Дата документу 31.03.2025Справа № 554/11411/23
Провадження № 1-кп/554/115/2025
31 березня 2025 року м. Полтава
Октябрський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_2 ,
захисників ОСОБА_3 (ВКЗ), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 (ВКЗ), ОСОБА_7 , ОСОБА_8
секретаря судового засідання ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку запобіжних заходів обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12023170420002593 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,
На розгляді в суді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив окремі клопотання про продовження строків обраних запобіжних заходів, зокрема, обвинуваченому ОСОБА_6 у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, обвинуваченому ОСОБА_10 у виді цілодобового домашнього арешту на 2 (два) місяці, а також обвинуваченому ОСОБА_8 у виді домашнього арешту в нічний період доби на строк 2 (два) місяці, з покладенням на останніх процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування клопотання щодо обвинуваченого ОСОБА_6 прокурор покликається на обставини, викладені в обвинувальному акті, згідно з якими органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Прокурор зазначає, що ухвалою суду ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строк дії якого неодноразово продовжувався судом, і строк такого запобіжного заходу закінчується 12 квітня 2025 року.
Підставами для продовження строку обраного запобіжного заходу ОСОБА_6 прокурор зазначає наявність обґрунтованого обвинувачення щодо останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, який кваліфікується як особливо тяжкий і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати та їх вагомість наразі не зменшилась. Тобто зазначає мету забезпечення виконання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам останнього: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що може полягати у його нез'явленні на виклики до суду, оскільки той усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винуватим за санкцією статті інкримінованого йому злочину; 2) незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки він володіє інформацією щодо місць проживання зазначених учасників судового розгляду, тоді як незаконний вплив на них унеможливить досягнення мети кримінального провадження; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки в минулому обвинувачений був неодноразово засуджений за вчинення аналогічних злочинів проти власності.
На переконання прокурора, інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути вищевказані ризики з тих причин, зокрема, що особисте зобов'язання неможливо застосувати до ОСОБА_6 , оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення; особисту поруку неможливо застосувати через те, що наразі не надходили письмові звернення від осіб, які могли б поручитись за належну процесуальну поведінку обвинуваченого; заставу неможливо застосувати у зв'язку з тим, що обвинуваченому інкриміновано вчинення злочину із застосуванням насильства; домашній арешт неможливо застосувати, оскільки в умовах цього запобіжного заходу неможливо запобігти спробам обвинуваченого реалізувати зазначені вище ризики, що матиме негативний вплив на повноту та всебічність встановлення істини у кримінальному провадженні.
В обґрунтування клопотання щодо обвинуваченого ОСОБА_8 прокурор покликається на обставини, викладені в обвинувальному акті, за якими ОСОБА_8 органами досудового розслідування обвинувачується у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Прокурор зазначає, що 03 листопада 2023 року слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави застосував до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, який 25 грудня 2023 року продовжений ухвалою суду. Надалі 23 лютого 2024 року суд змінив умови запобіжного заходу з цілодобового на домашній арешт у нічний період доби, строк дії якого неодноразово продовжувався судом і зрештою строк запобіжного заходу закінчується 12 квітня 2025 року.
Підставами для продовження строку запобіжного заходу, обраного щодо ОСОБА_8 , прокурор зазначає наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, яке кваліфікуються як особливо тяжке, і передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась.
Отже, метою продовження вказаного запобіжного заходу прокурор вказує забезпечення виконання ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам останнього: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що може полягати у його нез'явленні на виклики до суду, оскільки той усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винуватим за санкцією статті інкримінованого йому злочину; 2) незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки він володіє інформацією щодо місць проживання зазначених учасників судового розгляду, тоді як незаконний вплив на них унеможливить досягнення мети кримінального провадження.
На переконання прокурора, інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути вищевказані ризики, зокрема, через те, що особисте зобов'язання неможливо застосувати до ОСОБА_8 , тому що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, тоді як цей запобіжний захід вимагає особливої довіри до обвинуваченого та дотримання ним процесуальних обов'язків; особисту поруку неможливо застосувати, оскільки наразі не надходили письмові звернення від осіб, які могли б поручитись за належну процесуальну поведінку обвинуваченого; заставу неможливо застосувати у зв'язку з тим, що обвинуваченому інкриміновано вчинення злочину із застосуванням насильства.
Зрештою, в обґрунтування заявленого клопотання щодо обвинуваченого ОСОБА_7 прокурор покликається на обставини, викладені в обвинувальному акті, згідно з якими органи досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачуються у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Прокурор зазначає, що суд обрав ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строк якого закінчується 12 квітня 2025 року.
Підставою ж для продовження строку обраного запобіжного заходу обвинуваченому прокурор зазначає наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які не зменшилися та наявні на теперішній час. Метою прокурор вказує необхідність забезпечення виконання з боку ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам останнього: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що може полягати у його нез'явленні на виклики до суду, оскільки той усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винуватим за санкцією статті інкримінованого йому злочину; 2) незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки він володіє інформацією щодо місць проживання зазначених учасників судового розгляду, тоді як незаконний вплив на них унеможливить досягнення мети кримінального провадження.
На переконання прокурора, інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути вищевказані ризики з тих причин, зокрема, що особисте зобов'язання неможливо застосувати до ОСОБА_7 , так як він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, тоді як цей запобіжний захід вимагає особливої довіри до обвинуваченого та дотримання ним процесуальних обов'язків; особисту поруку неможливо застосувати через те, що наразі не надходили письмові звернення від осіб, які могли б поручитись за належну процесуальну поведінку обвинуваченого; заставу неможливо застосувати у зв'язку з тим, що обвинуваченому інкриміновано вчинення злочину із застосуванням насильства. Тому, запобіжний захід у виді домашнього арешту на теперішній час є найбільш виправданим і доцільним.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлені ним клопотання та просив задовольнити з відповідних підстав.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора. Вважали, що правові підстави для продовження запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою відсутні, покликаючись на недоведеність ризиків, зазначених прокурором. Просили суд змінити запобіжний захід на більш м'який, а саме на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора, просили змінити умови запобіжного заходу з цілодобового на домашній арешт у нічний період доби.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник не заперечували щодо клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту відповідно.
Заслухавши учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження строків дії запобіжних заходів, обраних кожному із обвинувачених, а також строку дії відповідних процесуальних обов'язків щодо обвинувачених, дослідивши необхідні матеріали судового провадження, суд дійшов до таких висновків.
Загальні положення.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченому ОСОБА_6 , суд зазначає про таке.
Обвинувачений ОСОБА_6 , який раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
03 листопада 2023 року під час досудового розслідування кримінального провадження ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів без визначення розміру застави.
Вказане рішення слідчого судді обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України. При цьому слідчий суддя врахував обставини та характер злочину, його тяжкість, дані про особу обвинуваченого, його вік та стан здоров'я, наявність судимостей, реальну можливість впливу на потерпілого та свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні.
14 грудня 2023 року під час судового розгляду суд своєю ухвалою обрав та надалі продовжив, востаннє 13 лютого 2025 року, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, обраного обвинуваченому ОСОБА_6 , і строк цього запобіжного заходу закінчується 12 квітня 2025 року.
Оскільки справа перебуває на стадії судового розгляду, суд не дає оцінки обґрунтованості підозри.
Суд вважає, що вказані прокурором ризики є реальними на теперішній час з огляду на таке.
Обвинувачений ОСОБА_6 має кримінальний досвід, раніше неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень корисливої спрямованості проти власності, офіційно не працевлаштований, не одружений, знову обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. Це дає підстави вважати, що він може переховуватись від суду, продовжити злочинну діяльність, свідчить про існування ризику повторного вчинення кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте подекуди таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. При цьому ризик втечі оцінюється у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками.
Вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує дані про його особу, репутацію та майновий стан, який раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, у тому числі, пов'язаних із насильством, не має офіційного місця роботи, навчання та джерел доходу.
Крім того, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
На думку суду, враховуючи характер і тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , а також загальновідомі обставини фактичних бойових дій на значній території держави і продовження воєнного стану, запровадженого в Україні, - ці обставини самі по собі є достатніми для висновку, що ризики, які встановлені в ухвалі суду та зазначені прокурором, не зменшилися, підсилюються обставинами воєнного стану. У зв'язку з цим інший більш м'який запобіжний захід не гарантуватиме належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Також прокурор довів ризик ухилення обвинуваченого від суду, і такий ризик залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_6 , а також суворість можливого покарання, яке йому загрожує у разі доведення винуватості у вчиненні такого злочину. Все це може спонукати обвинуваченого залишити постійне місце проживання, у тому числі, покинути межі України, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та перешкодить здійсненню правосуддя.
Крім того, під час судового розгляду цього кримінального провадження потерпілий, свідки та обвинувачені у судовому засіданні не допитувалися, а також не всі письмові та речові докази досліджувалися.
Тому ризик впливу на потерпілого та свідків з боку обвинуваченого не втратив своєї актуальності.
Нових же, суттєвих обставин, які б давали підстави для зміни запобіжного заходу суду не надано, тоді як встановлені вище ризики не зникли та не зменшилися, що в сукупності виправдовує подальше застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 , якому стороною обвинувачення інкриміновано вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, дійсно може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, клопотання прокурора продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченому, необхідно задовольнити.
З цих підстав суд вважає, що менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти встановленим ризикам, а тому клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який у виді домашнього арешту не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави, оскільки особа обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
Щодо продовження строку запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, обраного обвинуваченому ОСОБА_7 суд зазначає таке.
03 листопада 2023 року під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, із забороною залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликом, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; утриматися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками кримінального провадження, за виключенням як за ініціативою слідчого чи прокурора і в їх присутності.
22 листопада 2023 року ухвалою Полтавського апеляційного суду зазначену ухвалу слідчого судді залишено без змін.
25 грудня 2023 року під судового розгляду суд своєю ухвалою обрав (продовжив) обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Надалі строк дії цього запобіжного заходу продовжувався ухвалами суду, востаннє 13 лютого 2025 року, і такий строк закінчується 12 квітня 2025 року.
Оскільки справа перебуває на стадії судового розгляду, суд не дає оцінки обґрунтованості підозри.
Суд вважає, що вказані прокурором ризики є реальними на теперішній час з огляду на таке.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Водночас прокурор довів у судовому засіданні наявність ризику ухилення обвинуваченого від суду, оскільки цей ризик залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , а також через суворість можливого покарання, яке загрожує за вчинення такого злочину, у разі визнання особи винуватою. Все це може спонукати обвинуваченого залишити постійне місце проживання, у тому числі, покинути межі України, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та перешкодить здійсненню правосуддя.
Потерпілий та свідки, а також інші обвинувачені у цьому кримінальному провадженні у судовому засіданні не допитувалися, не всі речові та інші докази досліджувалися.
Тому, ризик впливу з боку цього обвинуваченого на потерпілого та свідків так само не втратив своєї актуальності.
Крім того, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до теперішнього часу.
Вирішуючи питання про доцільність продовження строку раніше обраного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту обвинуваченого, суд враховує дані про його особу, вік, стан здоров'я, репутацію та майновий стан, наявність житла та офіційного місця роботи, сталих джерел доходу та стійких соціальних зв'язків, оцінку яким суд також надавав під час обрання запобіжного заходу обвинуваченому.
На думку суду, враховуючи характер і тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , а також наявність (продовження) воєнного стану, запровадженого в Україні, й фактичні бойові дії на значній території держави, ці обставини самі по собі є достатніми для висновку, що ризики, зазначені прокурором, не зменшилися, підсилюються обставинами воєнного стану. У зв'язку з цим інший більш м'який запобіжний захід не гарантуватиме належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Вказані вище обставини є достатніми підставами для продовження обраного запобіжного заходу саме у виді цілодобового домашнього арешту, який є необхідним для неухильного виконання з боку обвинуваченого ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків, забезпечить належний контроль за його процесуальною поведінкою і ефективно запобігатиме встановленим ризикам.
Нових же, суттєвих обставин, які б давали підстави для зміни запобіжного заходу суду не надано, тоді як встановлені вище ризики не зникли та не зменшилися, що в сукупності виправдовує подальше застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого.
Отже, клопотання прокурора необхідно задовольнити.
З вищенаведених підстав клопотання сторони захисту про зміну умов запобіжного заходу не підлягає задоволенню.
Щодо продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний період доби, обраного обвинуваченому ОСОБА_8
25 грудня 2023 року Октябрський районний суд міста Полтави обрав (продовжив) обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на строк до 24 лютого 2024 року включно, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , за винятком необхідності з'являтися до суду та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
23 лютого 2024 року ухвалою суду ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту до 22 квітня 2024 року включно, із зміною умов його відбування, а саме із забороною обвинуваченому з 22 до 06 години наступного дня залишати житло за вищевказаною адресою, з покладенням відповідних процесуальних обов'язків на строк два місяці.
Надалі ухвалами суду від 17 квітня, 03 та 25 червня, 07 серпня, 26 вересня, 11 листопада, 25 грудня 2024 року та 13 лютого 2025 року строк дії обраного запобіжного заходу неодноразово продовжувався і наразі такий строк закінчується 12 квітня 2025 року.
Оскільки справа перебуває на стадії судового розгляду, суд не дає оцінки обґрунтованості підозри.
Прокурор довів наявність на теперішній час наступних ризиків: обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
Вказані прокурором ризики істотно не змінилися та є реальними на теперішній час з огляду на таке.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Прокурор довів у судовому засіданні наявність ризику ухилення обвинуваченого від суду, оскільки цей ризик залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , а також через суворість можливого покарання, яке загрожує за вчинення такого злочину, у разі визнання особи винуватою. Все це може спонукати обвинуваченого залишити постійне місце проживання, у тому числі, покинути межі України, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та перешкодить здійсненню правосуддя.
Крім того, допит потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні у судовому засіданні не здійснювався, не всі речові та інші докази досліджувалися.
Тому ризик впливу на потерпілого та свідків з боку обвинуваченого також не втратив своєї актуальності.
На думку суду, враховуючи характер і тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , а також наявність (продовження) воєнного стану, запровадженого в Україні, й фактичні бойові дії на значній території держави, ці обставини самі по собі є достатніми для висновку, що ризики, зазначені прокурором, не зменшилися, підсилюються обставинами воєнного стану. У зв'язку з цим інший більш м'який запобіжний захід не гарантуватиме належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Нових же, суттєвих обставин, які б давали підстави для зміни запобіжного заходу суду не надано, тоді як встановлені вище ризики не зникли та не зменшилися, що в сукупності виправдовує подальше застосування запобіжного заходу та відповідних процесуальних обов'язків щодо обвинуваченого.
Отже, клопотання прокурора необхідно задовольнити.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 177, 181, 183, 193, 194, 331, 370, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити до 30 травня 2025 року включно строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити до 30 травня 2025 року включно строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, обраного обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_7 цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком необхідності з'являтися до суду або медичного закладу в межах с. Судіївки чи м.Полтави.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 такі процесуальні обов'язки:
1) прибувати до суду за першим викликом;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
4) утриматися від будь-якого спілкування з іншими обвинуваченими, потерпілим і свідками у кримінальному провадженні без дозволу суду.
Визначити строк дії процесуальних обов'язків, покладених на ОСОБА_7 , до 30 травня 2025 року включно.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити.
Продовжити до 30 травня 2025 року включно строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний період доби, обраного обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_8 з 22 години до 06 години наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , за винятком необхідності з'являтися до суду.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 такі обов'язки:
1) прибувати до суду за першим викликом;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
4) утримуватися від будь-якого спілкування з іншими обвинуваченими, потерпілим і свідками у кримінальному провадженні без дозволу суду.
Визначити строк дії процесуальних обов'язків, покладених на ОСОБА_8 , до 30 травня 2025 року включно.
Визначити строк дії ухвали суду до 30 травня 2025 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам та прокурору.
Копію ухвали направити уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
Копію ухвали направити до Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, яке зобов'язати поставити обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_7 на відповідний облік, про що повідомити суд.
Контроль за виконанням ухвали в частині запобіжного заходу покласти на процесуального прокурора.
Ухвала підлягає негайному виконанню та в частині запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1