Справа № 308/3674/25
1-кс/308/1897/25
02 квітня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , скаржника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на незаконне затримання, подане у порядку ст. 206 КПК України,
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді із скаргою, на незаконне затримання, подане у порядку ст. 206 КПК України.
В обґрунтування скарги посилається на те, що 31 березня 2025 року працівниками поліції близько 17.15 год було фактично затримано ОСОБА_4 , яка в цей час виходила із під'їзду квартири за адресою АДРЕСА_1 , де проживає із мамою та дитиною. Так, коли її працівники поліції у кількості не менша 5 осіб близько 17 год. 15 хв. обмежили в русі та повідомили, що вони будуть проводити обшук її житла та вона має іти з ними назад до квартири, то вона змушена була підкорятися їхнім вимогам та повернутися з ними до своєї квартири. В ході обшуку у неї був вилучений її мобільний телефон та нічого іншого незаконного за її місцем проживання не було вилучено.
Адвокат вказує, що даний факт, що за місцем її проживання не було знайдено жодних заборонених речей (в т.ч. наркотиків) підтверджує помилковість та неправомірність проведення обшуку.
Зазначає, що згідно протоколу обшуку від 31.03.2025, такий у житлі ОСОБА_4 був розпочатий тільки о 18 год 01 хв. та завершився о 20 год 14 хв. При цьому, жодна особа не склала відносно ОСОБА_4 протокол затримання. ОСОБА_4 не було зачитано її прав як затриманої. На її вимогу не починати обшук без адвоката ОСОБА_3 у такому їй було відмовлено.
Під час проведення обшуку, його було допущено в якості захисника. У протоколі обшуку ним та ОСОБА_4 подано заперечення з приводу законності проведення обшуку. Після завершення обшуку ОСОБА_4 було повідомлено, що вона змушена буде проїхати з працівниками поліції до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області за адресою м.Ужгород, вул.Карпатської України, 10а для складання протоколу затримання. ОСОБА_4 змушена була підкорятися вимогам поліцейських, які помістили її до свого службового автомобіля та відвезли до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області. В Ужгородському РУП ГУНП в Закарпатській області відносно ОСОБА_4 складено о 21 год 46 хв протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину на підставі п.6 ч.1 ст. 615 КПК України.
Адвокат зазначає, що оскільки, протокол затримання ОСОБА_4 не містить чітких підстав її затримання, і її про це не повідомлено належним чином, то затримання не є законним.
Крім того, вважає незаконним те, що протокол затримання ОСОБА_4 був складений із значним запізненням на 04 год 30 хв. від її фактичного затримання 31 березня 2025 року, яке відбулося о 17 год. 15 хв.
ОСОБА_4 після затримання залишено у камері для затриманих Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області за адресою м.Ужгород, вул.Карпатської України, 10а.
На підставі наведеного, просить: перевірити законність підстав затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 31.03.2025 року з 17.15 год. та законність не складання протоколу затримання особи, після її фактичного затримання; визнати затримання ОСОБА_4 незаконним 31.03.2025 р. та визнати незаконним запізніле складання протоколу затримання стосовно ОСОБА_4 на 04 год 30 хвилин; зобов'язати Ужгородський РУП ГУНП в Закарпатській області негайно звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні подану скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав наведених в скарзі підстав. Наголосив, що фактично Когутич була затримана 31.03.2025 о 17.15, однак такий протокол не було складено, а тільки через 4 год. 30 хв. При обшуку не було виявлено заборонених речей, метою обшуку було її затримання, ст. 208 КПК України у даному випадку немає, а ст. 615 КПК України не може застосовуватись, оскільки активні бойові дії не ведуться, у протоколі затримання не зазначено чіткого формулювання затримання.
Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала позицію свого захисника, повідомила, що раніше ніколи не ухилялась від суду, їй не були роз'яснені права та обов'язки.
Прокурор ОСОБА_7 в судовому засіданні просив у задоволенні скарги відмовити, з підстав необґрунтованості, пояснив, що обшук проводився на підставі узвали слідчого судді в рамках кримінального провадження, ОСОБА_8 було оголошено повідомлення про підозру, після чого таку було затримано. Зазначив, що слідча дія проводилася з 18 год. по 20 год., ОСОБА_8 за вимогами ч. 3 ст. 236 КПК України заборонено залишати місце проведення, було оголошено повідомлення про підозру, після чого ОСОБА_4 було затримано. Щодо підстав затримання, то такими є згідно зі ст. 615 КПК України можлива втеча з метою ухилення від відповідальності, оскільки така може вільно покидати територію України. Воєнний стан діє на всій території України. На момент затримання ОСОБА_8 мала статус підозрюваної. Протокол затримання складений не одразу, оскільки КПК України цього не вимагає, а передбачає можливість у приміщенні поліції. Наявне клопотання про обрання запобіжного заходу. При обшуку може бути рповедений особистий обшук особи. Надав для огляду слідчому судді повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 31.03.2025 за ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, отриману о 20:18 підозрюваною та її захисником. Такий був присутній при обшуку, права вказані у підозрі та протоколі затримання. Також надано для огляду клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 від 01.04.2025.
Слідчий підтримав думку прокурора.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 29 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та осіб виключно у кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 208, п. 6 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний має право вимагати перевірки обґрунтованості його затримання.
Згідно з п. 4 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Положеннями ст.208 КПК України передбачено, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду, затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 615 КПК України передбачено, що у разі введення воєнного стану та якщо наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу.
Відповідно до ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Аналіз наведених норм свідчить, що слідчий суддя повинен перевірити законність фактичних підстав затримання. Крім того, за приписами ст. 206 КПК України, слідчий суддя може прийняти рішення лише про звільнення особи у разі його незаконного затримання.
Відповідно до ст. 211 КПК України затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 березня 2025 року надано дозвіл на обшук житла, за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення наркотичних засобів та психотропних речовин, обіг яких обмежено, мобільних телефонів, записних книжок, на яких зберігалась інформація щодо продажу наркотичних засобів.
Відповідно до протоколу обшуку від 31.03.2025, вбачається, що при проведенні обшуку, який проводився в період з 18 год. 01 хв. до 20 год. 14 хв., за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_1 , була присутня ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_3 , який вказав письмові зауваження та поняті ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . В ході проведення обшуку було вилучено мобільний телефон.
Заявник в скарзі посилається на те, що ОСОБА_4 під час проведення обшуку не була затримана, однак була змушена підкоритися вимогам працівникам поліції не покидати житло.
Згідно частино 3 статті 236 КПК України, перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред'явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що слідчий у відповідності до вимог ч. 3 ст. 236 КПК України мав право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.
Під час проведення обшуку учасникам слідчої дії роз'яснювались їхні права та обов'язки, що підтверджується їхніми підписами на долученій копії протоколу обшуку, протоколу затримання, повідомлення про підозру, що спростовує доводи скарги у цій частині.
Також, з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.03.2025, вбачається, що 31.03.2025 о 20 год. 20 хв. за адресою АДРЕСА_1 , була затримана ОСОБА_4 на підставі п.6 ч.1 ст.615 КПК України в присутності захисника ОСОБА_3 .
Заявник в скарзі вказує на відсутність підстав затримання ОСОБА_4 , передбачених ст. 208 КПК України, а у засіданні - що військові дії на території Закарпаття не ведуться.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що перелік підстав для затримання в умовах воєнного стану, порівняно із мирним часом, є розширеним, оскільки законодавчо встановлена можливість затримувати особу не лише з підстав визначених у ст. 208 КПК України, а й у випадках, коли є підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні фактично будь-якого виду злочину (п.6 ч.1 ст.615 КПК України).
Можливість затримання особи з підстави обґрунтованої необхідності запобігання втечі після вчинення правопорушення встановлена також у пункті 1(с) статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Визначені законодавством підстави дають можливість слідчому судді вважати недоведеними доводи скарги щодо нечіткого визначення слідчим підстав затримання, оскільки такі вказані у протоколі, підтримані у судовому засіданні в частині можливості втечі підозрюваної з метою ухилення від кримінальної відповіданості, що відповідає змісту п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
Частина 5 статті 209 КПК передбачає, зокрема те, що про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов'язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених ст. 104 КПК, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень ст. 209 КПК; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому та надсилається прокурору.
З протоколу затримання ОСОБА_4 вбачається, що у ньому детально відображено підстави затримання, роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 42 КПК, про що міститься її підпис на протоколі. Також на виконання вимог ч. ч. 1, 4 ст. 213 КПК про затримання повідомлено близьких родичів. Затримання проводилося за участю двох понятих, яким було роз'яснено їхні права та обов'язки.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що протокол затримання особи складений відповідно до вимог КПК України, містить посилання на передбачені законом підстави для затримання особи без ухвали слідчого судді відповідно до положень п.6 ч.1 ст.615 КПК України.
Будь-яких порушень прав та свобод людини при складенні такого протоколу на час розгляду скарги слідчим суддею не встановлено.
В судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що 31.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 307 КК України. Таке отримано о 20.18, в подальшому складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.03.2025 о 20.24.
Також встановлено, що 02.04.2025 року, тобто не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 .
Таким чином, оскільки стороною захисту не було наведено переконливих та достатніх доказів на обґрунтування незаконності затримання підозрюваної ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на незаконне затримання, подане у порядку ст. 206 КПК України, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 206, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на незаконне затримання, подане у порядку ст. 206 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 07 квітня 2025 року.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1