Справа № 556/192/15-ц
Провадження № 2/565/1/25
17 березня 2025 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Незнамової І.М.,
з участю секретаря судового засідання Нафєєвої Н.В.,
представника позивача - прокурора Суліковського Ю.С.,
представника особи, в інтересах якої подано позов, та представника
відповідача - Володимирецької селищної ради Кравця С.С. ,
представника відповідача - Вараської районної державної адміністрації Антонича В.В.,
представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду Рівненської області цивільну справу за позовом прокурора Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади селища Володимирець до Володимирецької селищної ради (Володимирецька селищна територіальна громада) Вараського району, Вараської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконними, скасування рішення та розпоряджень, скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, -
Прокурор Володимирецького району Рівненської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі територіальної громади селища Володимирець до Володимирецької селищної ради, виконавчого комітету Володимирецької селищної ради, Володимирецької районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , про визнання незаконними, скасування рішення виконавчого комітету Володимирецької селищної ради №106 від 27 червня 2012 року «Про затвердження розпорядження органу приватизації», розпорядження органу приватизації виконавчого комітету Володимирецької селищної ради №5 від 15 травня 2012 року «Про приватизацію квартири», скасування розпорядження Володимирецької райдержадміністрації №19 від 19 січня 2004 року «Про надання статусу службового житла», №412 від 02 грудня 2011 року «Про надання службової квартири АДРЕСА_1 », №458 від 29 грудня 2011 року «Про виключення житлового приміщення з числа службових», скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , здійсненої 07 червня 2012 року КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» на користь ОСОБА_1 , та витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , на користь територіальної громади селища Володимирець Рівненської області.
Вказана цивільна справа передана Володимирецьким районним судом Рівненської області на розгляд Кузнецовському міському суду Рівненської області у зв'язку з неможливістю утворення нового складу суду після задоволення самовідводів суддів.
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області, ухваленим суддею Демчиною Т.Ю., від 05 листопада 2015 року, позов задоволено частково.
Рішенням колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області від 09 березня 2016 року, апеляційну скаргу першого заступника прокурора Рівненської області задоволено частково, рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 05 листопада 2015 року частково скасовано.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 листопада 2016 року, касаційну скаргу першого заступника прокурора Рівненської області задоволено частково, рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 05 листопада 2015 року та рішення апеляційного суду Рівненської області від 09 березня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 грудня 2016 року головуючою суддею у справі визначена ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 31 січня 2017 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Наказом голови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 13.08.2021 року №3-к «Про відрахування зі штату Кузнецовського міського суду Рівненської області судді ОСОБА_5 », виданого на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 12.08.2021 року №1820/0/15/21 «Про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Кузнецовського міського суду Рівненської області у зв'язку з поданням заяви про відставку», суддя Горегляд О.І. відрахована зі штату суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 жовтня 2021 року, головуючою суддею у справі визначена Незнамова І.М.
Ухвалою суду від 11 листопада 2021 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.
Ухвалою суду від 15 травня 2023 року у справі замінено відповідачів - Володимирецьку селищну раду (смт.Володимирець) Володимирецького району, виконавчий комітет Володимирецької селищної ради (смт.Володимирець) Володимирецького району на Володимирецьку селищну раду (Володимирецька селищна територіальна громада) Вараського району, Володимирецьку районну державну адміністрацію на Вараську районну державну адміністрацію.
Ухвалою суду від 25 вересня 2023 року у справі залучено в якості співвідповідача - ОСОБА_3 , яка проживає в АДРЕСА_2 , оскільки спірне житло - квартира АДРЕСА_1 , була відчужена відповідачем ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 03 лютого 2016 року на користь покупця - ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 19 жовтня 2023 року у справі залучено в якості співвідповідача - ОСОБА_4 , який проживає в АДРЕСА_3 , оскільки спірне житло - квартира АДРЕСА_1 , була відчужена співвідповідачем ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 06 вересня 2023 року на користь покупця - ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 27 жовтня 2023 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на право власності ОСОБА_4 , у вигляді заборони відповідачу чи будь-яким іншим особам відчужувати нерухоме майно.
16 липня 2024 року, через канцелярію суду, представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Мороченцем Я.І. подано заяву (клопотання) про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що у даній цивільній справі прокурором, при зверненні до суду з цим позовом, не дотримано порядку, який передує такому зверненню, помилково обрано територіальну громаду селища Володимирець, представницьким органом якої є Володимирецька селищна рада, як особу в інтересах якої подано позов, оскільки фінансування будівництва (реконструкції) спірного житла проводилося за грошові кошти, виділені Рівненською обласною державною адміністрацією з Рівненського обласного бюджету, що свідчить про те, що, у даному випадку,жодним чином не зачіпаються і не можуть зачіпатися інтереси територіальної громади селища Володимирець, тобто органами прокуратури звернуто позов в інтересах позивача, інтереси якого жодним чином не могли бути порушені.
Аналогічні заяви (клопотання) до суду надійшли також від відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 18 липня 2024 року.
19 липня 2024 року Вараською окружною прокуратурою до суду подано заперечення на заяву (клопотання) представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мороченця Я.І. про залишення позову без розгляду, в яких керівник прокуратури зазначає, що позовна заява у даній справі органами прокуратури подана, як самостійним позивачем в інтересах держави, з дотриманням порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру», та відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, при цьому, уповноважив на представництво своїх інтересів у справі представника - адвоката Мороченця Я.І.
У судове засідання відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, не з'явилися, у поданих до суду заявах про залишення позову без розгляду, просили розгляд справи провести без їх участі.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мороченець Я.І. клопотання про залишення позову без розгляду підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у клопотаннях.
Зауважив, що прокурором не дотримано порядку, який передує зверненню до суду, помилково обрано територіальну громаду селища Володимирець, представницьким органом якої є Володимирецька селищна рада, як особу в інтересах якої подано позов, оскільки кошти на придбання квартири АДРЕСА_1 , були виділені на підставі рішень Рівненської обласної державної адміністрації та розпоряджень голови Рівненської обласної державної адміністрації з Рівненського обласного бюджету, що свідчить про те, що інтереси територіальної громади селища Володимирець жодним чином не були порушені і не могли бути порушені, при цьому, ще й обрано відповідачем у справі Володимирецьку селищну раду - представницький орган територіальної громади селища Володимирець.
У судовому засіданні прокурор Суліковський Ю.С. заперечував проти клопотань, поданих представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Мороченцем Я.І., відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та просив відмовити у їх задоволенні.
При цьому, надав пояснення аналогічні за змістом до заперечень, поданих до суду Вараською окружною прокуратурою 19 липня 2024 року (вх.№4545).
Відповідаючи на запитання, прокурор Суліковський Ю.С. підтвердив, що дійсно орган прокуратури попередньо, до звернення до суду з вказаним позовом, не повідомляв про таке звернення Володимирецьку селищну раду.
У судовому засіданні представник особи, в інтересах якої подано позов, та одночасно представник відповідача - Володимирецької селищної ради Кравець С.С. просив вирішити клопотання, подані представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Мороченцем Я.І., відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про залишення позову без розгляду, на розсуд суду.
При цьому, пояснив, що представницьким органом територіальної громади селища Володимирець є саме Володимирецька селищна рада, в інтересах якої прокуратурою поданий даний позов, і яка у вказаній справі також є відповідачем.
Підтвердив, що орган прокуратури попередньо, до звернення до суду з вказаним позовом, не повідомляв про це Володимирецьку селищну раду.
Також ствердив, що підстав для звернення до суду з позовом щодо спірного житла - квартири АДРЕСА_1 , у Володимирецької селищної ради не було, оскільки фінансування будівництва (реконструкції) вказаного житла проводилося за грошові кошти, виділені Рівненською обласною державною адміністрацією з Рівненського обласного бюджету, а не Володимирецькою селищною радою, територіальній громаді селища Володимирець жодна шкода не спричинена і жодним чином не були порушені права територіальної громади селища Володимирець, представницьким органом якої є Володимирецька селищна рада.
У судовому засіданні представник Вараської районної державної адміністрації Антонич В.В. просив вирішити клопотання, подані представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Мороченцем Я.І., відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на розсуд суду.
При цьому, пояснив, що дійсно Рівненською обласною державною адміністрацією для Володимирецької (нині - Вараської) районної державної адміністрації були виділені кошти з цільовим призначенням - на будівництво житла для, на той час, голови Володимирецької (нині - Вараської) районної державної адміністрації Ткачука В.Ф. За виділені Рівненською обласною державною адміністрацією кошти було проведено будівництво (реконструкцію) житла - квартири АДРЕСА_1 , і розпорядженням голови Володимирецької (нині - Вараської) районної державної адміністрації від 30.09.2005 року затверджено акти приймальної комісії про готовність до експлуатації восьмиквартирного житлового будинку по АДРЕСА_4 . Рішенням Володимирецької селищної ради №189 від 15.11.2011 року на квартиру АДРЕСА_1 оформлено право державної власності за Володимирецькою (нині - Вараської) районною державною адміністрацією і Розпорядженням голови Володимирецької (нині - Вараської) районної державної адміністрації №412 від 02.12.2011 року вказана квартира поставлена на баланс Володимирецької (нині - Вараської) районної державної адміністрації та надана ОСОБА_1 , як службове житло. У подальшому, ОСОБА_1 звернувся до органу приватизації Володимирецької селищної ради із заявою про приватизацію житла. Органом приватизації виконавчого комітету Володимирецької селищної ради заява ОСОБА_1 була задоволена, квартира була передана у власність відповідачу.
Зауважив, що кошти на придбання квартири АДРЕСА_1 , виділялися на підставі рішень Рівненської обласної державної адміністрації та розпоряджень голови Рівненської обласної державної адміністрації з Рівненського обласного бюджету.
Заслухавши думку учасників судового процесу, кожного зокрема, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
У ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено поняття територіальної громади, представницького органу місцевого самоврядування та адміністративного центру територіальної громади.
Згідно наведеної норми Закону, територіальною громадою є жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр, а представницьким органом місцевого самоврядування є виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.
Також ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено поняття адміністративного центру територіальної громади, яким є населений пункт (село, селище, місто), що має розвинену інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території територіальної громади та в якому розміщується представницький орган місцевого самоврядування територіальної громади.
Наведеним підтверджується, що представницьким органом територіальної громади селища Володимирець є Володимирецька селищна рада.
Згідно заявлених позовних вимог прокуратура вважає, що саме порушуються інтереси територіальної громади селища Володимирець, якою є Володимирецька селищна рада.
Також у даній справі органом прокуратури позовні вимоги заявлені до Володимирецької селищної ради, у яких ставиться питання про скасування рішень цього органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що в разі якщо держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, зокрема, у цивільних відносинах розглядається як поведінка держави у цих відносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава (зокрема, цивільних), органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов'язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах (пункти 6.21, 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 5023/10655/11 від 20 листопада 2018 року, пункти 4.19, 4.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18).
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що і в судовому процесі, зокрема в цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови ВП від 27 лютого 2019 року, справа № 761/3884/18).
У даній справі прокурор пред'явив, зокрема, вимогу в інтересах Володимирецької селищної ради про визнання недійсними та скасування рішень тої ж Володимирецької селищної ради, при цьому, відповідачем визначивши також Володимирецьку селищну раду.
Отже, в частині цих позовних вимог позов фактично пред'явлений в особі прокурора в інтересах Володимирецької селищної ради до самої Володимирецької селищної ради.
Зазначене не відповідає частині першій стаття 48 ЦПК України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі №922/1830/19 (провадження №12-91гс20).
Пунктом 3 ч.1 ст.1311 Конституції України унормовано, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст.56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Згідно зі ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права:
- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший, другий частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»);
- наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний компетентний орган. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»);
- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача;
- оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах;
- якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність компетентного органу, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 зазначається, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Також Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для залишення позову без розгляду (п. 54 Постанови).
Судом установлено, що при зверненні до суду із даним позовом прокурором не було з'ясовано чиї саме інтереси порушені передачею квартири у власність відповідачу ОСОБА_1 , що, у свою чергу, потягло за собою хибне визначення позивача, в інтересах якого пред'явлено позов.
Також прокурором не доведено, що компетентний орган, якого прокурор зазначив позивачем, не належно здійснює або взагалі не здійснює своїх повноважень щодо захисту інтересів держави та не має наміру їх здійснювати.
Також у матеріалах справи відсутні будь - які докази того, що органом прокуратури перед поданням цього позову до суду вчинялися дії на відшукування органу, чиї інтереси можуть порушуватися.
Про невчинення таких дій підтвердив у судовому засіданні сам представник органу прокуратури - прокурор Суліковський Ю.С.
Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» від 31 березня 2005 року).
Пункт 3 ч.1 ст.131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.
Тому суду необхідно з'ясувати, що мається на увазі під «виключним випадком» і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.
Насамперед випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави». «Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року №1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.
Відповідно до п.2 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що прокурор не обґрунтував наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави у суді в особі органу - Володимирецької селищної ради шляхом звернення із даним позовом саме в інтересах цього позивача, при цьому, ще й визначивши цього позивача - відповідачем у справі, тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Одночасно суд роз'яснює, що відповідно до вимог ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст.257,260,352,353,354 ЦПК України, суд,-
Клопотання представникавідповідача ОСОБА_1 - адвоката Мороченця Ярослава Івановича від 16.07.2024 року, відповідача ОСОБА_4 від 18.07.2024 року, відповідача ОСОБА_3 від 18.07.2024 року про залишення позову без розгляду, задовольнити.
Залишити позовну заяву прокурора Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади селища Володимирець до Володимирецької селищної ради (Володимирецька селищна територіальна громада) Вараського району, Вараської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконними, скасування рішення та розпоряджень, скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.ст.352-355 ЦПК України.
Повний текст ухвали складений 24 березня 2025 року.
Головуючий суддя І.М.Незнамова