Справа № 308/4654/25
1-кс/308/1939/25
03 квітня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12025070000000054 від 05.02.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про проведення обшуку,
встановив:
Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про надання дозволу на проведення обшуку, у кримінальному провадженні № 12025070000000054 від 05.02.2025.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025070000000054 від 05.02.2025.
Вказує, що відповідно до Указу Президента України, який затверджений Законом України №2102-IX від 24.02.2022, на території України у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05:30 год 24.02.2022, строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався та діяв на час вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень.
Слідчий зазначає що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 організував схему по переправленню осіб через державний кордон України до країн Європейського Союзу поза пунктами пропуску.
Так 31.03.2025 до СУ ГУНП в Закарпатській області надійшов рапорт з УСР в Закарпатській області ДСР НПУ про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 332 КК України.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, будинок під АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_7 .
Згідно інформації з Державної міграційної служби ОСОБА_6 проживає за адресою АДРЕСА_1 .
З метою отримання доказів у кримінальному провадженні, виявлення та фіксації відомостей про обставини протиправної діяльності ОСОБА_6 щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України, відшукування та вилучення знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, слідчий просить надати дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Заслухавши пояснення слідчого з приводу внесеного клопотання, дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025070000000054 від 05.02.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно приписів ст.ст. 85-86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Згідно положень ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Частиною 1 статті 233 КПК України визначено ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.
Згідно ч.3 ст.234 КПК України у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з розслідуванням якого подається клопотання; 3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 4) підстави для обшуку; 5) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку; 6) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; 7) індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв'язок із вчиненим кримінальним правопорушенням; 8) обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 цього Кодексу, або за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом, а доступ до осіб, яких планується відшукати, - за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом. Зазначена вимога не поширюється на випадки проведення обшуку з метою відшукання знаряддя кримінального правопорушення, предметів і документів, вилучених з обігу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Слідчий суддя відповідно до ч.5 ст.234 КПК України відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; 5) за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.
Дослідивши долучені до клопотання документи, слідчий суддя констатує, що до клопотання слідчим не додано достатніх доказів, які б свідчили про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 332 КК України, а з долученого до матеріалів клопотання протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 28.03.2025 неможливо встановити, ким підписаний вказаний протокол допиту.
Слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого ґрунтується на припущеннях, що внаслідок обшуку можуть бути істотно обмежені та порушені права і інтереси правомірних власників майна.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Слідчий суддя вважає, що слідчим в клопотанні не дотримано вимог п. 1, 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, оскільки, під час складання клопотання слічдий, який здійснює досудове розслідування, повинен не лише констатувати наявність необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а як суб'єкт, який найбільш обізнаний стосовно фактичних підстав їх застосування, навести суду відповідні аргументи, що підтверджують таку необхідність, переконати суд прийняти відповідне процесуальне рішення, а суд, ґрунтуючись на власному переконанні щодо наявності для цього достатніх підстав, постановляє рішення, яким задовольняє таке клопотання.
Відповідно до ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (Конвенція) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно зі статтею 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя, виходячи з вимог ч.5 ст.234 КПК України, приходить до висновку, що внесене клопотання є необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні клопотання про надання дозволу слідчій групі у кримінальному провадженні № 12025070000000054 на проведення обшуку у житловому приміщенні за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: АДРЕСА_1 , відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1