Дата документу 27.03.2025Справа № 554/8713/23
Провадження № 2/554/154/2025
27 березня 2025 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Титаренко Д.В.
за участю представників відповідача ТОВ «ФК «Поліс» - Воропай Т.І., Данилів М.М., третьої особи - Дігорова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтаві в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тишко Ірина Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Міленіна Катерина Олегівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як опікун в інтересах недієздатного ОСОБА_6 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном , -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «ВТБ Банк», ТОВ «Фінансова компанія «Поліс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тишко Ірина Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Міленіна Катерина Олегівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як опікун в інтересах недієздатного ОСОБА_6 , в якому прохала:
-усунути перешкоди в праві користування та розпорядженні своїм майном шляхом визнання протиправним та скасуванням обтяження іпотекою, зареєстрованим в реєстрі № 12872135 від 15.08.2012 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Міленіною К.О. відповідно договору іпотеки № 22.45/10/07-ДІ від 2007 року будівлі м.Полтава пр-кт Першотравневий 17-Б;
-усунути перешкоди в праві користування та розпорядження своїм майном шляхом визнання протиправним та скасування реєстраційної дії щодо відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави від 30.11.2015 року, зареєстрованими в реєстрі № 2219, нотаріально посвідчені Тишко І.О. приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «ПОЛІС» набуло прав іпотекодержателя за договором наступної іпотеки №22.45/10/07-ДІ від 21.12.2007 року;
-усунути перешкоди в праві користування та розпорядження своїм майном шляхом визнання укладеного між ВАТ «ВТБ БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ПОЛІС» договору переуступлення права вимоги прав за договором наступної іпотеки № 22.45/10/07-ДІ від 21.12.2007 таким, що не породжує правових наслідків в частині набуття ТОВ «ФК «ПОЛІС» права іпотекодержателя та права вимоги згідно договору - є відсутнім.
В обґрунтування позову вказала, що вона є власником майна частини будівлі у АДРЕСА_1 . Згідно з Реєстром речових прав та обтяжень в теперішній час власником будівлі АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 .
Між ВАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк», та ОСОБА_7 , після зміни прізвища ОСОБА_8 , було укладено генеральну угоду № 10 від 21 грудня 2007 року, строком на 10 років по 20.12.2017 року, загальний розмір позичкової заборгованості за кредитами наданими в рамках генеральної угоди не повинен перевищувати суми еквівалентної 1 200 000 дол.США за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту. На підставі генеральної угоди було укладено кредитні договори від 21 грудня 2007 року № 22.45-10/07-СК, від 21 грудня 2007 року № 22.47-10/07-СК, від 31 березня 2008 року № 22.71-10/08-СК, цільове призначення на споживчі цілі.
Для забезпечення виконання зобов'язань позичальника ОСОБА_2 за генеральною угодою, між ВАТ «ВТБ Банк», як іпотекодержателем, та ОСОБА_6 , як іпотекодавцем, 21 грудня 2007 року було укладено договір наступної іпотеки № 22.45-10/07-ДІ, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Огир Л.А. та зареєстрований в реєстрі за № 6540. Первісний іпотекодержатель Полтавське ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» 20 грудня 2007 року надав згоду на повторне обтяження іпотекою вказаного нерухомого майна м.Полтава пр-кт Першотравневий 17-Б.
ПАТ «ВТБ Банк» 18.11.2015 року відступило права вимоги грошових зобов'язань за кредитними договорами ТОВ «ФК «Поліс» згідно з договором № 21М та додатковою угодою на нього № 1 від 27.11.2015 року. Також між ними 30.11.2015 року було укладено договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О., зареєстрованого в реєстрі за № 2219, відповідно до якого ТОВ «ФК «Поліс» набуло право іпотекодержателя за договором наступної іпотеки № 22.45-10/07-ДІ від 21 грудня 2007 року.
Вважає, що укладений між відповідачами договір від 30.11.2015 року про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави повинен бути визнаний таким, що не породжує правових наслідків в частині набуття ТОВ «ФК «Поліс» права іпотекодержателя за договором наступної іпотеки №22.45/10/07-ДІ від 21.12.2007 року та право вимоги згідно договору - є відсутнім, оскільки згідно відомостей з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо будівлі м.Полтава проспект Першотравневий 17-б, зареєстровано обтяження 21.12.2007 року, підстава Договір іпотеки, Приватний нотаріус Огир Л.А. Зареєстровано: змінено -вилучено обтяження 16.06.2011 року, Приватний нотаріус Огир Л.А. Підстава: Рішення Октябрського районного суду м.Полтави 2-256/10 16.12.2010 та повідомлення про вилучення запису з Державного реєстру іпотек від 15.06.2011 року.
15.04.2010 року за ОСОБА_1 внесено запис зареєстровано право власності на 3/5 будівлі м.Полтава проспект Першотравневий 17-б. Підстава виникнення права власності: рішення суду б/н 13.04.2009 р. Октябрський районний суд м.Полтави б/н 15.09.2009 р., додаткове рішення суду Октябрський районний суд м.Полтави б/н 01.02.2010 р.
Внесено запис зареєстровано за ОСОБА_1 28.11.2012 р. 2/5 будівлі м.Полтава проспект Першотравневий 17-б. Підстава виникнення: Договір дарування № ВРМ/737694 19.08.2011 приватний нотаріус Охтирського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. № 2489.
15.08.2012 року в реєстрі речових прав накладено обтяження приватний нотаріус Київського нотаріального округу Міленіна К.О. підстава Договір наступної іпотеки № 22.45/10/07-ДІ від 2007 року. Таким чином, відбулося повторне обтяження іпотекою без згоди власників майна за адресою м.Полтава проспект Першотравневий 17-Б.
Вважає, що повторне обкладення обтяження іпотекою без згоди власників майна 15.08.2012 року будівлі м.Полтава проспект Першотравневий 17-Б приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Міленіною К.О. незаконним та протиправним, таким, що є перешкодою в праві користування та розпорядженні своїм майном.
Також вважає, що нотаріальна дія без згоди власників майна щодо переходу відступлення прав за договором іпотеки № 22.45-10/07-ДІ від 21 грудня 2007 року нотаріально посвідчений Тишко І.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 2219 від 30.11.2015 року - є незаконною (протиправною), такою, що є перешкодою в праві користування та розпорядження своїм майном.
Вказує, що добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність чи відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності у реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяжень, особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Власники майна ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не укладали з ПАТ «ВТБ Банк» банківською установою відповідних договорів та не перебували із останньою в жодних правовідносинах.
Крім того, Державним реєстратором порушено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та реєстрацію права власності, оскільки не було встановлено відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі. У разі переходу прав на нерухоме майно іпотекодержатель повинен надати документ, що підтверджує перехід права. Державний реєстратор може відмовити у державній реєстрації у разі наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Оскільки власником нерухомого майна на час проведення державної реєстрації були ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а ТОВ «ФК «Поліс» для проведення реєстраційної дії надало іпотечний договір, де іпотекодавцем є ОСОБА_6 , тому під час державної реєстрації були наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження. Посилається на постанову ВП ВС від 15.09.2022 року у справі № 910/12525/20.
Вказує, що нотаріус Тишко І.О. не мала права посвідчувати цей договір та реєструвати його у реєстрі речових прав та повинна була відмовити в реєстрації згідно п.5 ч.1 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», а нотаріус Міленіна К.О. не мала права повторно обтяжувати іпотекою будівлю АДРЕСА_1 без згоди власників майна або рішення суду.
Ухвалою суду від 28 вересня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 16 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику.
Ухвалою суду від 23 листопада 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Представник ТОВ «ФК «Поліс» Тута І.В. надіслав до суду відзив на позов, в якому прохав у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування відзиву вказав, що єдиним законним власником спірного майна є ТОВ «ФК «Поліс», що підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили, тоді як вимога про усунення перешкод у здійснення права користування та розпорядження своїм майном на підставі ст. 391 ЦК України може бути пред'явлена виключно власником майна.
Крім того, оскаржувані реєстраційні дії були вчинені на підставі Договору іпотеки та Договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави, тоді як застосування негаторного позову можливе за відсутності між сторонами спору договірних відносин.
Також позивач обґрунтовує позов тим, що 28.11.2012 року на підставі договору дарування № ВРМ/737694 від 19.08.2011 посвідченого приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Ковальчук, № 2489, до Державного реєстру було внесено запис про право власності позивача на 2/5 частини предмета іпотеки. Разом з тим, рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 02.11.2016 року у справі № 554/5438/16-ц встановлено факт нікчемності Договору дарування та застосовано наслідки нікчемного правочину й повернуто все одержане за Договором дарування частини нежитлової будівлі від 19.08.2011 року, а саме 2/5 частини нерухомого майна. Отже, ні на момент вчинення оскаржуваних реєстраційних дій, ні на теперішній час позивач не є власником 2/5 частин нерухомого майна, а відтак у неї відсутні підстави щодо звернення з позовом про усунення перешкод у праві користування та розпорядження майном у відповідній частині.
Зазначає, що відповідачами не було вчинено жодних незаконних дій, що підтверджується судовими рішеннями, а тому оскаржувані дії, які позивач просить визнати протиправними та скасувати, чим усунути їй перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, були вчинені на підставі Договору іпотеки та Договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави, а отже ст. 391 ЦК України не підлягає застосуванню до даних правовідносин.
Відповідач вказує, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, що свідчить про відсутність у іпотеко держателя обов'язку додатково отримувати від іпотекодавця та/або іншої особи, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, згоди на відновлення запису про іпотеку.
Стверджує, що позивач не є добросовісним набувачем нерухомого майна, оскільки вона була обізнана про наявність договору іпотеки та обтяження нерухомого майна іпотекою.
Вказує, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.09.2022 року у справі № 910/12525/20 не може бути застосовано, оскільки обставини справи не є подібними або тотожними, запис про іпотеку не припинявся, а був вилучений на підставі заяви ОСОБА_1 від 15.06.2011 року та рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 16.12.2010 року у справі № 2-256/10. Крім того, вказаний правовий висновок може застосовуватися до правовідносин, що виникли з моменту набрання постановою ВП ВС чинності, оскільки станом на дату виникнення спірних правовідносин 15.08.2012 року (дата відновлення запису про обтяження майна іпотекою) були відмінні і норми законодавства, і судова практика.
Посилається на те, що ані Договором іпотеки, ані нормами цивільного законодавства не вимагалося отримання згоди боржника на укладення правочину щодо зміни кредитора у зобов'язанні, який має вчинятися у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання. Отже, укладення Договору відступлення права вимоги за договором іпотеки у такій самій формі, що і Договір іпотеки здійснюється без згоди боржника. Отже, нотаріальне посвідчення та державна реєстрація Договору відступлення права вимоги за договором іпотеки здійснюється без згоди боржника. Таким чином, підстави для визнання протиправною та скасування реєстраційної дії щодо відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави, відповідно до якої відповідач набув право іпотеко держателя за договором наступної іпотеки № 22.45/10/07-ДІ від 21.12.2007 року - відсутні.
Ухвалою суду від 06 лютого 2024 року продовжено відповідачу ТОВ «ФК «Поліс» строк для подачі відзиву на позов та доказів по справі, прийнято відзив, витребувано докази по справі за клопотанням позивача з Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради.
Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що доказом того, що вона є співвласником майна м.Полтава проспект Першотравневий 17-Б є Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно, а рішення суду про те, що вона та інші співвласники майна позбавлені права власності не існує. Тобто згідно Реєстру речових прав ОСОБА_6 є співвласником 2/5 частин будівлі за адресою АДРЕСА_1 , згідно рішення Октябрського районного суду м.Полтави № 554/5438/16-ц, зареєстрованого за заявою опікуна ОСОБА_9 від 27.07.2020, разом з іншими співвласниками. Також не існує судових рішень, що ТОВ «ФК «Поліс» належить право власності на вказане нерухоме майно. ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 набули право власності по будівлі м.Полтава проспект Першотравневий 17-Б в силу судових рішень, договору дарування та купівлі-продажу майна. Таким чином вказані співвласники є добросовісними набувачами, що не оскаржувалося ПАТ «ВТБ Банк». Вказує, що твердження відповідача, що ОСОБА_1 перебувала у договірних відносинах з ПАТ «ВТБ Банк» є безпідставним. ТОВ «ФК «Поліс» згідно договору переуступки права вимоги іпотечного договору набуло права іпотекодержателя по договору наступної іпотеки № 22.45/10/07-ДІ від 21.12.2007 року з порушенням законодавства. Посилалася на аналогічні підстави для задоволення позову, які вказані і у позовній заяві.
Представник ТОВ «ФК «Поліс» Тута І.В. надіслав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких спростовує твердження позивача ОСОБА_1 , що вона є власником іпотеки, оскільки Витяг із Державного реєстру речових прав засвідчує лише факт державної реєстрації права власності, а не факт та підстави його набуття. У справі про усунення перешкод у користування та розпорядженні своїм майном з'ясуванню підлягає обставина про те, чи є особа, яка звернулася до суду з позовом, власником майна. Посилаючись на рішення Верховного Суду у справах № 910/10987/18, № 911/3594/17, № 925/1121/17, 916/675/25 вказує, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження існування права власності на предмет іпотеки та підстави його набуття позивачем.
Зазначає, що наявні у справі докази підтверджують, що власником майна є ТОВ «ФК «Поліс».У позивача було відсутнє право власності на предмет іпотеки на момент вчинення оскаржуваних реєстраційних дій (3/5 та 2/5 частки), оскільки на момент внесення запису про право власності позивача на 3/5 частини предмета іпотеки 15.04.2010 року, у Державному реєстрі містився запис про іпотеку внесений 21.12.2007 року на підставі Договору іпотеки, який був неправомірно вилучений на підставі заяви позивача від 15.06.2011 року - 16.06.2011 року. В свою чергу вона надавала згоду на передачу нерухомого майна в іпотеку як власник 21.12.2007 року. Отже, позивач не є добросовісним набувачем 3/5 частин спірного нерухомого майна в розумінні ст. 388 ЦК України. Запис про право власності позивача на 2/5 частини предмета іпотеки був внесений 28.11.2012 року за наявності у Державному реєстрі відомостей про іпотеку, який був відновлений нотаріусом ОСОБА_10 на підставі Договору іпотеки від 15.08.2012 року. Вказує, що повторне внесення запису про іпотеку є законним, що встановлено рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 16.10.2018 у справі № 554/9012/16-ц. Окрім того, договір дарування на 2/5 частини предмета іпотеки визнано нікчемними рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 02.11.2016 року № 554/5438/16-ц. В подальшому право власності на 2/5 часток було зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 13.04.2019 року та додаткових рішень від 15.09.2009, 01.02.2010, ухвали від 15.11.2010 року у справі № 2/3110/09. Тобто, позивач не була власником ні на момент звернення до суду з позовом, ні на теперішній час.
Вказує, що твердження про незаконність повторного обкладення іпотекою без згоди власника майна 15.08.2012 року спростовується змістом ст. 23 ЗУ «Про іпотеку», п.8.2 Договору іпотеки та встановленими обставинами у рішення суду у справі № 554/9012/16-ц. Також зазначає, що умовою для задоволення негаторного позову є встановлення протиправності дій відповідача. Якщо дії є павомірними або між сторонами існують договірні відносини, негаторний позов задоволенню не підлягає.
Посилається на те, що хронологія подій вказує на те, що ані державна реєстрація іпотеки, ані державна реєстрація права власності ТОВ «ФК «Поліс» не створили позивачу перешкод у праві користування чи розпорядженні майном. Позивачем було вчинено низку реєстраційних дій щодо розпорядження нерухомим майном, однак наявність відомостей у Державному реєстрі про власників ОСОБА_4 ( 1/25), ОСОБА_1 ( 19/100), ОСОБА_3 (37/100) та ОСОБА_6 (2/5) не є доказом права власності вказаних осіб на нерухоме майно, оскільки згідно постанови Полтавського апеляційного суду від 10.11.2023 року у справі № 554/9012/16-ц єдиним власником нерухомого майна є ТОВ «ФК «Поліс».
Також вказує, що на момент повторного обкладення нерухомого майна іпотекою 15.08.2012 року, в Державному реєстрі містився запис про право власності ОСОБА_1 на 3/5 частки, яке зареєстровано 15.04.2010 року. Тоді позов може стосуватися лише 3/5 часток нерухомого майна. Разом з тим, право власності на 3/5 частки було зареєстровано за наявності в Державному реєстрі запису про іпотеку, на яку позивач самостійно надала згоду, як дружина позичальника, а тому право власності позивача було зареєстровано недобросовісно.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Міленіна К.О. надіслала до суду письмові пояснення, в яких вказала, що на момент внесення до державного реєстру іпотек запису про обтяження нерухомого майна 15.08.2012 року за адресою: АДРЕСА_1 , договір наступної іпотеки був чинний, оскільки рішення судів у справі № 2-256/10 , якими вказаний договір був визнаний недійсний на той момент були скасовані. Тому нею, приватним нотаріусом, як державним реєстратором, за заявою іпотекодержателя ПАТ ВТБ Банк» та доданими до неї документами 15.08.2012 року було внесено запис про обтяження спірної громадської будівлі на підставі договору наступної іпотеки № 22.45.-10/07-ДІ від 21.12.2007.
В процесі розгляду цивільної справи № 2-256/10 про визнання недійсним договору наступної іпотеки, договорів поруки та виключення з реєстру обтяжень нерухомого майна запису про заставу нерухомого майна, на підставі рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 24 червня 2011 року у справі № 2-2394/11 за ОСОБА_11 було визнано право власності на 37/100 часток громадської будівлі за адресою АДРЕСА_1 , а на підставі договору купівлі-продажу від 29.07.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Сахно В.І., ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_4 купила належну продавцю частину громадської будівлі за адресою АДРЕСА_1 . Таким чином, в процесі розгляду справи № 2-256/10 частина заставного майна була відчужена на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_11 .
Також вказала, що до 01.01.2023 року в Україні діяли Державний реєстр правочинів, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державний реєстр іпотек, Реєстр прав власності на нерухоме майно, а тому перевірити наявність чи відсутність записів, здійснених нотаріусом при посвідченні договору наступної іпотеки № 22.45-10/07-ДІ від 21.12.2007 року, а також отримувати інформацію про власників нерухомого майна, здійснюючи 15.08.2012 запис до Державного реєстру іпотек про обтяження, вона не мала ні права, ні технічної можливості. Посилання позивача ОСОБА_1 на вимоги ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є недоречним, так як зазначена нею редакція Закону вступила в дію пізніше.
Крім того, вказує, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2015 року у справі № 816/5037/14 визнано правомірними дії реєстратора - приватного нотаріуса Міленіної К.О. щодо внесення 15 серпня 2012 року до Державного реєстру іпотек запису про обтяження іпотекою громадської будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за реєстраційним номером 12872135, контрольна сума 8621Б4А4ЕЕ.
З цих підстав, прохала у задоволенні позову відмовити (том 4 а.с.121-127).
25 лютого 2025 року до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності до правовідносин: визнати, що первісний кредитор ПАТ «ВТБ Банк» втратило можливість судового захисту свого порушеного права шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором наступної іпотеки для виконання грошових зобов'язань ОСОБА_12 перед банком по генеральній угоді; визнати відступлення ПАТ «ВТБ Банк», ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» права вимоги до іпотекодавця за договором наступної іпотеки, яка не підлягала задоволенню в судовому порядку, необхідно розглядати як відступлення недійсної вимоги (неіснуючої вимоги); не брати до уваги суду всі відзиви на позов, заяви, клопотання, надіслані та долучені до справи № 554/8713/23 ТОВ «ФК «Поліс».
Ухвалою суду від 11 квітня 2024 року закрито підготовче провадження по справі.
Ухвалою суду від 03 вересня 2024 року задоволено заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_5 , як опікуна в інтересах недієздатного ОСОБА_6 , про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 24 березня 2025 року у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про зупинення провадження по справі до розгляду справи № 554/3107/25 - відмовлено.
Ухвалою суду від 27 березня 2025 року у задоволенні клопотань позивача ОСОБА_1 про продовження строку розгляду справи до вирішення поданих клопотань, у тому числі, клопотання про повернення справи на стадію підготовчого провадження, а також про повернення справи на стадію підготовчого провадження - відмовлено.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, до суду надсилала заяви про розгляд справи без її участі, позов підтримала (том 4 а.с.37-44, 158-164, 221-227, 231-237, том 6 а.с.108). Також повідомлялася через підсистему «Електронний суд» про судове засідання на 27.03.2025 року (том 6 а.с.135).
Представник відповідача ПАТ «ВТБ Банк» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином ( том 1 а.с. 168-169, конверти, які повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» є належним повідомленням згідно п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України. Також повідомлявся через підсистему «Електронний суд» (том 2 а.с.41, том 4 а.с.116, том 5 а.с.64, 134, том 6 а.с.69, 137).
Представники відповідача ТОВ «ФК «Поліс» Воропай Т.І. та Данилів М.М. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, надали пояснення, аналогічні викладеним у відзиві та запереченнях.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тишко І.О. у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином ( том 2 а.с.44-45, том 4 а.с.207-208, том 5 а.с.77-78, 146-147), конверти, які повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» є належним повідомленням згідно п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України. Також повідомлялася через підсистему «Електронний суд» (том 5 а.с.137, том 6 а.с.70, 134).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Міленіна К.О. у судове засідання не з'явилася, її представник ОСОБА_13 у судовому засіданні 12.06.2024 року прохала у задоволення позову відмовити, підтримала доводи, викладені у письмових поясненнях нотаріуса Міленіної К.О. Також надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі, у задоволенні позову прохала відмовити (том 5 а.с.3-4, 121). Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Міленіна К.О. також надсилала заяву про розгляд справи без її участі (том 2 а.с.15).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримав, з підстав викладених у позові та відповіді на відзив, поданих позивачем.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином (том 1 а.с.166-167, том 2 а.с.47-48, 53-54, том 4 а.с.173-174, 204-205 , том 5 а.с. 20-21, 25-26, 69-70, 141-142, том 6 а.с.77-78), конверти, які повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» є належним повідомленням згідно п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином (том 2 а.с.46, 52, том 4 а.с.176, 206 , том 5 а.с.22, 71, 150, том 6 а.с.79), конверти, які повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» є належним повідомленням згідно п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_5 , як опікун в інтересах недієздатного ОСОБА_6 , у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, прохав позов задовольнити (том 1 а.с.64-66, том 4 а.с.167-168, 241-242).
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про відмову у задоволення позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_14 (в подальшому прізвище змінено на ОСОБА_2 ) було укладено Генеральну угоду № 10 від 21.12.2007. На підставі Генеральної угоди між Банком та позичальником було укладено Кредитний договір № 22.45-10/07-СК від 21.12.2007, Кредитний договір № 22.47-10/07-СК від 21.12.2007, Кредитний договір № 22.71-10/08-СК від 31.03.2008 (том 1 а.с.182-208).
Банк надав ОСОБА_15 одноразовий кредит у повному розмірі: за кредитним договором № 22.71-10/08-СК від 31.03.2008 - 200 000 доларів США, за кредитним договором № 22.45-10/07-СК від 21.12.2007 - 550 000 доларів США, за кредитним договором № 22.47-10/07-СК від 21.12.2007 - 450 000 доларів США.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною угодою та кредитними договорами, 21.12.2007 між Банком та ОСОБА_15 укладено Договір наступної іпотеки № 22.45-10/07-ДІ, зареєстрований приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Огир Л.А., за реєстровим № 6540. Предметом Договору іпотеки згідно п.1.3 Договору іпотеки є нежитлова будівля, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 928, 4 кв.м. (том 1 а.с.209-212).
21.12.2007 ОСОБА_1 , як співвласник предмета іпотеки та як дружина ОСОБА_6 , надала згоду на передачу вказаного нерухомого майна в іпотеку, яка засвідчена приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Огир Л.А., за реєстровим № 6542 (том 1 а.с.213).
Дійсність та правомірність згоди ОСОБА_1 встановлена рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 24.12.2021 року, яке залишене без змін Полтавським апеляційним судом постановою від 02.12.2022 у справі № 554/6406/21 (том 1 а.с.214-233).
Позивач у позові вказує, що не є стороною Договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 30.11.2015 року, але є заінтересованою особою як сторона Договору наступної іпотеки, за яким відступається право вимоги, а тому має право на звернення до суду з вимогою про визнання правочину недійсним відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України.
Разом з тим, ч.4 ст. 65 СК України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. Таким чином, оскільки ОСОБА_1 надала згоду на укладення Договору іпотеки, то він був укладений в інтересах сім'ї ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , а тому створює обов'язки для неї як другого подружжя.
18.11.2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Поліс» укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 21МБ, Додаткова угода № 1 від 27.11.2015 до Договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 21 МБ від 18.11.2015 року, відповідно до яких ТОВ «ФК «Поліс» отримало право вимоги до ОСОБА_2 за Генеральною угодою та Кредитними договорами (том 1 а.с.234-256).
Крім того, 30.11.2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Поліс» було укладено Договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 30.11.2015, згідно якого Банк відступив право вимоги за Договором іпотеки ТОВ «ФК «Поліс» (том 1 а.с.257-270).
На підставі вказаних Договорів про відступлення права вимоги та про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, на підставі ст.ст. 512, 514 ЦК України та ст. 24 Закону України «Про іпотеку», до ТОВ «ФК Поліс» перейшли права вимоги до позичальника за Кредитними договорами та до іпотекодавця за Договором іпотеки.
З викладеного вбачається, що між сторонами по справі наявні зобов'язально-правові (договірні) правовідносини.
Оскаржувані реєстраційні дії були вчинені ПАТ «ВТБ «Банк» та ТОВ «ФК «Поліс» на підставі Договору іпотеки та Договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави як відповідачами у договірному правовідношенні (статус іпотекодержателя за Договором іпотеки, укладеним між ОСОБА_6 та ПАТ «ВТБ Банк», згоду на укладення якого надала ОСОБА_1 ). Зокрема, реєстраційна дія щодо обтяження нерухомого майна іпотекою 15.08.2012 року була проведена на підставі Договору іпотеки, який як на момент вчинення оскаржуваної реєстраційної дії, так і на даний час, є чинним. Реєстраційна дія щодо відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави, внаслідок вчинення якої ТОВ «ФК “Поліс» набуло право вимоги за Договором іпотеки, була вчинена на підставі Договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави, який як на момент вчинення оскаржуваної реєстраційної дії, так і на даний час є чинним.
Велика Палата Верховного Суду у пунктах 89-90 постанови від 02.11.2022 у справі № 922/3166/20 вказала, що негаторний позов розглядається у вітчизняній цивілістиці як класичний речовий спосіб захисту права власності (речовий позов, actio in rem). З цих причин він може бути пред'явлений лише для захисту абсолютного суб'єктивного цивільного права в абсолютному речовому правовідношенні, коли власник-позивач та правопорушник-відповідач не перебувають між собою у договірних чи в інших зобов'язальних правовідносинах, або ж такі правовідносини між ними не стосуються вчиненого порушення права власності. Речове право захищається за допомогою негаторного позову, якщо вчинене особою порушення такого права в принципі було можливим для будь-якої особи з кола зобов'язаних за відповідним абсолютним цивільним правовідношенням (тобто фактично - з необмеженого кола осіб) і не створює саме по собі зобов'язального правовідношення».
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 922/3166/20 та від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 вказано, що позов власника майна про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов) відповідає способу захисту, визначеному у пункті 3 частини другої статті 16 ЦК України, - припинення дії, яка порушує право. Цей спосіб захисту пов'язаний із вчиненням іншою особою незаконних дій, спрямованих на порушення права, належного особі. Однією з умов застосування негаторного позову є відсутність між сторонами спору договірних відносин. Натомість, якщо вчинене особою порушення було можливе лише як вчинене певною особою через її статус у договірному чи іншому зобов'язальному правовідношенні з власником, то негаторний позов не може бути заявлено, а право власника має захищатися за допомогою зобов'язально-правових способів».
Таким чином, оскільки оскаржувані реєстраційні дії були вчинені на підставі Договору іпотеки, укладеного між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_6 в інтересах їх із позивачем ОСОБА_1 сім'ї, що свідчить про наявність між сторонами спору зобов'язальних (договірних) правовідносин, то обраний позивачкою речово-правовий спосіб захисту є неналежним та не відповідає правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами.
Суд вважає, що дії відповідачів та державних реєстраторів є правомірними, що свідчить про відсутність підстав для задоволення негаторного позову.
Також суд вважає, що державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою 15.08.2012 року є законною та правомірною, виходячи з наступного:
21.12.2007 року приватним нотаріусом Огир Л.А. на підставі Договору іпотеки було зареєстровано обтяження, тип обтяження іпотека.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 16.12.2010 у справі №2-256/10 (том 6 а.с.19-24) в задоволенні позовних вимог ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_6 до ПАТ «ВТБ Банк» задоволено. Визнано недійсними договір наступної іпотеки № 22.45-10/07-Д1 від 21.12.2007, договори поруки № 22.45-10/07-ДП1 від 21.12.2007, № 22.71- 10/08-ДП1 від 31.03.2008 укладені між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_6 , виключено з реєстру обтяжень нерухомого майна запис про заставу нерухомого майна нежитлової споруди за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 06.06.2011 апеляційна скарга ПАТ "ВТБ Банк" залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, 16.06.2011 року приватним нотаріусом Огир Л.А., за заявою ОСОБА_1 , скасовані раніше вжиті заходи забезпечення позову, на підставі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16.12.2010 року у справі №2-256/10, було вилучено обтяження, тип обтяження: іпотека (том 6 а.с.25-28).
Проте, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.05.2012 касаційна скарга ПАТ "ВТБ Банк" задоволена частково. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16.12.2010 року та ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 06.06.2011 року скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (том 6 а.с.29-34).
За наслідками повторного розгляду справи рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 28 липня 2014 року у справі №2/554/403/2014 (том 6 а.с.35-39) в задоволенні позовних вимог ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_6 до ПАТ "ВТБ Банк" задоволено. Визнано недійсними договір наступної іпотеки № 22.45-10/07-Д1 від 21.12.2007, договори поруки № 22.45-10/07-ДП1 від 21.12.2007, № 22.71-10/08-ДП1 від 31.03.2008 укладені між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_6 , виключено з реєстру обтяжень нерухомого майна запис про заставу нерухомого майна - нежитлової споруди за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 23.12.2014 року (том 5 а.с.205-209) ,залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.03.2015 року у справі №1622/9268/2012 (6-2033св15) (том 5 а.с.211-213) апеляційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" задоволено частково. Рішення суду першої інстанції від 28.07.2014 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю.
Таким чином, оскільки рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16.12.2010 у справі №2-256/10 та ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 06.06.2011 були скасовані за результатами перегляду справи судом касаційної інстанції, то на момент внесення до державного реєстру іпотек запису про обтяження спірного майна 15.08.2012, договір наступної іпотеки №22.45-10/07-ДІ від 21.12.2007 був чинний.
Отже, державна реєстрація іпотеки, проведена 15.08.2012 на підставі Договору іпотеки та на виконання ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.05.2012 року у справі №2-256/10 (6-25275св11) є законною та правомірною.
Правомірність та законність реєстраційних дій державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського округу Міленіної К.О. щодо внесення 15.08.2012 року до Державного реєстру іпотек запису про обтяження іпотекою була встановлена судовими рішеннями у справі №816/5037/14 за позовом ОСОБА_11 до приватного нотаріуса Київського міського округу Міленіної К.О., треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ПАТ «ВТБ Банк», про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, яким у задоволенні позову відмовлено (том 4 а.с.129-132)
В ухвалі Харківського апеляційного суду від 17 квітня 2015 року у справі №816/5037/14 зазначено, що відповідач здійснюючи запис в державному реєстрі діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для вчинення певних дій та неупереджено, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають (том 4 а.с.133-136).
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Законність та правомірність відновлення запису про іпотеку вбачається зі змісту ст. 23 Закону України «Про іпотеку», п. 8.2 Договору іпотеки та встановлена судовими рішеннями у справі № 554/9012/16-ц.
Так, постановою Полтавського апеляційного суду від 10.11.2023 року у справі № 554/9012/16-ц (том 1 а.с.299-312) рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16.10.2018 року (том 1 а.с.271-282) в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ТОВ «ФК «Поліс» про визнання рішення недійсним, скасування рішення та реєстраційної дії щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання дій неправомірними та позову ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ТОВ «ФК «Поліс» про визнання дій протиправними, скасування рішення - залишено без змін, а позовні заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - без задоволення.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін у відповідній частині Полтавський апеляційний суд зазначив: «Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) у разі переходу права власності
(права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця і має всі його права, і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Згідно п. 8.2 договору наступної іпотеки від 21 грудня 2007 року, у разі переходу права власності на предмет іпотеки за письмовою згодою іпотекодержателя від іпотекодавця до іншої особи, в тому числі в порядку правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача предмета іпотеки, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за цим договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.Враховуючи викладене, до нових власників предмета іпотеки перейшли права та обов'язки іпотекодавця незалежно від їхньої обізнаності про іпотечне обтяження. Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, є необґрунтованими, а дії нотаріуса, як державного реєстратора, повністю відповідають чинному законодавству, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняті на законних підставах».
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16.10.2018 року та Полтавського апеляційного суду від 10.11.2023 року у справі № 554/9012/16-ц залишені без змін постановою Верховного Суду від 15.11.2024 року у справі №554/9012/16-ц (том 5 а.с.99-110)
Вказане свідчить, що у іпотекодержателя відсутній обов'язок додатково отримувати згоду на відновлення запису про іпотеку від особи, яка набула право власності на предмет іпотеки, оскільки для такої особи іпотека є дійсною, вона набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Отже, дії ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Поліс» щодо відновлення запису про іпотеку є правомірними, що вбачається зі змісту ст. 23 Закону України «Про іпотеку», п. 8.2 Договору іпотеки та встановлено судовими рішеннями у справі № 554/9012/16-ц.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2022 у справі № 922/3166/20 зробила висновок: «Умовою задоволення негаторного позову є встановлення протиправності дій відповідача. Якщо дії відповідача є правомірними або між сторонами існують договірні відносини, негаторний позов задоволенню не підлягає».
Отже, оскільки дії відповідачів щодо відновлення запису про іпотеку є правомірними, то негаторний позов задоволенню не підлягає.
Враховуючи, що законним власником та титульним володільцем спірного нерухомого майна є ТОВ «ФК «Поліс», що слідує із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 391623885 від 20.08.2024 року, а негаторний позов може бути пред'явлений власником, який зберігає майно у своєму володінні та вимагає від відповідача припинити протиправні дії щодо свого майна, які не пов'язані із порушенням володіння.
Суд зазначає, що 19.10.2016 року ТОВ «ФК «Поліс» зареєструвало право власності на предмет іпотеки.
Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися з позовом до Октябрського районного суду м.Полтави про скасування рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки (справа № 554/9012/16-ц). Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 16.10.2018 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Полтавського апеляційного суду від 15.04.2019 року вказане рішення скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог .
На підставі вказаної постанови було скасовано реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «ФК «Поліс».
В подальшому, Постановою Верховного Суду від 16.06.2021 року постанову Полтавського апеляційного суду від 15.04.2019 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (том 1 а.с.283-298).
Постановою Полтавського апеляційного суду від 10.11.2023 року рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 16.10.2018 року залишено без змін, а позов в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про визнання рішення недійсним, скасування рішення та реєстраційної дії щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання дій неправомірними та позову ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про визнання дій протиправними, скасування рішення - залишено без змін, а позовні заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 15.11.2024 року у справі № 554/9012/16-ц касаційну скаргу ОСОБА_6 , від імені якого діє Тривайло Д.В., залишено без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16.10.2018 та постанову Полтавського апеляційного суду від 10.11.2023 року у справі №554/9012/16-ц - без змін.
Таким чином, судовими рішеннями у справі №554/9012/16-ц було вирішено спір про право та встановлено законність правових підстав набуття ТОВ «ФК «Поліс» права власності на предмет іпотеки, законність дій державного реєстратора та ТОВ «ФК «Поліс» щодо державної реєстрації права власності на спірний об'єкт нерухомого майна та, відповідно, наявність між сторонами зобов'язальних (договірних) правовідносин, що виникли із кредитних договорів та договору іпотеки.
13.08.2024 року на виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16.10.2018 року, постанови Верховного Суду від 16.06.2021 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 10.11.2023 року у справі № 554/9012/16-ц та відповідно до вимог абзацу 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради Дмитренко Т.І. було припинено право власності ОСОБА_1 (19/100), ОСОБА_3 (37/100), ОСОБА_4 (1/25), ОСОБА_6 (2/5) та проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «ФК «Поліс» на Предмет іпотеки.
Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 391623885 від 20.08.2024 року, право власності на громадську будівлю А-3 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 931, 6 кв.м., зареєстровано за ТОВ «ФК «Поліс» державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації Дмитренко Т.І., на підставі Договору наступної іпотеки № 22.45-10/07-ДІ, серія та номер: 6540, виданого 21.12.2007, видавник:Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Огир Л.А.; Договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, серія та номер: справа № 554/9012/16-ц, провадж.№ 2/554/666/2018, виданий 16.10.2018, видавник Октябрський районний суд м.Полтави; постанова суду, серія та номер: справа № 554/9012/16-ц; провад. № 22-ц/814/9/23, виданий 10.11.2023, видавник Полтавський апеляційний суд; постанова суду, серія та номер: справа № 554/9012/16-ц; провадження № 61-9233св19, виданий 16.06.2021, видавник: Верховний Суд (том 4 а.с.213).
Не погоджуючись із вказаною державною реєстрацією ОСОБА_6 звернувся із скаргою до Міністерства юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України № документа 240/7 від 10.02.2025 року на підставі Висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 17 грудня 2024 року відмовлено у задоволення скарги ОСОБА_6 від 09.09.2024 року у зв'язку з тим, що рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації Полтавської області Дмитренко Тетяни Іванівни від 19.08.2024 № 74649982 відповідає законодавству у сфері державної реєстрації прав (том 5 а.с.174-183).
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У п. 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 924/1220/17 викладено висновок, що звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Оскільки законним власником спірного нерухомого майна є ТОВ «ФК «Поліс», що
підтверджується рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 16.10.2018 року, постановою Верховного Суду від 16.06.2021 року, постановою Полтавського апеляційного суду від 10.11.2023 року, постановою Верховного Суду від 15.11.2024 року у справі № 554/9012/16- ц, інформаційною довідкою №391623885 від 20.08.2024 року, то у ОСОБА_1 відсутні правові підстави для пред'явлення негаторного позову, у зв'язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Доводи позивача, що вона набула право власності на 2/5 частини предмета іпотеки на підставі договору дарування № ВРМ/737694 від 19.08.2011 посвідченого приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Ковальчук, № 2489, про що 28.11.2012 року до Державного реєстру було внесено запис про право власності позивача, судом спростовується, оскільки рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 02.11.2016 року у справі № 554/5438/16-ц (том 1 а.с.314-315) встановлено факт нікчемності Договору дарування та застосовано наслідки нікчемного правочину й повернуто все одержане за Договором дарування частини нежитлової будівлі від 19.08.2011 року. Отже, ні на момент вчинення оскаржуваних реєстраційних дій, ні на теперішній час позивач не є власником 2/5 частин нерухомого майна, а відтак у неї відсутні підстави щодо звернення з позовом про усунення перешкод у праві користування та розпорядження майном у відповідній частині.
Доводи позивача, що вона є добросовісним набувачем нерухомого майна спростовуються тим, що вона була обізнана про наявність договору іпотеки та обтяження нерухомого майна іпотекою.
При цьому, правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.09.2022 року у справі № 910/12525/20 не може бути застосовано доданих правовідносин, оскільки обставини справи не є подібними, запис про іпотеку не припинявся, а був вилучений на підставі заяви ОСОБА_1 від 15.06.2011 року та рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 16.12.2010 року у справі № 2-256/10.
Суд зазначає, що підстави для визнання протиправною та скасування реєстраційної дії щодо відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави, відповідно до якої відповідач набув право іпотеко держателя за договором наступної іпотеки № 22.45/10/07-ДІ від 21.12.2007 року, відсутні, оскільки ні Договором, ні нормами цивільного законодавства не вимагалося отримання згоди боржника на укладення правочину щодо зміни кредитора у зобов'язанні, який має вчинятися у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання.
Вирішуючи заяву позивача ОСОБА_1 про застосування позовної давності щодо прав відповідачів, а саме до права первісного кредитора ПАТ «ВТБ Банк» можливості судового захисту свого порушеного права шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором наступної іпотеки для виконання грошових зобов'язань ОСОБА_12 перед банком по генеральній угоді, визнання відступлення ПАТ «ВТБ Банк» ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» права вимоги до іпотекодавця за договором наступної іпотеки, а також не взяття до уваги судом всіх відзивів на позов, заяв, клопотань, надісланих та долучених до справи № 554/8713/23 ТОВ «ФК «Поліс», суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Враховуючи, що з позовом про усунення перешкод у користування та розпорядженні майном звернулася позивач ОСОБА_1 , то застосування позовної давності до права відповідачів щодо можливості судового захисту суперечить чинному законодавству.
Враховуючи, що у задоволенні позову судом відмовлено, судовий збір згідно ст. 141 ЦПК України покладається на позивача.
Представник відповідача ТОВ «ФК «Поліс» Воропай Т.І. у судовому засіданні зробила заяву, що докази понесення судових витрат на правову допомогу будуть надані протягом п'яти днів після проголошення рішення.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тишко Ірина Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Міленіна Катерина Олегівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як опікун в інтересах недієздатного ОСОБА_6 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном - відмовити.
Судовий збір покласти на позивача.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», місце знаходження: 01004 м.Київ, бульв. Т.Шевченка-вул.Пушкіна, 8/26, кд ЄДРПОУ 14359319.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», місце знаходження: 01601 м.Київ, вул.Шовковична, 42-44, оф. 1В, код ЄДРПОУ 38994463.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тишко Ірина Олександрівна, місце знаходження: 04053 м.Київ, вул.Артема, 21, оф. 106.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Міленіна Катерина Олегівна, місце знаходження: 01004 м.Київ, бул.Т.Шевченка, 10.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП невідомий.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП невідомий.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , як опікун недієздатного ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне рішення складено 04 квітня 2025 року.
Суддя Л.І. Савченко