Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/1598/25
Провадження №: 1-кп/332/428/25
07 квітня 2025 р.м. Запоріжжя
Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082190000079 від 18.03.2025, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Запоріжжя, українця, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, офіційно не працевлаштованого, одруженого, утриманців не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого, рнокпп НОМЕР_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
встановив:
Приблизно в середині лютого 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи у лісосмузі неподалік вулиці Покровська у селі Приморське Василівського району Запорізької області, збираючи сухостій дерев для опалення будинку, маючи умисел на незаконне придбання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, шляхом привласнення знайденого знайшов полімерний пакет, у якому знаходилося: корпус зеленого кольору зовні схожий на гранату Ф-1 із маркувальним позначенням «107 79-77» та корпус зеленого кольору зовні схожий на гранату «GMO-l»3 маркувальним позначенням «GMO-1 15-96-451 Т», а також підривач до ручної гранати із маркувальним позначенням 35 5 «FGM-І» на зовнішній стороні важеля та «15-96-451» на внутрішній стороні, та підривач до ручної гранати із маркувальним позначенням «14-80 УЗРГМ-2 583» на зовнішній стороні важеля. Після чого вищезазначені заборонені предмети у полімерному пакеті ОСОБА_4 забрав із собою.
У подальшому ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, направленим на носіння та зберігання бойових припасів, в пакеті переніс придбані ним без передбаченого законом дозволу вищевказані бойові припаси до місця свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , де став зберігати їх до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції за наступних обставин:
21 березня 2025 року, у період часу із 09 години 00 хвилин по 11 годину 50 хвилини, на підставі ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2025 проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 . Під час обшуку у кімнаті №3 житлового приміщення, а саме в дерев'яній тумбочці, було виявлено та вилучено полімерний пакет білого кольору з малюнком жовто-синього кольору у вигляді прапора України, у середині якого знаходилося: корпус зеленого кольору зовні схожий на гранату Ф-1 із маркувальним позначенням «107 79- 77» без слідів механічного пошкодження; корпус зеленого кольору зовні схожий на гранату «GMO-l»3 маркувальним позначенням «GMO-1 15-96-451 Т» без слідів механічного пошкодження; підривач до ручної гранати із маркувальним позначенням на важелі на зовнішній стороні - 35 5 «FGM-І» та маркувальним позначенням «15-96-451» на внутрішній стороні важеля без слідів механічного пошкодження; підривач до ручної гранати із маркувальним позначенням «14-80 УЗРГМ-2 583» на зовнішній стороні важеля, без слідів механічного пошкодження.
Відповідно до висновку експерта від 24.03.2025 №СЕ-19/108-25/6341- ВТХ корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 в конструктивному поєднанні з бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії УЗРГМ-2 є бойовою ручною оборонною осколковою гранатою Ф-1 промислового виготовлення, яка є вибуховим пристроєм військового призначення та відноситься до бойових припасів. Корпус бойової ручної гранати GMO-1 (М92) у конструктивному поєднанні з бойовим підривачем FGM-І є бойовою ручною гранатою GMO-1 (М92) промислового виготовлення, яка є вибуховим пристроєм військового призначення та відносяться до бойових припасів.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 КК України, як придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, розкаявся, пояснивши про обставини вчиненого згідно з обвинувальним актом, а саме, що в середині лютого 2025 року він збирав сухостій дерев для опалення свого будинку та неподалік вулиці Покровська у селі Приморське Василівського району Запорізької області знайшов боєприпаси, які переніс до себе додому, за адресою: АДРЕСА_2 , де зберігав, поки вищезазначені боєприпаси не були вилучені під час обшуку домоволодіння 21 березня 2025 року. У вчиненому розкаявся, просив суд суворо не карати, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
В зв'язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та обставин його вчинення відповідно до обвинувального акту, враховуючи відсутність заперечень учасників судового провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України не судимий, одружений, утриманців не має, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується формально-позитивно.
Обвинувачений ОСОБА_4 розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, що суд відносить до обставини, які пом'якшує покарання, відповідно до ст.66 КК України.
Обставин, які згідно зі ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи позицію прокурора, який вважав за можливе застосувати до обвинуваченого положення ст.ст.75.76 КК України, суд вважає доцільним призначити покарання за ч.1 ст.263 КК України, у виді позбавлення волі межах санкції відповідної частини статті 263 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Зазначене покарання суд вважає справедливим, таким, що відповідатиме тяжкості вчиненого правопорушення, сприятиме виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових злочинів, а також таким, що не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Підстав для застосування до ОСОБА_4 положень ст.69 КК України суд не вбачає.
Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст.131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався і підстави для його обрання до вступу вироку в законну силу відсутні.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Обов'язок по відшкодуванню понесених судових витрат за проведення судових експертиз, виходячи з положень ст.124 КПК України, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349,366-371,373-376,395,532 КПК України, суд,
ухвалив:
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.
Після набрання вироком законної сили речові докази: корпус гранати Ф- 1 зеленого кольору з маркуванням «107 79-77»; підривач до ручної гранати з маркуванням «14-80 УЗРГМ-2 583»; корпус гранати GMO-1 зеленого кольору з маркуванням «GMO-1 15- 96-451 Т»; підривач до ручної гранати з маркуванням на важелі «FGМ-1 35 5 15-96- 451», які упаковані в два сейф-пакети, зберігаються камері речових доказів Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області (порядковий номер 150), - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальнівитрати на залучення експерта при проведенні експертизи: №СЕ-19/108-25/6341- ВТХ від 24.03.2025 в розмірі 3183,60 гривень.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з моменту його проголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1