Справа № 307/2088/24
Провадження № 2/307/469/24
25 березня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Бряник М.М.,
секретар судового засідання - Скирчук В.Й.,
за участю представника позивача, адвоката - Матіко Р.І.
представника третьої особи - ОСОБА_15
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Матіко Роман Іванович до ОСОБА_2 , де треті особи ОСОБА_3 , Тячівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису,
ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Матіко Роман Іванович звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , де треті особи ОСОБА_3 , Тячівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису.
Позовні вимоги мотивує тим, що 3 травня 2017 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , почали проживати у фактичних шлюбних відносинах, які в грудні 2017 року, через сварку, припинилися і відновилися 13 січня 2019 року. Однак, ще ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 народила доньку, а батьком дитини в порядку ст. 125 СК України записано відповідача - ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 виданим 11 червня 2018 року. Вказує, що 16.04.2024 року він одружився з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак ще до укладення шлюбу ОСОБА_4 , запевняла позивача, що кровним батьком доньки ОСОБА_5 являється саме він, а не відповідач по справі. Оскільки вирішення спорів про батьківство входять до компетенції суду то з метою встановлення кровної спорідненості ОСОБА_1 з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивач вимушений звернутися з даним позовом до суду.
У зв'язку з вищезазначеним, просить визнати позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та виключити з актового запису №71 від 11 червня 2018 року, про народження ОСОБА_6 відомості: в графі «прізвище» - ОСОБА_7 ; в графі «по батькові» - ОСОБА_8 ; в графі «Батько» відомості про батька: «прізвище» - ОСОБА_7 , «ім?я» - ОСОБА_9 , «по батькові» - ОСОБА_10 та внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_6 зазначивши відомості: в графі «прізвище» - ОСОБА_11 , в графі «по батькові» - ОСОБА_12 , в графі «Батько»: «прізвище» ОСОБА_11 , «ім?я» ОСОБА_12 , «по батькові» ОСОБА_13 .
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 27.05.2024 року позовну заяву залишено без руху, надано строк позивачу для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 03.06.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 16.09.2024 року залучено ІНФОРМАЦІЯ_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 22.10.2024 року призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 11.12.2024 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 16.01.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Постановленою в судовому засіданні 25.03.2025 ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області в порядку ч.11 ст. 83 ЦПК України задоволено заяву представника позивача про виключення з числа доказів поданого ним доказу - експертного висновку про біологічне батьківство №MG 19-62429 від 19.02.2019 року виконаного установою Medikal Genomics Ltd.
Постановленою в судовому засіданні 25.03.2025 ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області в порядку ч.8 ст.83 ЦПК України задоволено клопотання представника позивача, про визнання поважними причин неможливості подання доказів - висновку про біологічне батьківство №MGU1195 від 1 листопада 2024 у визначений законом строк та долучено їх до матеріалів цивільної справи.
09.10.2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 подав до суду письмові пояснення, в яких не погоджується з вимогами позовної заяви. Зазначає, що в матеріалах справи поданих позивачем до суду наявний експертний висновок про біологічне батьківство №MG19-62429 від 19.02.2019 року, однак дана експертиза не може вважатися належним та допустимим доказом, як цього вимагає цивільно процесуальне законодавство України оскільки не містить інформацію про те, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов?язків. Згідно з положенням викладеним у постанові Великої Палати від 18 грудня 2019 року №522/1029/18. Висновок експерта не є належним та допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що він підготовлений для подання до суду. В наданому позивачем експертному висновку чітко зазначено, що «Взірці ДНК аналізу з яких були отримані вищезазначені дані, не були взяті відповідно до встановленої юридичної практики пред?явлення результатів ДНК аналізу в судову інстанції. У зв?язку з цим, результати проведених аналізів можуть не мати сили, при судовому розгляді». Таким чином, на думку третьої особи, лише належним чином оформлений та отриманий висновок молекулярно-генетичної експертизи може бути достатнім доказом для встановлення факту батьківства, а тому просить у задоволенні позову відмовити.
30.10.2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 подав до суду заяву про застосування строку позовної давності, де вказує, що до вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. Моментом, коли позивач дізнався про своє батьківство, згідно з експертним висновком про біологічне батьківство №MG19-62429, який міститься в матеріалах справи та на який, як доказ посилається позивач є - 19 лютого 2019 року, у зв'язку з цим сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.
Позивач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. В судове засідання забезпечив участь свого представника.
Представник позивача, адвокат Матіко Р.І. в судовому засіданні просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_14 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрих кодовим ідентифікатором №0600928117666, №0600939612863, №0600942569944, №0600288732717, №0600293964910, №0610229042389, №0610225222757, №0610227728992, в судове засідання не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Третя особа ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрих кодовим ідентифікатором №0600939614840, №0600942572295, №0610225223478, в судове засідання не з'явилася. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавала.
Представник третьої особи Тячівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове судове засідання не з'явилася. 26.06.2024 та 05.07.2024 року подала до суду заяву, згідно якої просила розглядати справу без участі представника Тячівського відділу ДРАЦС.
Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_15 в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити також підтримав заяву про застосування строків давності звернення до суду з позовом про оспорювання батьківства.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, дослідивши всі матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Як встановлено судом та вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого виконавчим комітетом Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області ОСОБА_1 та ОСОБА_4 16 квітня 2024 року зареєстрували шлюб про що було зроблено відповідний актовий запис за №8 (а.с.6).
ОСОБА_6 , спір щодо батьківства якої виник між сторонами, народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що виконкомом Вільховецької сільської ради Тячівського району Закарпатської обалсті зроблено відповідний актовий запис за №71. Матір'ю дитини зазначено ОСОБА_4 , а батьком ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11.06.2018 року виконкомом Вільховецької сільської ради Тячівського району Закарпатської області Україна (а.с.6).
Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження реєстраційний №00138090861 сформованого 31.05.2024 вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , народилася в с. Вільхівці, Тячівського району Закарпатської області. У графі відомості про матір вказано - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про батька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , внесено на підставі спільної заява батьків №5 від 11.06.2018, державна реєстрація народження проведена відповідно до ст. 126 Сімейного кодексу України (а.с.18-23). Відтак судом встановлено, що на час народження дитини спір щодо батьківства якої виник між сторонами, відповідач та мати дитини , третя особа ОСОБА_3 в шлюбі не перебували, оскільки запис про батьків дитини внесено на підставі ст. 126 СК України , а не згідно ст. 122 СК України, якою визначено походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою.
Згідно висновку про біологічне батьківство №MGU1195 від 4 жовтня 2024 року виконаного провідним біологом М.Красюков ТОВ «Genecode diagnostics», встановлено, що ОСОБА_1 може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ймовірність складає 99,9989957233%. З вказаного висновку також вбачається, що зразок у вигляді ротового мазка для проведення лабораторного дослідження взято 4 жовтня 2024 . (а.с.189).
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст. 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
У відповідності до ч.1 ст.128 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Згідно абз. 2 ч.3 ст.128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Згідно з п.6, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (надалі Постанова), особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу, як батька з актового запису про народження дитини.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч.3 ст.128 СК України приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду.
У відповідності до вимог ст.76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».
Отже, підставою для висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».
Згідно із п. 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 22.10.2024 року у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу на час проведення якої, провадження по справі було зупинено. Вказану експеризу було призначено за клопотання сторони позивача, яка було заявлено на спростування заперечень третьої особи щодо належності та допустимості, поданого позивачем лабораторного дослідження проведеного 19.02.2019 щодо батьківства позивача відносно дитини ОСОБА_6 .
Вказаною ухвалою було зобов'язано позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , разом з дитиною ОСОБА_6 , з'явитися за викликом до експертної установи за першою вимогою та надати експертній установі усі необхідні зразки, об'єкти та матеріали. Однак, вказаних вимог, позивачем та третьою особою, виконано не було.
Згідно повідомлення про неможливість проведення експертизи судового експерта Н.І.Лукачина №СЕ-19/107-24/12240-БД від 22.01.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та біологічна матір дитини для відбору зразків букального епітелію не з'явилися, у зв'язку з чим повідомлено про неможливість проведення експертизи (а.с.160-163).
Разом з цим після поновлення провадження у справі, представником позивача подано висновок про біологічне батьківство №MGU1195 від 4 жовтня 2024 року провідного біолога М.Красюков ТОВ «Genecode diagnostics», відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ймовірність батьківства складає 99,9989957233% (а.с.189).
Верховний Суд у постановах від 23.10.2019, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти російської федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Отже, суд вважає повністю доведеним той факт, що ОСОБА_1 є біологічним батьком малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Надаючи оцінку аргументам викладеним у заяві третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_7 про сплив строків на визнання батьківства, передбаченого ч.1 ст. 129 СК України, суд зазначає наступне.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Згідно із ст.7 Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.
За правилом статті 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статями 122 та 125 цього Кодексу. Згідно зі статтею 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Статтею 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно зі статтею 129 СК України на положення якої у заяві про застосування строків позовної давності посилається представник ІНФОРМАЦІЯ_7 , особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Судовим розглядом встановлено, що запис про батька дитини спір щодо батьківства якої виник між сторонами було вчинено на підставі ст. 126 СК України, саме на підставі спільної заяви батьків, а не ст. 122 СК України, якою передбачено визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою.
Разом з цим, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (частина перша статті 256 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частини четверта та п'ята статті 267 ЦК України).
Під час судового розгляду також встановлено, що позивач ОСОБА_1 достеменно дізнався про те, що є батьком не раніше листопада 2024 року, після отримання результатів лабораторного дослідження щодо свого батьківства проведеного ліцензійованою наказом МОЗ України «Про ліцензування медичної практики» від 31.10.2023 №1887, юридичною особою ТОВ "ГЕНКОД ДІАГНОСТИК", яка згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстрована в Україні 27.06.2023 код ЄДРПОУ 44919737.
Доводи ж третьої особи, ІНФОРМАЦІЯ_7 про таку обізнаність з посиланням на поданий позивачем висновок про про біологічне батьківство №MG19-62429 від 19 лютого 2019 року провідного «Medical genomics», не можуть бути взяті до уваги, оскільки таке дослідження було проведено установою, доказів державної реєстрації якої в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та наявність ліцензії на здійснення відповідної медичної практики, суду не надано. Врешті, на неналежність та недопустимість цього доказу в письмових поясненнях поданих суду 8.10.2024 вказував і сам представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Разом з цим, судом береться до уваги та обставина, що будучи присутньою в підготовчому судовому засіданні, 03.10.2024, яке було відкладено у зв'язку з неявкою відповідача, а відтак обізнаною про розгляд справи судом, третя особа ОСОБА_3 , яка являється матірю дитини, спір про батьківство щодо якої виник між її чоловіком - позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не заявляла про застосування визначених ч.1 ст.129 СК України строків позовної давності.
Крім цього, згідно положень ч.3 ст. 267 ЦК України, суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення. Про такі строки, також не було заявлено і стороною - відповідачем ОСОБА_2 , який згідно матеріалів цивільної справи, був належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, поданого до нього позову.
З урахуванням наведеного, а також найкращих інтересів дитини, забезпечуючи баланс між інтересами дитини та батька щодо встановлення його батьківства, суд приходить до висновку про те, що позивачем не пропущена позовна давність та наявність підстав для задоволення вимоги про визнання батьківства.
За положеннями ст.134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Згідно пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Відповідно до п.п. 20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану є підставою для внесення таких змін.
Виходячи з наведеного, враховуючи, що судом визнано позивача ОСОБА_1 батьком малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підлягають також задоволенню вимоги позивача щодо внесення до відповідного актового запису цивільного стану про народження дитини відомостей про позивача як батька.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягнення сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1221 (одна тисяча двісті двадцять один гривень) 20 копійок.
На підставі ст. 51 Конституції України, ст.ст. 121, 122, 125, 126, 128 129, 134 СК України, керуючись ст.2, 4, 5, 10-13, 77-81, 83, 89, 141, 247, 263-265, 267, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженця с. Широкий Луг, Тячівського району, Закарпатської області, батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка народилася у с. Вільхівці, Тячівського району, Закарпатської області.
Тячівському відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, внести зміни до актового запису №71 від 11.06.2018 року складеного виконкомом Вільховецької сільської ради Тячівського району Закарпатської області Україна про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженки с. Вільхівці, Тячівського району, Закарпатської області, а саме:
- виключити відомості про ОСОБА_2 , як батька дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- внести відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , як батька дитини, зазначивши: у графі «Батько дитини» - ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженця с. Широкий Луг, Тячівського району, Закарпатської області;
- змінити дитині ОСОБА_6 прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_11 » та по батькові з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_12 », та видати нове свідоцтво про народження.
Після набрання рішенням законної сили, анулювати свідоцтво про народження дитини виданого виконкомом Вільховецької сільської ради, Тячівського району, Закарпатської області ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_9 , серії НОМЕР_1 від 11.06.2018 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 211, 20 (одна тисяча двісті одиннадцять гривень, двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: Тячівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 25999051, місце знаходження: м. Тячів, вул. Нересенська, 2, Тячівського району, Закарпатської області.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , місце знаходження: АДРЕСА_4 .
Дата складання повного тексту рішення - 4 квітня 2025 року.
Головуючий Бряник М.М.