Справа № 308/4812/25
1-кс/308/1963/25
04 квітня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на постанови про закриття кримінального провадження від 30.09.2021 р. №12021078030000815 від 27.07.2021р., орган дії якого оскаржуються: СВ Ужгородський РУП ГУНП в Закарпатській області та ГУНП в Закарпатській області,-
ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із скаргою на постанови про закриття кримінального провадження від 30.09.2021 р. №12021078030000815 від 27.07.2021р., орган дії якого оскаржуються: СВ Ужгородський РУП ГУНП в Закарпатській області та ГУНП в Закарпатській області.
Скарга вмотивована тим, що у зв'язку із ненаданням йому ніякої інформації про хід розгляду його заяви від 04.09.2020 р. до Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області по фактам вчинення у 2021 році чисельних злочинів працівниками ОКТМО «Фтизіатрія» відносно його матері, 25.02,2025р ОСОБА_2 , подав заяву начальнику ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 з проханням надати йому інформацію в якій саме спосіб була виконана ухвала суду від 14.07.2021р судді ОСОБА_4 в кримінальному провадженні №308/9597/20, а саме порушено нову кримінальну справу за новим номером, або приєднано до кримінального провадження №12019070030004158 від 24.12.2019р його заяву від 04.09.2020 до Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, яку він і подавав до кримінального провадження №12019070030004158 від 24.12.2019р з приводу збільшення епізодів вчинення злочинів працівниками ОКТМО «Фтизіатрія» відносно його матері ОСОБА_5 .
За твердженням заявника, він 28.03.2025 вперше отримав звичайний лист за №31743-2025 від 11.03.2025р з ГУНП в Закарпатській області. В даному листі його вперше повідомили про те, що на підставі ухвали суду від 14.07.2021р по справі №308/9597/20 внесено 27.07.2021 р. відомості до ЄРДР за №12021078030000815 по його заяві від 04.09.2020р лише за ч. 1 ст. 358 КК України (точно як в кримінальному провадженні №12019070030004158 від 24.12.2019р), а по іншим злочинам безпідставно відмовили без вказування причин. Та про те, що 30.09.2021 р було прийнято незаконне рішення про закриття кримінального провадження №12021078030000815 від 27.07.2021р без надання заявнику відповідної постанови.
ОСОБА_2 , зазначає, що незаконність постанови від 30.09.2021р про закриття кримінального провадження № 12021078030000815 від 27.07.2021 р полягає в тому, що його як потерпілого або як заявника ніхто не бажав ніколи допитувати. Інші підстави незаконності постанови від 30.09.2021р про закриття кримінального провадження №12021078030000815 від 27.07.2021р, як вказує заявник, він додасть суду після отримання її копії, яку до цього часу йому спеціально не бажають її надавати.
З метою недопущення втрати десятиденного терміну на оскарження та на підставі вище викладеного й відповідно до статей КПК України,- заявник просить: зобов'язати Ужгородський РУП ГУНП в Закарпатській області та ГУНП в Закарпатській області терміново надати йому копію постанови від 30.09.2021р про закриття кримінального провадження №12021078030000815 від 27.07.2021р., скасувати постанову від 30.09.2021р про закриття кримінального провадження - №12021078030000815 від 27.07.2021р., а також витребувати з Слідчого відділу Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області кримінальне провадження №12021078030000815 від 27.07.2021р разом з оскаржуваною постановою від 30.09.2021р про її закриття.
Слідчий суддя вивчивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до приписів ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу,а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк,- заявником, потерпілим,його представником чи законним представником,підозрюваним,його захисником чи законним представником, представником юридичної особи,щодо якої здійснюється провадження,володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою,права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2)рішення слідчого, дізнавача,прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним,його захисником чи законним представником, представником юридичної особи,щодо якої здійснюється провадження; 3)рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження -заявником,потерпілим,його представником чи законним представником; 4)рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи-заявником,потерпілим,його представником чи законним представником,підозрюваним,його захисником чи законним представником, представником юридичної особи,щодо якої здійснюється провадження; 5)рішення прокурора,слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим-особою,якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6)рішення,дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки,передбачені законом; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу,- підозрюваним,його захисником чи законним представником,потерпілим,його представником чи законним представником; 9-1)рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем,прокурором підчас досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником,законним представником чи захисником; 10)повідомлення слідчого,дізнавача,прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину,але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом-підозрюваним,його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Як вбачається зі змісту прохальної частини скарги, ОСОБА_2 , просить: зобов'язати Ужгородський РУП ГУНП в Закарпатській області та ГУНП в Закарпатській області терміново надати йому копію постанови від 30.09.2021р про закриття кримінального провадження №12021078030000815 від 27.07.2021р., скасувати постанову від 30.09.2021р про закриття кримінального провадження - №12021078030000815 від 27.07.2021р., а також витребувати з Слідчого відділу Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області кримінальне провадження №12021078030000815 від 27.07.2021р разом з оскаржуваною постановою від 30.09.2021р про її закриття.
До матеріалів скарги додано копію заяви про звернення ОСОБА_2 до начальника ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 від 25.02.2025 року, в якій він просить надати йому інформацію щодо способу виконання ухвали слідчого судді від 14.07.2021р №308/9597/20, а саме чи порушено нову кримінальну справу за його заявою від 04.09.2020 р що була подана до Ужгородського відділу поліції ГУНП в З/о чи така приєднана до кп №12019070030004158 від 24.12.2019.
Відповідно до положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченого цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадження.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора під час досудового розслідування віднесено до повноважень слідчого судді та урегульовано главою 26 КПК України, якою чітко встановлені межі розгляду та вичерпний перелік рішень, які можуть бути прийняті слідчим суддею за результатами розгляду скарг. Також кримінально-процесуальним законом встановлені певні процедури оскарження, дотримання яких є обов'язковим.
Крім цього, перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні є вичерпним. Згідно ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді, згідно з правилами ст.ст. 314-316 КПК України.
Вимоги скарги ОСОБА_2 в частині зобов'язання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області та ГУНП в Закарпатській області терміново надати йому копію постанови від 30.09.2021р про закриття кримінального провадження №12021078030000815 від 27.07.2021р., не належать до переліку дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, який наведено в ч.1 ст. 303 КПК України.
Бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Наведеним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст.220 КПК України, згідно з якою клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Вищезазначена норма регламентує порядок розгляду клопотань учасників процесу про виконання будь-яких процесуальних дій, тобто заходів, що здійснюються слідчим з метою виконання завдань кримінального провадження.
Порядок розгляду будь-яких інших клопотань учасників процесу положеннями вищезазначеної норми не охоплюється.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора на досудовому провадженні розглядаються в межах заявлених скаржником вимог.
Поряд з цим згідно прохальної частини скарги, вимог про оскарження бездіяльності, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст.220 КПК України не зазначено.
Відповідно до ч.6 ст.284 КПК України копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.60 КПК України, заявник має право отримати інформацію про закінчення досудового розслідування. Вказана норма кореспондується з ч.6 ст.284 КПК України, відповідно до якої копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору, вказаний обов'язок покладено на слідчого чи дізнавача.
Разом з тим, статтею 284 КПК України не регламентовано, у який строк копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження має бути надіслана заявнику. Відтак, бездіяльність, яка полягає у невиконанні положень ч.6 ст.284 КПК України, не стосується обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством, а тому не може бути предметом оскарження до слідчого судді в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України.
Як визначено ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на бездіяльність слідчого, що не підлягає оскарженню.
При цьому, зі змісту наданих слідчому судді доказів не вбачається, що ОСОБА_2 відмовлено у видачі копії постанови про закриття кримінального провадження.
Щодо пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями, то КПК України передбачає порядок вирішення вказаного питання, зокрема, в даному випадку, шляхом подання відповідних клопотань та оскарженням рішень, за результатами розгляду цих клопотань, що дає можливість досягнути необхідну ціль.
Виходячи зі змісту ст.304 КПК України, після надходження скарги, слідчий суддя повинен перевірити наявність підстав для повернення скарги або відмови у відкритті провадження, тобто: чи повноважна особа подала скаргу, чи дотримані нею правила підсудності та строки при зверненні до суду і чи підлягає рішення, дія та бездіяльність слідчого оскарженню.
Зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів не вбачається, що ОСОБА_2 , в цій частині скарги оскаржується бездіяльність слідчого в розумінні ст. 303 КПК України, та не вказує в скарзі на недотримання вимог ст.220 КПК України, і на те, що ніякої відповіді на своє клопотання він не отримав, тобто не розглядом клопотання, що передбачено вимогами ст. 220 КПК України.
При цьому, заявник не вказує чи він звертався безпосередньо до СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області із відповідним клопотанням про отримання копії вказаної постанови, чи про відмову у надані такої. Долучена до матеріалів скарги заява від 25.02.2025 року таких відомостей не містить.
Отже, із викладеного слідує, що порушені перед слідчим суддею питання в цій частині скарзі, не відносяться до повноважень слідчого судді, не входить до переліку дій, бездіяльності та рішень, які підлягають оскарженню слідчому судді та визначених ст.303 КПК України.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Одночасно, слідчий суддя роз'яснює, що особа, яка подала скаргу, не позбавлена права звернутися до слідчого судді зі скаргою на рішення прокурора, відповідно до ст. 303 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 , у частині зобов'язання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області та ГУНП в Закарпатській області терміново надати йому копію постанови від 30.09.2021р про закриття кримінального провадження №12021078030000815 від 27.07.2021р., не належать до переліку дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, наведено в ч.1 ст. 303 КПК України,- слід відмовити.
Що стосується вимог скарги в частині витребування матеріалів кримінального провадження, то слідчий суддя зазначає, що виходячи з положень ст.ст. 22, 26 КПК України, на особу, яка подає скаргу покладається обов'язок доведення перед слідчим суддею факту того, що скаргу подала особа, яка має на це право; скарга підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана у встановлений строк та на дію чи бездіяльність, що підлягають оскарженню до слідчого судді.
Розгляд клопотань сторони кримінального провадження під час досудового розслідування відбувається в порядку, передбаченому ст.220 КПК України.
Виходячи зі змісту положень ст. 220 КПК України, дізнавач, слідчий, прокурор зобов'язаний розглянути клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника в строк не більше трьох днів з моменту подання, однак таке клопотання повинно стосуватися небудь-яких дій, а саме процесуальних дій, які: передбачені КПК України; направлені на виконання завдань кримінального провадження при проведенні досудового слідства; відносяться до компетенції слідчого.
Клопотання - це письмове звернення з проханням про виконання будь-яких процесуальних дій у кримінальному провадженні, визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Клопотання може вноситись стороною захисту, потерпілим, його представником чи законним представником. Воно адресується слідчому чи прокурору, який протягом трьох днів, розглянувши клопотання, приймає одне з таких рішень - задовольняє чи відмовляє у задоволенні клопотання.
Будь-яких доказів звернення з відповідними клопотаннями про отримання постанови про закриття кримінального провадження чи про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку вимог ст. 169, 220 КПК України до прокурора чи слідчого, до матеріалів клопотання не додано.
Неподання заявником до скарги належних доказів, з урахуванням вимог ст.ст. 7, 22, 26 КПК України щодо диспозитивності кримінального провадження, унеможливлює визначення слідчим суддею питання щодо додержання встановлених ст.303 КПК України підстав звернення суб'єкта з відповідної скаргою, що має істотне значення при вирішенні питання про прийняття скарги до розгляду.
При цьому заявник зазначає, що саме зі змісту відповіді на вказану заяву він довідався про те, що на підставі ухвали суду від 14.07.2021р. по справі №308/9597/20 внесено 27.07.2021 р відомості до ЄРДР за №12021078030000815 по його заяві від 04.09.2020р. лише за ч. 1 ст. 358 КК України, а по іншим злочинам безпідставно відмовили без вказування причин. Та про те, що 30.09.2021 р. було прийнято на його думку незаконне рішення про закриття кримінального провадження №12021078030000815 від 27.07.2021р без надання заявнику відповідної постанови.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що постанова, що є предметом оскарження винесена слідчим 30.09.2021 року.
При зверненні до слідчого судді із скаргою, ОСОБА_2 не просить поновити йому строк на оскарження постанови.
Згідно п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ч.1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Процесуальна дія провадиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями кримінально-процесуального закону, чинного на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення ( ст. 5 КПК України).
У п. 5 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладених у листі №1640/0/4-12 від 09.11.2012 р. «Про деякі питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» , зазначено, що частиною 1 ст. 304 КПК встановлено десятиденний строк, упродовж якого особа має право звернутися зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора. Цей строк обчислюється з моменту прийняття рішення, вчинення відповідної дії. При оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії. Зазначена норма визначає особливий порядок обчислення строку оскарження рішення слідчого чи прокурора, яке оформлюється постановою. В такому випадку строк обчислюється з моменту отримання особою копії оскаржуваної постанови.
При цьому вказано, що разом із цим слід враховувати загальні вимоги щодо додержання процесуальних строків, встановлені у ст. 116 КПК, згідно з якою строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку. У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні
Відповідно до ч.ч.3, 4, 7 ст.115 КПК України, при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку, при цьому не береться до уваги той день, від якого починається строк. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.
Відповідно до ст. 116 КПК України, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров'я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Як вбачається зі змісту скарги та доданих до неї документів, постанова про закриття кримінального провадження, що є предметом оскарження була винесена 30.09.2021. З заявою про поновлення строку заявник до слідчого судді не звертається.
До матеріалів скарги оскаржуваної постанови не додано. ОСОБА_2 зазначає, що постанови про закриття кримінального провадження він не отримував.
Разом із тим відомостей того, що ОСОБА_2 звертався до слідчого з метою отримання копії постанови після отримання ним вказаного листа, матеріали скарги не містять.
При цьому, як вбачається зі змісту відповіді на звернення ОСОБА_2 до начальника ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 від 25.02.2025 року, в якій він просить надати йому інформацію щодо способу виконання ухвали слідчого судді від 14.07.2021р №308/9597/20, в якій заявник зазначає що відомості про кримінальне провадження стосувались його заяви від 04.09.2020 р. та на підставі ухвали слідчого судді від 14.07.2021р. по справі №308/9597/20 такі відомості внесено 27.07.2021 р. до ЄРДР за №12021078030000815 по заяві ОСОБА_2 від 04.09.2020р.
Відомостей про те, що ОСОБА_2 здійснювалися дії спрямовані на отримання постанови, що є предметом оскарження за період часу принаймні з 14.07.2021р. і до 03.04.2025 матеріали скарги не містять.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Слідчий суддя на стадії прийняття скарги до свого провадження позбавлений можливості перевірити доводи скаржника шляхом витребування відповідних документів, оскільки це не передбачено діючим КПК України. Перекладання обов'язку доведення дотримання заявником процесуального строку звернення на слідчого суддю чинним КПК України не передбачено.
Таким чином, вказуючи що будучи стороною кримінального провадження - заявник може та має право самостійно звернутися до слідчого з метою отримання копії постанови про закриття кримінального провадження від 30.09.2021 на яку він посилається.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Здійснення у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом, судового контролю за додержанням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженню належить до повноважень слідчого судді.
У свою чергу, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Звольський та Звольська проти Чешської Республіки» (Zvolsky and Zvolska v. the Czech Republic, заява № 46129/99, п. 46, Европейського суду з прав людини 2002 - ІХ вказано, що тлумачення національного законодавства, зокрема, процесуальних правил, що застосовуються у судовому провадженніздійснюється судами.
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Іванов проти України "(Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74 - 75, рішення від 07 грудня 2006 року) сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально - правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.
Так, відповідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93, право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.
У справі «Preda and Dardari v. Italy(1999) Суд вказав, щометою цієї норми є запобігання використанню принципів, на яких ґрунтується Конвенція, щоб здійснювати будь - яку діяльність, спрямовану на скасування прав і свобод, визнаних цією Конвенцією.
Судом також враховано, що Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючі п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах « Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та « Круз проти Польщі » від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані висновки суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Таким чином КПК України чітко передбачає перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора, які можуть бути оскаржені до слідчого судді на стадії досудового розслідування, та відповідно які рішення приймаються слідчим суддею за результатами розгляду скарги.
Відповідно до Глави ІІІ КПК України особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене, виходячи із доданих до скарги документів, керуючись принципами змагальності сторін, свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості та диспозитивності, встановленими ст.ст. 22, 26 КПК України, - скарга в частині скасування постанови від 30.09.2021р про закриття кримінального провадження - №12021078030000815 від 27.07.2021р., підлягає поверненню особі, яка її подала у відповідності до п.3 ч.2 ст. 304 КПК України, так як скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Згідно ст.304 ч.2 КПК України скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; скарга не підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Вказана стаття має на меті оптимізацію кримінального процесу в частині оскарження рішень слідчого, дізнавача, прокурора, оскільки обмежує право оскарження певними часовими рамками, визначає підстави для повернення скарги та відмови у відкритті по ній провадження.
На вказаній стадії виклик до суду заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільця тимчасово вилученого майна не передбачено.
У зв'язку з вищевикладеним вважаю, що скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити особі яка подала скаргу, що повернення скарги не позбавляє його права повторного звернення до слідчого судді, в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304, КПК України, -
Відмовити у відкриття провадження за скаргою ОСОБА_2 в частині зобов'язання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області та ГУНП в Закарпатській області терміново надати йому копію постанови від 30.09.2021р про закриття кримінального провадження №12021078030000815 від 27.07.2021р.
Скаргу ОСОБА_2 на постанову про закриття кримінального провадження від 30.09.2021 р. №12021078030000815 від 27.07.2021р., орган дії якого оскаржуються: СВ Ужгородський РУП ГУНП в Закарпатській області та ГУНП в Закарпатській області - повернути особі, яка її подала.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На ухвалу протягом п'яти днів з дня отримання її копії може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1