Справа № 308/13917/24
04 квітня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження № 22024070000000113 від 29.07.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кізомис Білозерського району Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України,
Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_6 , а також інші представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил (далі - ЗС) РФ на територію України.
Так, о 04 годині 30 хвилин 24.02.2022 ЗС РФ, діючи з метою фактичного знищення держави - Україна, зміни меж території та державного кордону України, вчинили військову агресію відносно народу України, безпосередньо акти насильства щодо цивільного населення, з метою тероризування населення та поєднані з убивствами цивільних осіб, а також напади на об'єкти військової та критичної інфраструктури держави.
У зв'язку з цим, 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався, останній раз 08.05.2024 Законом України № 3684-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 06.05.2024 №271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 11.08.2024 строком на 90 діб.
Згідно ст. 1-1 п. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014 тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до повідомлення Херсонської обласної військової адміністрації № 01-01-252470/0/22/16 від 07.06.2022 збройні формування РФ встановили та здійснюють на даний час фактичний контроль над територією Херсонської області (окрім звільнених окремих населених пунктів), а також впровадили діяльність підконтрольної їм окупаційної адміністрації.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16.12.2015 визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно абзацу 48, п.4 зазначеного Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
Згідно абзацу 52, п. 4 вказаного Положення передбачено, що ДСНС застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.
В свою чергу, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України та співробітником ДСНС, обіймаючи посаду заступника начальника 1 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Херсонській області (звільнений зі служби цивільного захисту наказом №245 від 31.08.2022), всупереч вимогам діючого законодавства, достовірно знаючи про збройну агресією РФ проти України, як обставину, яка є загальновідомим фактом, а також достеменно знаючи про факт захоплення частин Херсонської області в т.ч. м. Херсон Херсонської області збройними формуваннями РФ, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 01 вересня 2022 року і до звільнення міста Херсон, а саме до 11.11.2022 року, діючи умисно, з метою переслідування своїх особистих інтересів, підтримуючи воєнну агресію РФ на території України, в порушення вимог Конституції та Законів України, прийняв пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб із числа представників окупаційної влади та добровільно зайняв посаду так званого начальника «ГПСЧ-3 (государственная пожарно-спасательная часть) Херсонского городского управления службы по делам ГО, ЧС ликвидации последствий стихийных бедствий по Херсонской области», що була створена представниками держави-агресора на території м. Херсона Херсонської області. Зазначені обставини підтверджуються відомчими документами незаконно створеного органу, а саме: «Штатной расстановки МЧС Херсонськой области» затвердженої наказом начальника Служби незаконно створеного органу № 42 від 01.09.2022, згідно якої ОСОБА_4 затверджений начальником ГПСЧ-3.
Так, згідно листа ГУ ДСНС України у Херсонській області № 66 01-1389/66 10 від 18.04.2024 вказана посада пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, в незаконному органі влади, створеному на тимчасово-окупованій території Херсонської області.
Надалі ОСОБА_4 , з моменту призначення на посаду, переслідуючи свої злочинні наміри та цілі, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, брав участь у зборах особового складу ГУ ДСНС України в області та спонукав при цьому співробітників ДСНС України переходити на бік РФ, у незаконно створений орган влади, забезпечуючи при цьому функціонування незаконно створеного органу.
Поряд з цим, за вказівкою керівництва ДСНС України всі співробітники ГУ ДСНС у Херсонській області до 01.09.2022 повинні були виїхали з тимчасово окупованої території Херсонської області, в тому числі і окупованого, на той час, міста Херсон та після виїзду перестали контролювати обстановку щодо життєдіяльності вказаного населеного пункту та окупованої частини Херсонської області.
Однак незважаючи на вказівку керівництва ДСНС України, ОСОБА_4 не виїхав з окупованого міста та з 01.09.2022 року і як мінімум до звільнення з окупації міста Херсон, тобто до 11.11.2022 (після чого, разом з окупаційною владою, евакуювався на тимчасово окуповану територію Херсонської області, що на лівому березі р. Дніпро), реалізуючи свій злочинний задум, зайняв посаду так званого начальника «ГПСЧ-3» в незаконно створеному органі окупаційної влади, здійснюючи протиправну діяльність в інтересах держави-агресора та з метою підтримання окупаційної влади у м. Херсоні Херсонської області, усвідомлюючи, що співробітники ГУ ДСНС України в Херсонській області, в тому числі ДСНС м. Херсона, виїхали з тимчасово окупованого міста та не контролювали обстановку щодо життєдіяльності вказаного населеного пункту, переслідуючи свої злочинні наміри та цілі, виконував свої службові обов'язки в незаконно створеному органі, а саме: виконував організаційно-розпорядчі функції, як керівник пожежної частини та регулярно відвідував робоче місце, організовував підбір кадрів до незаконно створеного органу, вирішував питання матеріального забезпечення підрозділу, пропонував та здійснював виплату грошових коштів у російських рублях, здійснював керівництво пожарною частиною, а також вчиняв інші дії, спрямовані на виконання своїх посадових обов'язків.
За таких обставин, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме: добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, в незаконному органі влади, створеному на тимчасово-окупованій території.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.08.2024 (справа № 308/12906/24, провадження №1-кс/308/4696/24) надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024070000000113, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Так, відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, знає про розпочате щодо нього кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, ухвалою суду від 25.10.2024 прийнято рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно вказаного вище обвинувального акту та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченого. У зв'язку з цим обвинувачений ОСОБА_4 не був допитаний судом в якості обвинуваченого по суті пред'явленого йому обвинувачення.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).
Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв'язку із чим він викликався в судові засідання в порядку ст. 323 КПК України. Так, повістки про виклик на кожне судове засідання були опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери у виданні «Урядовий кур'єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному веб-сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
У матеріалах справи містяться документи на підтвердження завчасних належних викликів обвинуваченого до слідчого, прокурора (на стадії досудового розслідування) та суду, текст повідомлення про підозру опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, що свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що відносно нього розпочато кримінальне провадження. Обвинувачений мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надавались його захиснику.
У той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_4 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Дане кримінальне провадження здійснювалось за обов'язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, починаючи зі стадії досудового розслідування даного кримінального провадження.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 здійснювала активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого, а саме приймала участь у дослідженні доказів, виступала у судових дебатах. Захисник була ознайомлена із матеріалами кримінального провадження, що підтверджується відповідною розпискою.
Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
Під час судових дебатів прокурор вказав, що всі обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення були всебічно досліджені органом досудового розслідування, перевірені судом під час судового розгляду і знайшли своє підтвердження. Дії обвинуваченого кваліфіковано правильно, а вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується належними та допустимими доказами. Прокурор просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк десять років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на десять років, з конфіскацією всього належного йому майна.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 під час судових дебатів просила визнати ОСОБА_4 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та виправдати, зазначивши про відсутність доказів добровільного зайняття ОСОБА_4 посади в незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території.
Не зважаючи на доводи захисника, вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, підтверджується зібраними у справі доказами, яким в ході судового розгляду було надано належну оцінку і які були дослідженні судом в повному обсязі, а саме:
-відповіддю ГУ ДСНС України у Херсонській області № 66 01-4603/66 10 від 31.07.2024 стосовно ОСОБА_4 з додатками, а саме: витягом з наказу (по особовому складу) від 30.08.204 № 245 про звільнення із служби цивільного захисту ОСОБА_4 з 31 серпня 2022 року та характеристикою ОСОБА_4 , в якій зазначено, що ОСОБА_4 в кінці серпня 2022 особисто повідомив безпеосередньому керівництву 1 державної пожежно-рятувальної частини державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Херсонській області, що усвідомлено співпрацює із окупаційною владою та умисно закликав до співпраці з представниками окупаційної адміністрації держави-агресора;
-відповіддю ГУ ДСНС України у Херсонській області № 66 01-4599/66 10 від 31.07.2024 стосовно виїзду на підконтрольну територію особового складу Головного управління з тимчасово окупованої території Херсонської області та міста Херсон з додатками, а саме: наказом (по особовому складу) від 02.09.2022 № 251 про прибуття на підконтрольну територію України;
-протоколом огляду з додатками від 08.03.2024, згідно з яким проведено огляд інтернет-ресурсу: ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою виявлення інформації, яка може мати доказове значення у вищевказаному кримінальному провадженні. Оглядом встановлено інтернет-ресурс за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 який має назву: «Предоставление сведений из егрюл/егрип в электронном виде», який містить інформацію щодо юридичних осіб, зареєстрованих у російській федерації, а саме виявлено, що на сайті (мовою оригіналу) «Федеральной налоговой службы рф» наявна інформація (мовою оригіналу) «Служба по демал гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий по Херсонской области». Додатково під час огляду виявлено, що окупаційною владою було створено головне упрвління при вищезазначеному незаконному органі, а саме «Главное управление министерства российской федерации по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий по Херсонской области» та сформовано виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб;
-протоколом огляду з додатками від 24.01.2024, згідно з яким проведено огляд в адмін. Будівлі ГУ ДСНС в Херсонській області (буд. Б) за адресою м. Херсон, вул. Молодіжна, 6 (будівля Б) та виявлено наступні документи, а саме: мовою оригіналу «штатная расстановка МЧС Херсонской области» від 01.09.2022 № 42, згідно з якою ОСОБА_4 займав посаду начальника частини державної пожежно-рятувальної частини, мовою оригіналу «ГПСЧ-3» та мав звання майор, указ «О создании Службы по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий военно-гражданской администрации Херсонской области» № 23-у від 23.08.2022, «Положение о службе по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий военно-гражданской администрации Херсонской области», «Должностная инструция начальника пожарной части государственной протипожарной службы»;
-протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками від 17.01.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 впізнав за фотознімком ОСОБА_4 ;
-протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками від 17.01.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 впізнав за фотознімком ОСОБА_4 ;
-протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками від 17.01.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 впізнав за фотознімком ОСОБА_4 ;
-показами свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який повідомив, що йому відомий ОСОБА_11 , під час окупації останній займав посаду в. о. заступника начальника частини та залишився співпрацювати з окупаційною владою;
-показами свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який повідомив, що знає ОСОБА_4 з 2017, останній під час окупації пішов на спіпрацю з окупаційною владою та зайняв посаду начальника третьої пожежної частини, яка знаходилась в Комсомольському районі міста Херсон. Вказує, що до функціональних обов'язків ОСОБА_4 входило забезпечення функціонування підрозділу під прапором рф. Повідомив, що ОСОБА_4 мав спеціальне звання майора. Свідок може впізнати ОСОБА_4 за рисами обличчя;
-показами свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який повідомив, що йому відомий ОСОБА_4 , який до окупації займав посаду заступника начальника частини, де працював свідок. Свідок повідомляє, що в кінці серпня ОСОБА_4 йому повідомив, що переходить працювати на росіян, після співпраці з окупаційною владою зайняв посаду начальника третьої частини. Крім того, свідок бачив ОСОБА_4 разом з окупаційною владою під частиною на ранковому шикуванні. Свідок повідомив, що може впізнати ОСОБА_4 за рисами обличчя;
- показами свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який повідомив, що знає ОСОБА_4 з 2015. Після оголошення наказу про евакуацію, який був доведений в тому числі і ОСОБА_4 , останній не виїхав. 28 серпня 2022 свідку стало відомо, що ОСОБА_4 почав співпрацювати з окупаційною владою, зайняв посаду начальника третьої частини. Свідок повідомляє, що після деокупації м. Херсон ОСОБА_4 перебуває на окупованій частині Херсонської області. Свідок повідомив, що може впізнати ОСОБА_4 за рисами обличчя;
Допустимість вищенаведених доказів підтверджується долученими до матеріалів справи процесуальними документами:
-постановою прокурора Ужгородської окружної прокуратури про визначення підслідності від 19.04.2023;
-постановою виконувача обов'язків Генерального прокурора про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування від 11.05.2023;
-постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення від 22.08.2023;
-постановою прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури про виділення матеріалів досудового розслідування від 27.09.2023;
-постановою виконувача обов'язків Генерального прокурора про визначення підслідності кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні від 09.05.2024;
-постановою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 29.05.2024;
-постановою прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури про виділення матеріалів досудового розслідування від 29.07.2024;
-постановою керівника Закарпатської обласної прокуратури про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 29.07.2024;
-постановою старшого слідчого в ОВС 2 відділеня СВ УСБУ в Закарпатскій області про оголошення розшуку підозрюваного від 30.07.2024;
-дорученням про надання безоплатної правничої допомоги від 19.07.2024 № 001-0700022128.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.08.2024 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024070000000113.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.08.2024 про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.08.2024 про накладення арешту на майно ОСОБА_4 ;
Під час судового розгляду стороною захисту не ставилося питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими.
Таким чином, дослідженими доказами достовірно встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України та співробітником ДСНС, обіймаючи посаду заступника начальника 1 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Херсонській області (звільнений зі служби цивільного захисту наказом №245 від 31.08.2022), всупереч вимогам діючого законодавства, достовірно знаючи про збройну агресією РФ проти України, як обставину, яка є загальновідомим фактом, а також достеменно знаючи про факт захоплення частин Херсонської області в т.ч. м. Херсон Херсонської області збройними формуваннями РФ, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 01 вересня 2022 року і до звільнення міста Херсон, а саме до 11.11.2022 року, діючи умисно, з метою переслідування своїх особистих інтересів, підтримуючи воєнну агресію РФ на території України, в порушення вимог Конституції та Законів України, прийняв пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб із числа представників окупаційної влади та добровільно зайняв посаду так званого начальника «ГПСЧ-3 (государственная пожарно-спасательная часть) Херсонского городского управления службы по делам ГО, ЧС ликвидации последствий стихийных бедствий по Херсонской области», що була створена представниками держави-агресора на території м. Херсона Херсонської області. Зазначені обставини підтверджуються відомчими документами незаконно створеного органу, а саме: «Штатной расстановки МЧС Херсонськой области» затвердженої наказом начальника Служби незаконно створеного органу № 42 від 01.09.2022, згідно якої ОСОБА_4 затверджений начальником ГПСЧ-3.
Так, згідно листа ГУ ДСНС України у Херсонській області № 66 01-1389/66 10 від 18.04.2024 вказана посада пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, в незаконному органі влади, створеному на тимчасово-окупованій території Херсонської області.
Зазначені обставини повністю підтверджено сукупністю досліджених судом доказів.
Всебічно вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так їх сукупність у взаємозв'язку, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується належними та допустимими доказами, такими, що узгоджуються між собою, та доведена поза розумним сумнівом.
Ухвалюючи вирок, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме: добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, в незаконному органі влади, створеному на тимчасово-окупованій території.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
Обставин, що пом'якшують покарання судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання, згідно зі ст. 67 КК України, суд не встановив.
Також при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, вчиненим умисно, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність злочину, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, згідно з довідкою Державної міграційної служби України ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності, та у відповідності до ч. 2 ст. 59 КК України з конфіскацією всього належного йому майна, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для її виправлення, попередження нових злочинів.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, обраний ухвалою слідчого судді від 14.08.2024 до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Керуючись ст. 323, 368, 373, 374, 395 Кримінального процесуального кодексу України, ст. 12, 50, 65, 111-1 Кримінального кодексу України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 10 (десять) років, з конфіскацією всього належного йому майна.
Строк відбування основного покарання рахувати з моменту фактичного затримання після набрання вироком суду законної сили.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
Запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його оголошення учасниками процесу до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.
Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1