єдиний унікальний номер справи 546/287/25
номер провадження 2/546/301/25
07 квітня 2025 року м. Решетилівка Полтавська область
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі судді Лівер І.В., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором ,
31.03.2025 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, яка була сформована в системі «Електронний суд» 30.03.2025.
При вирішенні питання про відкриття провадження встановлено, що зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Решетилівським районним судом Полтавської області та підлягає направленню за підсудністю з наступних підстав.
У позовній заяві позивач зазначає адресу відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
У порядку, передбаченому ч. 6 ст. 187 ЦПК України, до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи судом направлено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
04.04.2025 до суду надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, отримана в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України.
З інформації, яка надана виконавчим комітетом Решетилівської міської ради Полтавської області з реєстру територіальної громади на запит суду, вбачається, що місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Полтавська область, Великобагачанський район, с. Остап'є, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Однак, в позовній заяві позивач не зазначає, що звертається до суду із позовом за підсудністю відповідно до ст. 27 ЦПК України. Будь-які докази на підтвердження обставин в обґрунтування звернення саме до Решетилівського районного суду Полтавської області за підсудністю також відсутні.
Нормами ч. 9 ст. 187 ЦПК України визначено, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Таким чином, зареєстроване у встановленому порядку місце реєстрації - проживання відповідача знаходиться на території, на яку не поширюється юрисдикція Решетилівського районного суду Полтавської області, що відповідно до вимог ч. 9 ст. 187 ЦПК України є підставою для направлення справи за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України.
Відповідно до визначеного ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.
Як вбачається з змісту позовної заяви позивач не вказав будь-яких відомостей в обґрунтування надання йому права вибору щодо визначення підсудності даної цивільної справи та необхідності застосування ст. 27 ЦПК України, і визнання територіальної підсудності вказаної справи саме за Решетилівський районний суд Полтавської області.
За таких обставин, оскільки останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача значиться за адресою: АДРЕСА_2 , то дана цивільна справа підсудна саме Великобагачанському районному суду Полтавської області.
Положеннями п. 3 розділу ХІІ Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Відповідно до п. 3-1 Розділу XII Прикінцеві та Перехідні положення ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», до складу Решетилівської територіальної громади входить Остап'ївська сільська рада, яка знаходиться в межах колишнього Великобагачанського району.
Таким чином, судом встановлено, що дана справа не підсудна Решетилівському районному суду Полтавської області, тому матеріали позовної заяви необхідно направити за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Великобагачанського районного суду Полтавської області.
Тому, враховуючи вищезазначене, суддя доходить висновку, що дана справа підсудна Великобагачанському районному суду Полтавської області.
Таким чином, судом встановлено, що дана справа не підсудна Решетилівському районному суду Полтавської області, тому матеріали позовної заяви необхідно направити за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Великобагачанського районного суду Полтавської області.
Частиною 9 ст. 187 ЦПК України передбачено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених статтею 129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають стаття 8 Загальної декларації прав людини та частина перша 1 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) "кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом". А відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції Європейський суд з прав людини розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі "Фельдман проти України").
Відповідно до визначеного ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, яке є підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
За наведених обставин, враховуючи, що останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача по справі є АДРЕСА_3 , що відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Великобагачанського районного суду Полтавської області, тому суд приходить до висновку про непідсудність даної позовної заяви Решетилівському районному суду Полтавської області, у зв'язку з чим в порядку п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України вона підлягає передачі на розгляд до Великобагачанського районного суду Полтавської області.
У відповідності до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку щодо необхідності передачі даної цивільної справи за територіальною підсудністю на розгляд до Великобагачанського районного суду Полтавської області.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 258-261, 353-354 ЦПК України, суд,
Цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, передати за територіальною підсудністю на розгляд Великобагачанського районного суду Полтавської області.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Передача справи здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення, відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя - І.В. Лівер