Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/1478/25
Провадження № 1-кп/332/418/25
призначення справи до судового розгляду
07 квітня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді:ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: за участю: прокурора: захисників: обвинувачених:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023080000000244 від 01.06.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України,
ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,
Справа підсудна Заводському районному суду м. Запоріжжя.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України немає.
Прокурором заявлені клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки строки попередніх заходів спливають 09.04.2025, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у скоєнні тяжких злочинів, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувались під час обрання запобіжного заходу, не зникли.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_4 не заперечували щодо призначення справи до розгляду по суті, заперечували щодо клопотання прокурора стосовно продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, вважаючи його належним чином не обґрунтованим. При цьому захисник ОСОБА_4 усно клопотав щодо заміни запобіжного заходу ОСОБА_6 з тримання під вартою на домашній арешт, з огляду на те, що останній, відповідно до вимог ст. 616 КПК України, звернувся з клопотанням до прокурора про ініціювання перед судом питання про скасування відповідного запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом на під час мобілізації, на особливий період, оскільки є попередня згода з війською частиною, яка бажає бачити в своїх лавах ОСОБА_6 .
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували щодо призначення справи до розгляду по суті, заперечували щодо клопотання прокурора стосовно продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді домашнього арешту, вважаючи його належним чином не обґрунтованим, з огляду на те, що ОСОБА_7 у побуді характеризується позитивно, має на утримані хвору матір пенсійного віку, неповнолітнього сина та сам має проблеми зі станом здоров'я з урахуванням видаленої селезінки. Просили обрати останньому менш суворий запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
З'ясувавши позицію учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Ухвалами слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 обирався 11.10.2024 та неодноразово продовжування до 09.04.2025.
Обрання (продовження) такого запобіжного заходу як тримання під вартою під час підготовчого судового засідання здійснюється за клопотанням учасників судового провадження з урахуванням вимог глави 18 КПК України.
При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
У п.п. 61, 62 рішення Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003 у справі «Смирнов проти росії» наголошено, що наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не змінились з часу первісного обрання даного запобіжного заходу слідчим суддею, особу ОСОБА_6 , тяжкість інкримінованого злочину та покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим; небезпеку його переховування від правосуддя, можливості впливу з боку обвинуваченого на свідків, які безпосередньо ще не допитувались в суді.
Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпечність злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , на думку суду, дають підстави для висновку, що існують з боку обвинуваченого ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що на час проведення підготовчого судового засідання, відсутні підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою та відповідно зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 .
Застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 . Перебування обвинуваченого під вартою не виходить за межі розумного строку та жодним чином не перешкоджає вирішенню питання щодо виконання вимог ст. 616 КПК України стосовно скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, яку ініціювала сторона захисту.
Ухвалами слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_7 обирався 17.10.2024 та неодноразово продовжування до 09.04.2025.
Вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту, суд враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1,2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не змінились з часу первісного обрання даного запобіжного заходу слідчим суддею, особу ОСОБА_7 , тяжкість інкримінованого злочину та покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим; небезпеку його переховування від правосуддя, можливості впливу з боку обвинуваченого на свідків, які безпосередньо ще не допитувались в суді.
Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпечність злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , на думку суду дають підстави для висновку, що існують з боку обвинуваченого ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Позитивна характеристика за місцем мешкання ОСОБА_7 , наявність на утриманні хворої матері пенсійного віку, неповнолітньої дитини та існуючи проблеми зі здоров'ям самого обвинуваченого і є головними чинниками існуючого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а не тримання під вартою. Тому суд вважає, що на час проведення підготовчого судового засідання, відсутні підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт та відповідно зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 .
Керуючись ст. ст. 314-316 КПК України,
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України прийняти до провадження Заводського районного суду м. Запоріжжя.
Призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні у приміщенні Заводського районного суду м.Запоріжжя на 16-45 год. 07.04.2025.
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням його в Запорізькому слідчому ізоляторі строком на 60 діб, до 05.06.2025.
Визначити суму застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 242 240,00 грн, що може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, протягом дії ухвали.
У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_6 покладаються наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; не залишати місце проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб, до 05.06.2025.
Покласти на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з місця свого мешкання ( АДРЕСА_1 ) у період часу з 22-00 години по 06-00 годину наступного дня без дозволу суду, прокурора; прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину.
У задоволенні клопотань захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо зміни обвинуваченим запобіжних заходів - відмовити.
Ухвала підлягає оскарженню в частині продовження запобіжного заходу у строки, визначені чинним КПК України.
Суддя ОСОБА_1