмірі 23 293 (двадцять три тисячі двісті дев'яносто три) грн 69 коп, що знаходиться на зберіганні в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012) в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 ).
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) право власності на грошові вклади, що знаходяться на зберіганні у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» в розмірі 1 452 (одну тисячу чотириста п'ятдесят дві) грн 62 коп. в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 ).
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) право власності на грошові вклади, що знаходяться на зберіганні у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» в сумі 506 (п'ятсот шість) грн 02 коп. в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В.Круглікова