Справа № 739/455/25
07 квітня 2025 року с-ще Краснокутськ
Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Бугаєнко І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Новгород-Сіверського РВП ГУНП Чернігівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності -
До Краснокутського районного суду Харківської області за підсудністю із Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області надійшла адміністративна
Марчук О.С. звернувся до суду з позовом до Новгород-Сіверського РВП ГУНП Чернігівській області, в якому просить визнати протиправною та такою, що винесена з порушенням норм процесуального права та скасувати постанову інспектора Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області капітана поліції Бугрима Романа Юрійовича серія ЕГА №1699975 від 26.02.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за ст. 183 КУПАП.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя, розглянувши позовну заяву, доходить висновку про необхідність залишити її без руху з таких підстав.
Вимоги до позовної заяви визначені ст.ст. 160-161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Вимогами Закону України «Про судовий збір» передбачено, що позивач повинен оплатити судовий збір за подання усіх позовних вимог, як немайнового характеру кожної вимоги, так і майнового.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до правової позиції у постанові по справі № 543/775/17 від 18.03.2020 Велика Палата Верховного Суду вирішила за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. В контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 1 позовну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028,00 гривень.
Враховуючи викладене, позивач повинен сплатити до суду судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. без застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження ставки судового збору.
Однак, доказів сплати судового збору за подання до адміністративного суду даного адміністративного позову позивачем до суду не надано.
Наведені недоліки унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
Приписами статті 222 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядаються органами Національної поліції (зокрема справи про адміністративне правопорушення, передбачені частиною 1 статті 121-3 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, зокрема, передбачене частиною 3 статті 121 КУпАП, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.
Цей висновок повністю узгоджується з правовим висновком, зробленим Верховним Судом 17 вересня 2020 року у справі №742/2298/17.
Суд звертає увагу на те, що визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову є обов'язком суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що належним відповідачем/співвідповідачем у даній справі є відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.
Відповідно до ст. 169 КАС України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених в ст. 161 КАС України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Згідно із ч. 2 ст. 169 КАС України недоліки слід усунути у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Отже, за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн., та рекомендовано зазначити належного відповідача, а саме: відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.
Таким чином, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 160 і 169 цього Кодексу позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3,4 ст. 169 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Новгород-Сіверського РВП ГУНП Чернігівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.
Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня вручення копії ухвали.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя І. В. Бугаєнко