07 квітня 2025 року
м. Харків
Справа № 639/217/25
провадження 2/639/636/25
Жовтневий районний суд м. Харкова
у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.
за участю секретаря-
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 31 березня 2025 року у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини відмовлено.
Представником відповідача ОСОБА_4 - адвокатом Волковим І.М. подана заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 4000 грн.
Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст.430 цього Кодексу.
Виходячи з обставин справи та положення ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд вважає, що немає необхідності викликати сторони в судове засідання для ухвалення додаткового рішення.
За правилами ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 463/2001/19 ).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 ).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Вищевказаний висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного суду, висловленою в постанові Великої Палати Верховного суду від 16.01 .2022 у справі 922/1964/21, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц , від 23.04.2019 року по справі №826/9047/16.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником відповідача ОСОБА_4 представлено договір на надання юридичних послуг 30/01 від 30 січня 2025, за умовами якого вартість послуг за договором оплачується відповідно до акту наданих послуг і складає фіксовану суму 4000 грн.; акт надання послуг, а саме консультації, вивчення документів, підготовка правової позиції вартістю послуг 400 грн., складання відзиву, що оцінено у 3600 грн.
Враховуючи предмет позову та конкретні обставини справи, яка не представляє складності, суті виконаних послуг в рамках договору про надання правової допомоги- надання консультації та ознайомлення з позовною заявою, складання відзиву на позовну заяву, що містить, в основному, тільки посилання на положення Сімейного кодексу та висновки постанов Верховного Суду, а по суті спору тільки два речення, суд вважає, що заявлена до відшкодування сума витрат на оплату послуг з професійної правничої допомоги 4000 грн. є надмірною та завищеною.
З урахуванням принципу справедливості , співмірності заявлених до відшкодування правових витрат, незначного обсягу опрацьованого адвокатом матеріалу, складення відзиву, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат, які підлягають компенсації відповідачу за рахунок позивача до 1000 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 ( одна тисяча) грн.
Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін: Позивач- ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач- ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).
Суддя