Справа № 638/3997/25
Провадження № 2-а/638/187/25
07 квітня 2025 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Семіряд І. В.,
за участю секретаря Дудка Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харків справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -
05.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з зазначеним позовом. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.02.2025 його було зупинено на вулиці нарядом патрульної поліції, оскільки виявилося, що він знаходиться у розшуку за те, що не пройшов медичний огляд. Після цього позивача нарядом поліції було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження ВЛК, хоча позивач пройшов ВЛК 18.02.2025 і повідомив про це відповідача. У приміщенні РТЦК позивача примусили розписатися у постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Постанову вважає незаконною, у зв'язку з тим що має бути наявний факт скоєння правопорушення та вина особи. Позивач жодного протиправного, винної дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, не здійснював. Позивач вважає, що не було проведено своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи та її вирішення у точній відповідності із законом. Процедура розгляду справи та її винесення постанови відбувалася із грубим порушенням відповідних норм Конституції України, КУпАП та Інструкції зі складання ТЦК та СП протоколі. Позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи стосовно нього. Щодо пропущеного строку звернення позивач вказує, що постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності отримав 20.02.2025, будучи особою, що юридично необізнана, не погодився із накладенням штрафу та звернувся за правничою допомогою до СМРЦ з надання безоплатної допомоги. Адвокат отримала доручення 03.03.2025, 04.03.2025 відбулося перше конфіденційне побачення позивача та адвоката, на якому було узгоджено право позицію і 05.03.2025 подано позов. У зв'язку з чим позивач просить поновити строк звернення, скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2025 вказану справу передано в провадження судді Семіряд І.В.
06.03.2025 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова позовну заяву залишено без руху. 07.03.2025 позивачем недоліки усунуто.
10.03.2025 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі.
18.03.2025 від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позов, в обгрунтування якого зазначено, що 13.01.2025 засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 за адресою мешкання ( АДРЕСА_1 ) була направлена повістка №1892460, з вимогою прибуття на 23.01.2025 о 14:00 годині для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до інформації Укрпошти (довідка про причини повернення Ф20) Повістка була доставлена 18.01.2025 (про що листоноша власноруч написав на конверті), але не отримана за відсутності адресата за вказаною адресою, та повернута за місцем обслуговування 23.01.2025. Поважних причин неприбуття по повістці ОСОБА_1 не надав, тому був поданий у розшук до ХРУП №3 ГУНП в Харківскій області. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (вищевказані норми), та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. У зв'язку з чим - відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
26.03.2025 від представника позивача ОСОБА_1 - Закоморної К.О. надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що у постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов'язаний уточнити і не уточнив, а отже, не в повному обсязі викладено суть (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, що не відповідає вимогам законодавства. У наданому відзиви на позов відповідач також не вказав - які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов'язаний уточнити і не уточнив. З наданих відповідачем копій документів до відзиву на позов стосовно позивача не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей позивача в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося. відповідач не тільки не надає належні та допустимі докази того, що позивач був належним чином повідомлений, що розгляд адміністративної справи стосовного нього відбудеться 20.02.2025, а й підтверджує, що порушив процедуру розгляду адміністративної справи та права позивача, гарантовані ч.1 ст.268 КУпАП. У зв'язк уз чим просила задовольнити позов ОСОБА_1 .
Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Закоморної К.О. надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 Гулійової О.О. надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача, у письмовому провадження, у задоволені позову просила відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України - у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
За правилами ч. 2, 3 ст. 286 КАС України - учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Позивач був повідомлений шляхом надсилання смс- повідомлення, яке доставлено ОСОБА_1 10.03.2025. Представник позивача була повідомлення шляхом надсилання судової повістки до електронного кабінету, яка була доставлена останній 10.03.2025.
Приймаючи до уваги викладене, що позивач та його представник належним чином були повідомлені про розгляд справи, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Щодо клопотання сторони позивача про поновлення строку на оскарження постанови суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За змістом ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
За положеннями частин 1, 4 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Як вбачається з постанови №437 її складено 20.02.2025, в цей же день постанову вручено ОСОБА_1 .
Останнім днем подання позовної заяви є 02.03.2025 - неділя, вихідний день, отже, останнім днем звернення до суду є 03.03.2025, з позовом позивач звернувся 05.03.2025, тобто через два після закінчення строку.
Як зазначає позивач та підтверджується наданими доказами ОСОБА_1 звернувся до Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги . Доручення для надання безоплатної правничої допомоги було видано адвоката Закоморній К.О. 03.03.2024, після консультацій та складання позовної заяви до суду сторона позивача звернулася 05.03.2025.
Отже, суд дійшов висновку, що строк оскарження постанови про адміністративне правопорушення пропущений позивачем з поважних причин та підлягає поновленню.
Судом встановлено, що постановою №437 по справі про адміністративне правопорушення від 20.02.2025 накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн. Постанову складено начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 та мотивована тим, що ОСОБА_1 порушив законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, будучи військовозобов'язаним, без поважних причин не з'явився за викликом по повістці 23.01.2025 о 14-00 год., яка була надіслана засобами поштового зв'язку через відділення Урпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомлення про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання або фактичного місця проживання для уточнення даних з прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначене підтверджується повідомленням Укрпошти 23.01.2025 за місцем обслуговування, підстава повернення повістки - неотримання повістки у зв'язку з відсутністю адресата. Приймаючи до уваги ті обставини, що ОСОБА_1 був належним чином оповіщений, але за викликом не з'явився, причини неприбуття не повідомив, зазначене правопорушення вчинено під час дії особливого періоду, на останнього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 НМДГ - 17000 грн.
З вказаної постанови вбачається, що 20.02.2025 постанова отримана ОСОБА_1 .
Як вбачається з оскаржуваної постанови , яка надана як позивачем та і відповідачем, ОСОБА_1 особисто її отримав 20.02.2025, при цьому відповідачем не надано доказів того, що в день вручення ОСОБА_1 постанови до нього були висунуті вимоги про уточнення будь-яких даних.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту Закон № 2232-XII).
Так, згідно з ч. 1, 2 та 3 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
На виконання вимог частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.
Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до статті 1 ЗУ «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Враховуючи те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації, отже, на момент притягнення позивача до адміністративного правопорушення діяв особливий період.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до абзацу 2 частини 1 та частини 3 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до абзацу 2 пункту 56 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352 (далі по тексту Положення № 352) оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за формою згідно з додатком 17.
Конкретні строки явки до призовних дільниць установлюються районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в повістках за формою згідно з додатком 18, вручення яких проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. Повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Розпорядження керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки розсилається відповідним органам місцевого самоврядування, керівникам підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти.
Відповідно до пункту 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі по тексту Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно із пунктом 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
На виконання пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Отже, саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки законодавцем покладено обов'язок здійснювати заходи оповіщення та призову громадян.
Згідно з абзацом 3 частини 9 статті 29 Закону № 2232-XII поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військово-зобов'язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 673, поважною причиною неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки визнається, смерть близького родича, хвороба, підтверджена відповідними документами (довідками), здійснення стосовно військовозобов'язаного чи резервіста кримінального провадження, а також застосування до нього адміністративного стягнення або кримінального покарання, яке робить неможливим його прибуття, потрапляння під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час призову на збори і стала перешкодою своєчасному прибуттю; складання державних іспитів у вищих навчальних закладах.
З аналізу наведених норм слідує, що громадянин повинен прибути за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, вказані у повістці, а у разі неможливості прибуття, повідомити територіального центру комплектування та соціальної підтримки про поважність причин не прибуття за повісткою.
Судом встановлено, що фактичною підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, стало його неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення призначення на особливий період.
Відповідно до статті 9 КУпАП- адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 210 КУпАП, порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З наведеного слідує, що для кваліфікації дій за частиною 3 статті 210 КУпАП необхідним є встановлення кваліфікуючої ознаки правопорушення: вчинення такого порушення особою в особливий період.
Положеннями статті 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (частина 1 статті 247 КУпАП).
В матеріалах справи наявна повістка № 1892460, яка сформована на ОСОБА_1 . Зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 належить з'явитися за адресою АДРЕСА_2 23.01.2025 о 14-00 год., мета виклику - для уточнення даних при ІНФОРМАЦІЯ_4 . Повістка датована 13.01.2025 та підписана ОСОБА_2 за допомогою накладення кваліфікованого електронного підпису. Окрім того, у вказаній повістці відображено, що слід мати при собі особі, яка викликається для уточнення даних.
ОСОБА_1 заперечується факт отримання повістки.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Відповідно до пункту 21 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно із пунктами 40-41 Порядку № 560 під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідачем до відзиву залучено копію поштового повідомлення, адресоване ОСОБА_1 , з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Під час розгляду справи встановлено, що позивачем не було отримано повістку.
П. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) передбачено, що рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК».
Будь-яких даних, що ОСОБА_1 було проінформовано за номером телефону про надходження повістки матеріали справи не містять, а відповідачем не надано. Копія конвернту, яка надана відповідачем, не містить номеру телефону адресата, за яким працівник об'єкта поштового зв'язку міг би совістити ОСОБА_1 про надходження повістки.
З наданого відповідачем трекінгу Укрпошта вбачається, що «невдала спроба вручення повістки» відбулася 20.01.2025, а, відповідно до повістки, ОСОБА_1 слід було з'явитися до ТЦК 23.01.2025.
П. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) передбачено - якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Тобто, після невдалої спроби вручення повістки ТЦК та повернення її на адресу відділення, у ОСОБА_1 , умовно було три робочі дні для отримання повістки, а саме 22.01.2025, 23.01.2025 та 24.01.2025. Проте, повістка була повернута відправнику, тобто ТЦК, вже 23.01.2025, через два дні після невдалої спроби її вручення. Окрім того, повістка була оформлена на 23.01.2024, тобто це був другий день коли ОСОБА_1 міг отримати повістку, після невдалої спроби вручення.
Отже, матеріали справи не містять доказів того, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність з'явитись до ТЦК та СП на визначену дату.
На підставі викладеного, суд вважає недоведеним факт належного оповіщення ОСОБА_1 про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив порушення позивачем Правил військового обліку та відповідно правомірність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з огляду на що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Окрім того, ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в оскаржуваній постанові відсутні.
У постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов'язаний уточнити і не уточнив, а отже, не в повному обсязі викладено суть (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, що не відповідає наведеним вище вимогам.
Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст.210-1 КУпАП не застосовуються - за наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
З наявних матеріалів справи та наданих відповідачем копій документів стосовно ОСОБА_1 не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, тому позов, в межах заявлених вимог, підлягає задоволенню.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору позивачу відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 .
При цьому, суд зазначає, що попри те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_7 , він є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України та може бути належним відповідачем у спорі, пов'язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята начальником цього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 522/22225/21.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 139, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд-
Поновити позивачу ОСОБА_1 строк на оскарження постанови №437 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 20.02.2025.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови- задовольнити.
Постанову №437 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 20.02.2025, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 підполковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн- скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_8 на користь ОСОБА_1 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_10 , ЄДРПОУ 09815784, АДРЕСА_3 .
Суддя І. В. Семіряд