07.04.2025
Справа № 331/1683/25
Провадження № 3/331/716/2025
07 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Пивоварова Ю.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 05 березня 2025 року о 18:30 гр. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру щодо колишньої дружини, а саме: висловлював словесні образи, погрожував, принижував, душив, чим завдав психологічної та фізичної шкоди гр. ОСОБА_2 та порушив пп.5 п.2 ст.3 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненому правопорушенні не визнав та зазначив, що ОСОБА_2 є його колишньою дружиною, однак вони продовжують проживати в різних кімнатах спільної квартири. Вказує на те, що 05 березня 2025 року, дата адміністративного правопорушення, яка зазначена у протоколі, працівники поліції приїхали до їх квартири за викликом його дружини, однак у цей день ніякої сварки або скандалу між ним та колишньою дружиною не було, однак працівники поліції не захотіли взяти це до уваги та склали на нього протокол. Вважає, що колишню дружина викликала у цей день поліцію, щоб помститися йому за конфлікт, який був напередодні 03.03.2025. Також додав, що наразі конфлікт вичерпано, на теперішній час разом із колишньою дружиною він не проживає, а з'їхав з дому на інше місце проживання. Просив закрити провадження по справі.
Потерпіла ОСОБА_2 до суду не прибула, однак надала заяву, в якій зазначила, що 29 липня 2023 року вона розірвала шлюб з ОСОБА_1 , проте вони продовжують жити разом в одній квартирі, в різних кімнатах. 05 березня 2025 року увечері між нею та її колишнім чоловіком ОСОБА_1 виникла словесна перепалка з приводу непорозуміння побутових питань, яку вона сприйняла негативно та звернулась до поліції. На той момент вона не усвідомлювала наслідки її звернення до поліції та вважала, що це буде для колишнього чоловіка так званим «вихованням». Про виклик поліції ОСОБА_1 вона не попереджала, пояснення для поліції надавала зі своїх слів з урахуванням підказок поліцейських. Просила не притягувати ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки з боку її колишнього чоловіка ОСОБА_1 05.03.2025 будь-яких дій, висловлювань на її адресу не було, конфлікт наразі вичерпано.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, виходжу з наступного.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого
Частина 1 статті 9 КУпАП передбачає, що адміністративним порушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час судового засідання було досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 427006 від 05.03.2025, інформаційну довідку інспектора СПДН Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ст. лейтенанта поліції Абрамян Т. від 05.03.2025; заяву ОСОБА_2 від 05.03.2025; письмові пояснення ОСОБА_2 від 05.03.2025; копію термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 414674 від 05.03.2025, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 05.03.2025; зобов'язання ОСОБА_1 від 05.03.2025;розписку ОСОБА_1 про роз'яснення останньому положень ст.173-8 КУпАП; копію паспорту ОСОБА_1 .
Так, зокрема обставини зазначені в протоколі повністю спростовуються поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до яких, ніякого психологічного та фізичного насильства щодо колишньої дружини зі сторони ОСОБА_1 не було.
Зоб'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, характеризується, зокрема, вчиненням будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Так, згідно Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Суд самостійно не може встановлювати обставини вчинення правопорушення та розглядає справу в межах обставин адміністративного правопорушення, які зазначені в протоколі, і не може з власної ініціативи вийти за межі зазначених в протоколі обставин правопорушення та конкретної норми, яка ставиться у вину особі, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення не додано належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості особи у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У протоколі серії ВАД № 427006 від 05.03.2025 не зазначені свідки, які б могли підтвердити факт вчинення насильства в сім'ї ОСОБА_1 . Інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП суддею не встановлено.
Більш того, викладена в протоколі суть правопорушення не містить відомостей про наявність в діях ОСОБА_1 умислу на заподіяння шкоди фізичному чи психологічному здоров'ю ОСОБА_2 . Само по собі висловлювання образливих слів, нецензурна лайка, які не спрямовані на обмеження волевиявлення особи, не становить склад домашнього насильства, а є конфліктом із застосуванням фізичного насильства обома його учасниками.
У п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі Кобець проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
Отже, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 своїми діями вчиняв домашнє насильство психологічного та фізичного характеру щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_2 .
У відповідності з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 247, 283-285, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена учасниками процесу протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7, ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя: Ю.О. Пивоварова