Справа № 308/14748/24
(заочне)
04 квітня 2025 року м.Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Дегтяренко К.С.
при секретарі судового засідання - Чейпеш В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді, в приміщенні суду в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовною заявою представника позивача Служби у справах дітей Виконавчого комітету Великодобронської сільської ради, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,-
встановив:
06 вересня 2024 року представник позивача в.о. начальника Служби у справах дітей Виконавчого комітету Великодобронської сільської ради Бисага Н., що діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої позовні вимоги мотивує тим, що до органу опіки та піклування Великодобронської сільської ради 08 липня 2024 року надійшла інформація про факт залишення дитини без піклування батьків від директора БО «Добрий Саморитянин» ОСОБА_4 , яка у телефонному режимі повідомила, що її колишня вихованка, мати дитини ОСОБА_2 залишила дівчинку, оскільки не взмозі її виховувати та утримувати через відсутність доходу та належних умов проживання. Службою у справах дітей Великодобронської сільської ради (далі Служба) 10.07.2024 року було викликано батька дівчинки до служби для вирішення питання по суті. Батько дитини, ОСОБА_3 , з яким громадянка ОСОБА_2 перебуває в зареєстрованому шлюбі, також не виявив бажання виховувати та утримувати доньку написавши заяву в якій вказав, що він не заперечує в тому, щоб його позбавили батьківських прав відносно дитини.
Зі слів керівництва БФ «Добрий Саморитянин» вони тривалий час допомагали родині ОСОБА_5 , забезпечували у зимовий період дровами та продуктами харчування, допомагали сплачувати комунальні послуги, передавали одяг та кошти, які родина використовувала не за призначенням.
За місцем проживання родина ОСОБА_5 характеризується з вкрай негативної сторони, обоє батьків не мають ніякого доходу, ведуть асоціальний спосіб життя, зловживають спиртними напоями. В помешканні за адресою: АДРЕСА_1 незадовільні умови проживання, страшна антисанітарія, таргани, та сліди від гризунів, відсутні продукти харчування, не облаштоване місце для сну дитини.
Працівниками Національної поліції було документально зафіксовано факт залишення дитини батьками шляхом складання 8 липня 2024 року Акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, та на обох горе батьків складено адміністративне правопорушення передбачено частиною 2 статті 184 КУпАП. Того ж дня у супроводі карети швидкої дівчинку було доставлено до КНП «УМБКЛ» УМР для обстеження. Станом на 17 липня 2024 року дівчинка згідно медичного висновку здорова, підлягала виписці.
18 липня 2024 року Ужгородська обласна адміністрація видала направлення (путівку) № 51 для подальшого влаштування дівчинки до КНП Центру медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Діва Марія» Закарпатської обласної ради.
19 липня 2024 року розпорядженням Великодобронського сільського голови № 65 відряджено з метою влаштування дівчинки в КНП «Діва Марія» в м. Свалява в.о. начальника служби у справах дітей Великодобронської сільської ради Бисага Н.Я. про що складені відповідні акти передачі-прийому дитини з лікарні до закладу.
За час перебування дитини у закладі службою у справах дітей Великодобронської сільської ради буде надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування на підставі Акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 08 липня 2024 року, та буде вжито вичерпних заходів по влаштуванню до сімейних форм виховання.
Крім того, представник позивача зазначає, що у подружжя ОСОБА_5 є двоє старших дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно яких вони вже позбавлені батьківських прав. Діти тимчасово перебувають на утриманні приватної організації (установи,закладу) «Соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко) «Затишок» в с.Пилипець Хустського району.
На підставі викладеного, представник позивача просить суд позбавити батьківських прав громадян ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно їх малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відзиву на позовну заяву у встановлений строк відповідачі не подали.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 13 січня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за даною позовною заявою до судового розгляду по суті.
В судове засідання 04 квітня 2025 року:
представник позивача не з'явився, при цьому подав до суду заяву, згідно з якою просить провести розгляд справи без його участі.
відповідачі не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом надіслання судових повісток про виклик рекомендованими поштовими відправленнями, про причини неявки не повідомили, відзив на позовну заяву не подали.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Враховуючи, що жодним відповідачем у встановлений законом строк відзив на позов не подано, суд на підставі ч.8 ст.178 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу за наявними матеріалами.
За змістом статті 280 ЦПК України суд не може ухвалити заочне рішення у справі у разі якщо позивач заперечує проти такого вирішення справи, а тому враховуючи, що відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судові засідання не з'являється, відзиву на позов не надав, а представник позивача своїх заперечень, щодо ухвалення заочного рішення не висловлював, суд вважає, за можливе ухвалити заочне рішення .
Застосування технічних засобів фіксування під час розгляду цивільної справи не здійснювалось відповідно до ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою учасників судового процесу.
Судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 видане виконавчим комітетом Великодобронської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області 16 липня 2024 року, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До органу опіки та піклування Великодобронської сільської ради 08 липня 2024 року надійшла інформація про факт залишення дитини без піклування батьків від директора БО «Добрий Саморитянин» ОСОБА_4 , яка у телефонному режимі повідомила, що її колишня вихованка, мати дитини ОСОБА_2 залишила дівчинку, оскільки не взмозі її виховувати та утримувати через відсутність доходу та належних умов проживання. Службою у справах дітей Великодобронської сільської ради (далі Служба) 10.07.2024 року було викликано батька дівчинки до служби для вирішення питання по суті. Батько дитини, ОСОБА_3 , з яким громадянка ОСОБА_2 перебуває в зареєстрованому шлюбі, також не виявив бажання виховувати та утримувати доньку написавши заяву в якій вказав, що він не заперечує в тому, щоб його позбавили батьківських прав відносно дитини.
Зі слів керівництва БФ «Добрий Саморитянин» вони тривалий час допомагали родині ОСОБА_5 , забезпечували у зимовий період дровами та продуктами харчування, допомагали сплачувати комунальні послуги, передавали одяг та кошти, які родина використовувала не за призначенням.
За місцем проживання родина " ОСОБА_5 " характеризується з вкрай негативної сторони, обоє батьків не мають ніякого доходу, ведуть асоціальний спосіб життя, зловживають спиртними напоями. В помешканні за адресою: АДРЕСА_1 незадовільні умови проживання, страшна антисанітарія, таргани, та сліди від гризунів, відсутні продукти харчування, не облаштоване місце для сну дитини.
Працівниками Національної поліції було документально зафіксовано факт залишення дитини батьками шляхом складання 8 липня 2024 року Акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, та на обох горе батьків складено адміністративне правопорушення передбачено частиною 2 статті 184 КУпАП. Того ж дня у супроводі карети швидкої дівчинку було доставлено до КНП «УМБКЛ» УМР для обстеження. Станом на 17 липня 2024 року дівчинка згідно медичного висновку здорова, підлягала виписці.
18 липня 2024 року Ужгородська обласна адміністрація видала направлення (путівку) № 51 для подальшого влаштування дівчинки до КНП Центру медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Діва Марія» Закарпатської обласної ради.
19 липня 2024 року розпорядженням Великодобронського сільського голови № 65 відряджено з метою влаштування дівчинки в КНП «Діва Марія» в м. Свалява в.о. начальника служби у справах дітей Великодобронської сільської ради Бисага Н.Я. про що складені відповідні акти передачі-прийому дитини з лікарні до закладу.
Крім того, з матеріалів справи встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 березня 2024 року відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно їх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
У рішенні у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, і судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; хронічно зловживають алкоголем або наркотиками; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Суд констатує, що дії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 свідчать про ухилення від виконання ними своїх обов'язків, ведення способу життя, який не сприяє створенню міцної сім'ї (вживання алкогольних напоїв, агресивної поведінки), відсутністю інтересу у вихованні та зростанні дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому суд вважає, що висновок Виконавчого комітету Великодобронської сільської ради від 22 серпня 2024 року №71 про доцільність позбавлення батьківських прав знаходить своє підтвердження згідно з доданими до матеріалів справи документами.
Отже, суд доходить до висновку, що позбавлення батьківських прав відповідачів на даний час відповідатиме інтересам дитини, які є пріорітетними при вирішенні вказаної справи.
У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторона відповідача не надала до суду будь-яких доказів на спростування доводів позивача.
При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги заявлені позивачем обґрунтовані, зазначені факти знайшли своє підтвердження і тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючи вищевикладене, з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частинах, тобто по 605 грн. 60 коп. з кожного. на користь держави підлягає стягненню судовий збір за позбавлення батьківських прав.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.4, 76-78, 141, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 164, 165, 166, 180, 183, 243, 244 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 59,60 ЦК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву представника позивача Служби у справах дітей Виконавчого комітету Великодобронської сільської ради, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 батьківських прав щодо їх доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 видане виконавчим комітетом Великодобронської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 16 липня 2024 року).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп..
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп..
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Закарпатського апеляційного суду
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Служба у справах дітей виконавчого комітету Великодобронської сільської ради, місце знаходження: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Велика Добронь, вул. Чонгорська, 2;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП невідомий), місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП невідомий), місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Дегтяренко К.С.