Справа № 357/4713/25
1-кс/357/594/25
07 квітня 2025 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Біла Церква, клопотання старщого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Білоцерківського РУП ГУНП України в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.09.2024 року за ч. 3 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_8 ,
підозрюваний ОСОБА_5 ,
Старщий слідчий відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Білоцерківського РУП ГУНП України в Київській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області про застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в рамках кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за № 12025111030000819 від 04.04.2025 року.
Клопотання вмотивоване тим, що 04 квітня 2025 року о 13 год. 09 хв., ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 перебували в громадському місці, а саме на території дитячого майданчику напроти будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 де останні вживали алкогольні напої. В цей час, проходячи повз дитячого майданчику, ОСОБА_11 , помітивши, що вищевказані особи, розпивають алкогольні напої, зупинився та зробив їм усне зауваження.
В цей момент у ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , які перебували в стані алкогольного сп'яніння, виник прямий умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку та привселюдного приниження честі та гідності ОСОБА_11 . Так, ОСОБА_9 , усвідомлюючи протиправний характер та наслідки своїх дій, діючи умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, в частині забезпечення спокійних умов життєдіяльності людей, що знаходились поблизу, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, жорстокістю, демонструючи явну неповагу до існуючих правил поведінки у суспільстві й інших соціальних цінностей, з метою самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, зокрема ОСОБА_11 , протиставити себе іншим громадянам, зокрема присутнім поблизу, з особливою зухвалістю, маючи фізичну перевагу, нехтуючи моральними цінностями, здійснив плювок в обличчя, після чого ОСОБА_11 намагався нанести удар правою рукою по обличчю ОСОБА_9 , який в свою чергу почав наносити наніс численні удари кулаками обох рук по обличчю та тулубу ОСОБА_11 . В цей час до ОСОБА_11 та ОСОБА_9 підбіг ОСОБА_5 та схопив ОСОБА_11 обома руками, а ОСОБА_9 продовжував наносити удари руками по тілу та обличчю Шевченка. В якийсь момент, ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 впали на грунтове покриття та між останніми почалась боротьба.
В ході вказаної боротьби, ОСОБА_11 підвівся, проте ОСОБА_9 продовжив наносити удари руками по тілу ОСОБА_11 .
В цей час, ОСОБА_10 з метою припинення протиправних дій та захисту ОСОБА_11 від безпричинного побиття, схопила ОСОБА_9 та почала відтягувати від ОСОБА_11 . Однак, ОСОБА_9 маючи злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку та продовження протиправних дій відносно ОСОБА_11 , з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, ігноруючи прохання ОСОБА_10 припинити побиття, з метою продовження свого умислу, маючи фізичну перевагу, відштовхнув ОСОБА_10 , тим самим вчинив дії, пов'язані з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії та продовжив наносити ОСОБА_11 удари обома руками по обличчю та тулубу.
Далі, ОСОБА_5 , підтримуючи дії ОСОБА_9 та діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок, з метою самоутвердження, з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, перебуваючи в громадському місці, безпричинно, не реагуючи на прохання присутньої ОСОБА_10 припинити побиття ОСОБА_11 , відвівши його від ОСОБА_9 , діючи групою осіб, з хуліганських мотивів, завдав йому удар лівою рукою в область обличчя внаслідок чого ОСОБА_11 втративши рівновагу, впав спиною на асфальтовану ділянку дороги та продовжував лежати. Після чого, до ОСОБА_11 , який лежав спиною на асфальтованій ділянці дороги, підбіг ОСОБА_9 та наніс чотири удари правою ногою по голові ОСОБА_11 , тим самим спричинили тілесні ушкодження останньому.
В подальшому, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.
05.04.2025 року повідомлення про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.296 КК України вручено підозрюваному ОСОБА_5 .
Необхідність застосування зазначеного запобіжного заходу вмотивована в клопотанні тим, що у органів досудового розслідування є обґрунтовані підстави для підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, а також, існуванням ризиків, а саме: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років, офіційно не працевлаштований, розлучений, раніше судимий, тобто останній може безперешкодно змінити своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування.
З метою ухилення від покарання ОСОБА_5 може впливати на потерпілого та свідків шляхом умовляння, підкупу чи погрозами, примушуючи змінити свідчення, спотворити об'єктивну картину події, оскільки останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі.
Також слід зазначити, що підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення хуліганських дій, однак належних висновків не зробив, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке скоєне під час іспитового строку, а тому існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Посилаючись на вказане, сторона обвинувачення вважає, що інші запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому вважають за доцільне застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою без можливістю внесення застави. Вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Підозрюваний ОСОБА_5 пояснив, що він розбороняв ОСОБА_12 та потерпілого Лише один раз дав ляпаса потерпілому, щоб останній заспокоївся та пішов додому. Зазначив, що в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння він не перебував. Просив застосувати до нього домашній арешт або заставу. повідрмив, що рагіше судиний за ст. 289, 186 КК України, відбував реальне покарання, звільнявся умовно-достроково. На даний час він засуджений за ст. 296 КК України, з іспитовим строком.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 підтримав позицію свого підзахисного, просив застосувати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту або більш м'який запобіжний захід. Надав свідоцтва про народження дітей підозрюваного та висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 05.04.2025 року. З наданого висновку вбачається, що у ОСОБА_5 ознак сп'яніння не виявлено.
Заслухавши учасників судового засіданні, дослідивши клопотання та надані матеріали, пеглянувши наданий відеозапис, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
05.04.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 вручено 05.04.2025 року о 16 год. 40 хв.
З наданих матеріалів вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, що підтверджується наявними в матеріалах доказами, а саме:
•Протоколом огляду місця події від 04.04.2025 року за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба навпроти будинку №207А поблизу дитячого майданчику;
•Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 , який повідомив, що 04.04.2025 приблизно о 13 год. він перебував у гаражному кооперативі за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба №207А і вирішив викинити сміття в баки та в цей час побачив, що на дитячому майданчику знаходились двоє раніше невідомих йому хлопців та дівчина. Один із зазначених хлопців пошкодив дитячий будинок на майданчику, а саме бив його руками та ногами. Він зробив вказаному хлопцеві зауваження за такі дії та він підійшов до нього і плюнув в обличчя після чого ОСОБА_11 наніс один удар кулаком в область голови. Після чого невідомий хлопець наніс йому також не менше одного удару кулаком правої руки в область його голови потім між ними розпочалась штовханина під час якої останній наніс йому не менше двох ударів кулаком в область голови і тулуба, а далі повалили на землю та інший хлопець тримав його і продовжували його шарпати. Потім хлопці його підняли та хлопець, який пошкодив дитячий будинок на майданчику наніс йому не менше одного удару кулаком правої руки та не менше одного удару кулаком лівої руки в область обличчя. Потім хлопець, який із самого початку сидів на лавці із дівчиною почав його заспокоювати та відвів приблизно на 1,5 м. ближче до під'їзду та в цей час останній зненацька наніс йому кулаком лівої руки не менше одного удару в область голови після чого він впав на землю, на асфальтне покриття на спину. Після чого хлопець, який пошкодив дитячий будинок підійшов і наніс йому не менше одного удару в область голови ногою та не менше двох ударів в область кінцівки правої руки та ще наніс один удар з розгону. Після чого вказані хлопці пішли у невідомому напрямку. ОСОБА_11 звернувся до «Білоцерківської міської лікарні №2», де йому поставили діагноз: перелом основної фаланги 5 пальця, правої кисті;
•Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , яка повідомила, що 04.04.2025 приблизно о 13 год. вона перебувала на дитячому майданчику за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба №207А спільно із ОСОБА_13 та ОСОБА_14 де вживали алкогольні напої. Потім ОСОБА_15 піднявся із лавочки та вдарився головою об дитячий будиночок та розсердився на і стукнув по ньому кулаком два рази та пішов до гірки. В цей час до них із ОСОБА_16 підійшов невідомий чоловік та сказав щоб вони заспокоїли свого товариша. До зазначеного чоловіка підійшов ОСОБА_17 та про, що вони говорили вона не чула. Потім побачила, що між останніми відбувається сутичка та ОСОБА_17 наносив хаотично удари по тілу невідомого чоловіка, а останній по ОСОБА_18 кількість ударів та куди бив сказати не може та як розбороняла бійку;
•Протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 від 04.04.2025;
•Протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_3 від 04.04.2025;
•Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення гр. ОСОБА_19 від 05.04.2025;
•Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення гр. ОСОБА_9 від 05.04.2025;
•Протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_20 від 05.04.2025;
•Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_20 від 05.04.2025;
•Протоколами проведення впізнання за участю свідка ОСОБА_20 від 05.04.2025 в ході яких остання опізнала ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ;
•Проколами проведення впізнання за участю потерпілого ОСОБА_11 від 05.04.2025, в ході яких останній опізнав ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ;
•Протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_11 від 05.04.2025;
•Консультаційним висновком спеціаліста від 05.04.2025;
•Протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 05.04.2025;
•Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_21 від 05.04.2025;
•Протоколом проведення впізнання за участю свідка ОСОБА_21 від 05.04.2025 в ході яких останній опізнав ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ;
•Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 від 05.04.2025;
•Протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 05.04.2025;
•Протоколом проведення впізнання за участю свідка ОСОБА_22 від 05.04.2025 в ході яких останній опізнав ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ;
•Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_22 від 05.04.2025;
•Протоколом огляду відеозапису від 05.04.2025на якому зафіксовано момент вчинення кримінального правопорушення;
•Повідомленням про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України;
•Повідомленням про підозру ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
Крім того, за клопотанням прокурора, в судовому засіданні було переглянуто диск з камери спостереження будинку, який розташований поблизу місця події, на якому зафіксовано відеозапис події. В ході перегляду відеозапису вбачається, що ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 прийшли на дитячий майданчик. ОСОБА_9 веде себе неадекватно. Останній заліз до дитячого будиночку, виліз звідти, б'є по ньому, щось кричить. Видно, що йде по вулиці чоловік, який зробив компанії зауваження. ОСОБА_9 підбіг до нього та плюнув йому в обличчя. Підбіг ОСОБА_5 та вони почали наносити удари потерпілому, при цьому ОСОБА_7 тримає потерпілого, який не вчиняє активних дій. а ОСОБА_9 в цей час наносить удари потерпілому. Фактично ОСОБА_5 сприяє тому, щоб ОСОБА_9 наносив удари потерпілому, а потерпілий не мав змоги чинити опір. Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_5 наніс удар в обличчя потерпілому, після якого потерпілий впав на землю. ОСОБА_9 , в цей час, наносив удари ногою по голові потерпілого, а ОСОБА_5 пішов геть,що свідчить про те, що останній не намагався припинити бійку, а навпаки брав у ній активну участь.
Згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об?єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей Об?єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об?єктивно зв?язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Обговорюючи питання наявності зазначених ризиків щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, ризик впливу на потерпілого та свідків, а також можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, то існування таких ризиків є цілком ймовірним.
Так, ОСОБА_5 розлучений, не працює, не має постійного джерела доходів. Також, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого під час іспитового строку. Зазначене свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень. Останній може впливати на свідків та потерпілого з метою уникнення відповідальності.
Наведене вище є достатньо вагомими підставами для прийняття підозрюваним спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування, впливу на свідків та потерпілого та можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного (обвинуваченого) не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.
Матеріали клопотання містять докази про існування іншого ризику неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_5 перебуваючи на волі вчинити інші кримінальні правопорушення, які поряд із ризиком можливості впливу на свідків та потерпілого, а також переховуватися від органів досудового розслідування та суду, теж залишаться існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наявні ризики, на які посилається сторона обвинувачення, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Приймаючи до уваги вимоги, передбачені ст. 178 КПК України, обставини вчинення кримінальних правопорушень, та інші дані, що характеризують особу підозрюваного, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Вирішуючи питання про строк, на який необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно враховувати вимоги ч. 2 ст. 197 КПК України, та строк тримання під вартою ОСОБА_5 необхідно обчислювати із дня затримання, а саме з 00 год. 22 хв. 05.04.2025 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, крім іншого, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення вчиненого із погрозою застосування насильства, слідчий суддя вважає за можливе не визначати розмір застави.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 219, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старщого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Білоцерківського РУП ГУНП України в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО», строком на 60 днів, який обчислювати з 00 год. 22 хв. 05.04.2025 року.
Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 закінчується о 00 год. 22 хв. 03 червня 2025 року.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який утримується під вартою - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддяОСОБА_23