Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/793/25
Провадження №: 1-кп/332/364/25
07 квітня 2025 р.м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082320000135 від 23 січня 2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гуляйполя Запорізької області, українця, громадянина України, який має середню технічну освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, з угодою про визнання винуватості,
Всередині вересня 2024 року, в денний час доби, (точного часу та дати в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_4 , знаходячись на території гаражного кооперативу по вулиці Вишнева в місті Гуляйполе Пологівського району Запорізької області, побачив металеву ємність зеленого кольору, всередині якого виявив 2 корпуса бойових ручних оборонних осколкових гранат Ф-1.
У подальшому, ОСОБА_4 , діючи всупереч вимог п. 12 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, відповідно до якого, придбання, зберігання та носіння бойових припасів здійснюється на підставі дозволу відповідного органу Національної поліції, маючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на придбання, носіння та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, придбав 2 корпуса бойових ручних оборонних осколкових гранат Ф-1, шляхом привласнення знайденого, чим здійснив придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, переніс знайдені ним 2 корпуса бойових ручних оборонних осколкових гранат Ф-1 до господарської будівлі за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав без передбаченого законом дозволу до 09 години 00 хвилин 23 січня 2025 року.
У подальшому, 23 січня 2025 року, у період часу з 09 години 00 хвилин до 09 години 35 хвилин, працівниками Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області на підставі ухвали Орджонікідзівського районного суду міста Запоріжжя від 08 січня 2024 року за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук, в ході якого було виявлено та вилучено два корпуса бойових ручних оборонних осколкових гранат Ф-1 промислового виготовлення, які містять в собі заряд бризантної вибухової речовини - тротил, масою 50-56 г кожен (висновок судової вибухо-технічної експертизи від 30.01.2025 № СЕ-19/108-25/2149-ВТХ).
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, зберігання, носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
13 лютого 2025 року між прокурором Гуляйпільського відділу Пологівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025082320000135, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.01.2025, та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з вказаною угодою ОСОБА_4 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, вчиненого ним за викладених вище обставин у повному обсязі підозри.
При цьому, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його щире каяття, беззастережне визнання своєї винуватості, сторони узгодили щодо призначення обвинуваченому покарання за вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. Також сторони дійшли висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбуття покарання у вигляді позбавлення волі та можливість звільнення ОСОБА_4 на підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбування зазначеного покарання з випробуванням.
Угодою встановлено наслідки її укладення та затвердження, та наслідки її невиконання.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги КПК України та КК України, просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.
Крім цього, обвинувачений та його захисник підтвердили, що вищевказана угода про визнання винуватості укладена добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, просили затвердити угоду про визнання винуватості.
Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного та просив призначити йому узгоджену міру покарання та затвердити угоду.
Враховуючи те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченими, її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, суд доходить висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди, виходячи з такого.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, рішення про затвердження угоди.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Встановлено, що сторони кримінального провадження уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України. При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини, визначені ст. 470 КПК України.
При цьому, судом перевірено, що ОСОБА_4 цілком розуміє роз'яснені йому права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, суть обвинувачення та вид покарання.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він не судимий, не одружений, утриманців не має, має місце постійного проживання та реєстрації.
Узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України та визначена в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, характеру і тяжкості обвинувачення та особі обвинуваченого.
Враховуючи вищевикладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, суд доходить висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
Запобіжний захід до ОСОБА_4 не обирався.
Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Довідкою Запорізького НДЕКЦ МВС України підтверджується розмір витрат на проведення експертизи у розмірі 3 979,50 грн, отже, відповідна сума підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання про долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України та главою 35 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 13 лютого 2025 року в м. Запоріжжі між прокурором Гуляйпільського відділу Пологівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ст.76 КК України:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_4 не обирати.
Після набрання вироком законної сили речовий доказ: 2 корпуса бойових ручних оборонних осколкових гранат Ф-1 промислового виготовлення, що поміщені до сейф-пакету Експертної служби МВС України № 6322463 та зберігаються у камері зберігання речових доказів Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області (квитанція № 874) конфіскувати у власність держави в особі Міністерства оборони України та передати для потреб ЗСУ.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судової експертизи від 30.01.2025 № СЕ-19/108-25/2149-ВТХ у розмірі 3 979,50 гривень.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1